Важливо :: Життя громади :: 22 листопада 2023 10:37 , Дмитро Глушко
tovpiga

13 листопада Краматорськ втратив справжнього героя, прикордонника Артема Товпигу

38-річний захисник загинув під час обстрілу під Курдюмівкою

У Краматорську попрощалися ще з одним захисником України. Розповідаємо, яким він був та як про нього згадують рідні.

Артем виріс в Краматорську, закінчив 22-у школу та 47-е училище, де спеціалізувався на зварюванні, але обрав службу в армії. Після служби в ракетних військах та роботи на місцевих підприємствах, за покликом серця він знову пішов служити за контрактом до Краматорського прикордонного загону та відзначився як відданий і відважний боєць.

test

Артем був начитаною, справедливою, товариською та веселою людиною. Він цінував свою рідну країну та завжди відчував біль через будь-яку загрозу їй. Його мотивацією була любов до України, яку він вбачав у своїй родині та власному серці.

“Дуже любив свою країну, тому йому було дуже прикро, що всяка мерзота лізе на нашу землю. Його мотивувала любов до батьківщини, до своєї землі. Це просто виховання, мабуть, таке. Це від батьків. Він навіть казав: Хто як не ми? Хтось повинен захищати країну і наші кордони”, - каже сестра загиблого

Перед виїздом на фронт він звернувся до свого сусіда з проханням помолитися за нього та його молодшого брата, якого він дуже любив і хотів захистити від воєнних небезпек.

"Перед тим, як від'їжджати, він почекав, поки мама і брат зайдуть додому, підійшов до мого чоловіка і сказав: “Дядь Вов, помоліться за мене! За себе не переймаюсь, за Вовчика (так звуть брата) переймаюсь, він не обстріляний. Ми мамі не кажемо, що їдемо в гарячу точку”. Вони помолились, а мені так тривожно стало. Пройшло десять днів і от це сталося", - згадує сусідка.

“За мене брат дуже переживав, бо я вперше поїхав у це місиво. Потім ми там з ним зустрілися, я виходив із позицій, а він навпаки заступав. Мій брат був не з тих, хто був боязким, у відмову не йшов. Також і я у відмову не йшов, наказали - ми пішли. Він завжди для мене був прикладом, завжди рятував і підтримував”, - каже брат загиблого.

test

Артем був люблячим сином та братом, який завжди ставив родину на перше місце. А коли у 2015 році передчасно з життя пішов його батько, то він взяв на себе обов'язки голови родини. Сусіди та друзі також відзначають його великодушність та доброту, говорять що чоловік був людиною великого серця.

"Артем завжди відчував потребу допомогти та завжди був готовий вислухати",  - говорять про нього земляки.

Інші статті на цю тему

kononenko-tyshenko1

Кирило Тищенко загинув під Волновахою, а Віктор Кононенко - під Бахмутом

Kulyk

Військового поховали через пів року після загибелі

yakovenko6

Він загинув від російського обстрілу на Купʼянському напрямку