reklama-v-kramatorsk-post-top
Цікаво :: Люди К. :: 26 лютого 2021 17:05 , Лєра Пімкіна
kateryna-Filonova-1

Музей без нафталіну: від трьох тісних кімнат до сучасного креативного простору

Як Катерині Філоновій та її команді вдалося з музея-біженця без фондів і приміщення зробити популярний сучасний заклад, та чому довелось піти з цієї роботи

Особисто я знаю Катерину Філонову дуже давно. Ми були знайомі з часів, коли разом працювали в одному краматорському виданні, в якому  Катря писала статті. Вона завжди відрізнялась від своїх колег, не приймала участь у посиденьках за обідом, не любила корпоративи і не пліткувала про керівництво. Проте писала грамотно і класно, розмовляла українською, коли це ще не було мейнстримом, і носила смішні кеди. Словом, не вписувалася в систему ще тоді. 

Аудіоверсія статті. Якщо в тебе немає часу читати текст зараз, можеш послухати аудіоверсію, скачати або зберегти на потім чи поділитись з друзями.

test

 

Минув час, і я була дуже щаслива, коли дізналася, що Катря стала директоркою музею, і не аби якого, а обласного.

Пам'ятаю, як ми прийшли на відкриття і у Катрі горіли очі, шалена енергетика, що йшла від неї, заповнювала весь простір виставкових залів.

«Нехай все вдасться, Катрусю!» - побажали ми їй тоді. І дійсно, все вдалося. Донецький обласний краєзнавчий музей став прикладом сучасного музею, який не мав аналогів в Донецькій області.

 

 

 

Музей. Початок. Із трикімнатного офісу до виставкових залів.

Після окупації Донецька в 2014 році на підконтрольній Україні території залишилось три філії  Донецького обласного краєзнавчого музею, які мали статус відділів але були трьома окремими повноцінними музеями : Великоанадольський музей лісу, музей Прокоф’єва та музей Немировича-Данченка. Всі зв'язки з Донецьком були перервані, співробітники не отримували платню, працювали на голому ентузіазмі та просто так рятували спадщину.

В 2016 році всі обласні структури пройшли процес перереєстрації, і Донецький обласний краєзнавчий музей було зареєстровано в Краматорську. 

Але назвати це музеєм на той час було доволі складно. Кілька кімнат, в яких розташувався відділ археології, бухгалтерія та відділ менеджменту, і одна кімната - це  були фонди, які складалися з того, що вдалося знайти. Щось із цього передавали люди, дещо знаходили навіть на смітниках, а в основному це були знахідки археологічних експедицій 2017-2018  років.

«На  початку 2018 року я прийшла працювати в музей , бо там звільнилася посада заступника директора музею з наукової роботи, - розповідає Катерина. - До того я працювала на телебаченні «ДоТебе», але завжди цікавилася культурою, навіть  вела передачу  на цю  тематику. Потім там сталася реорганізація, і в якийсь момент ми зрозуміли, що залишатися надовше  немає сенсу, і я пішла туди,  де були потрібні робочі руки».

test

Про цей музей тоді ніхто не знав, а якщо хтось і знав, то ніхто не хотів іти працювати в музей без стін та експозицій, а Катерина пішла. Багато читала про музейну справу, прискіпливо вивчала тему, в якій мала працювати, любила культурні теми, тому довго не вагалася.

А вже у вересні 2018 року, директорка музею перейшла працювати в управління культури, і Катерину було назначено  виконуючою обов'язки директора.

«Взагалі система музеїв залишилася нам в спадок від радянської системи, - розповідає вона. - У всіх областях має бути музей, що розкаже про область в цілому, від природи до сучасності, тому він мусив бути".

test

Катерина та команда її однодумців мали великі плани, та хотіли зробити музей сучасним та цікавим для всіх, особливо для молоді та дітей.

Те, що бачать люди, відвідуючи виставки в музеї - це лише невеличка частина складної музейної праці. Музей це науково-дослідний і культурно-освітний заклад, який займається  вивченням, збереженням і популяризацією спадщини. 

Популяризація - це і є  робота з відвідувачами, і у команди музею не було саме цієї, третьої складової. 

«Прийшов час, коли було зрозуміло, що всі готові,  - розповідає Катерина. - Є колекція, яку не соромно показати.  Наш археолог, начальник відділу охорони пам’яток, на якому на той момент трималась практично вся робота у Краматорську, Віталій Циміданов пропонував купити вітрини та зробити виставку в холі ПК НКМЗ, або десь в іншому музеї, бо, те що ми мали, було дуже цікавим. Але нам дуже хотілося чогось свого.

З 2017 року на Донеччині працював проект «Музей відкрито на ремонт», який мав на меті об'єднати музейників Донеччини та Луганщини, розповісти  їм про можливості, познайомити з передовими досвідами музеїв України, з людьми, які безпосередньо це роблять, навчити, як це робиться і де знайти кошти, в решті решт.  Це було дуже важливо, тому що бюджетні кошти не дозволяли вийти за рамки. 

Наприклад, три роки музей не міг знайти ані художника, ані дизайнера, бо за ті гроші, що пропонуються в сфері культури, працювати ніхто не хотів. Для розуміння рівня оплати праці: науковий співробітник отримував в музеї зарплатню на 10% нижче, ніж прибиральниця, хоча відповідальності мав значно більшу.

Отже, після участі в цьому проекті команда Донецького обласного музею надихнулася ідеями і почала писати гранти. 

test

«Вистрелив» четвертий грант, який надав Український культурний фонд, а згодом і грант від «Culture Bridges». Знайшли приміщення за відповідну ринкову ціну і почали вперто працювати.

В 2019 році відкрилася велика археологічна виставка, якою команда музейників дуже пишалася. Потім була виставка з історіїї медицини Краматорська, яка через призму лікарської родини, цілої династії, розповідала  дуже цікаві речі про медицину нашого міста. 

test з колегою Дмитром Білько

Ще дві  важливі виставки - «П’ятий блокпост», матеріали для якої надав Едуард Кулініч, і та, що відкрилася наприкінці 2020 і триває досі - «Ген непокори» , куратором якої є Дмитро Білько. Це виставка про український спротив на Донеччині. Вийшла вона дуже сильною, бо залишилось багато свідків тих подій, є багато фактажу та предметів. 

Проводив музей також багато гостьових та  партнерських виставок і лекцій .

Однак, не виставками єдиними хотілося жити музею, і плани були дуже цікавими.

«Для себе ми обрали концепцію, яку умовно назвали Museum Stage, - платформа, яка могла б об'єднати різних діячів культурного та наукового життя, інші музеї, ми хотіли працювати разом  з музеями Бахмута та Слов'янська, популяризуючи спадщину цих міст в Краматорську. Проте ковід завадив», - розповідає Катерина.

І ще один напрямок, який було заплановано, але за об'єктивних обставин в 2020 не вдалося повноцінно реалізувати - це освітній проект, чия аудиторія складалась би в основному зі студентів, школярів та молоді. 

Музейники планують налагодити системну роботу, запропонувати вчителям готовий продукт, таку собі методичку, яка була б сумісна зі шкільною та інститутською програмами. В ній мало бути  розписано що, для яких класів, і по яких темах є в музеї. 

Дуже хотілося, щоб уроки, проведені в музеї залишали багато вражень у дітей.  Наприклад, музей Прокоф'єва, що неподалік від Курахово, це вже зробив. Вони почали проводити у себе уроки з музики, мистецтвознавства та навіть географії. 

Найважчє -  відповідати на вимоги бюрократичної системи

testНайважчим у  своїй роботі Катерина Філонова вважає працю  в державній бюрократичній системі. Дуже важко, каже вона, відповідати вимогам цієї системи, писати листи, записки та відписки, які сильно знижують продуктивність праці. Краще за цей час зробити щось насправді корисне та важливе.

Також важким Катерина вважає неспівпадіння світоглядів у чиновників та у тих, хто працює в музеї.

«Я розумію, що ці структури формують певні політики, але вони часто не співпадають з нашими політиками, це були великі розбіжності в баченнях.

Наприклад зараз випадає з фокусу саме збереження спадщини, всі роблять акцент на туризмі, і музей розглядають, як фрагмент туристичної структури. Так, це важливо, але  не є першорядним, як на мене, вивчення і збереження - це першорядне. В цьому і є сенс існування музеїв».

А найприємнішим в своїй роботі Катерина вважає  знайомство з людьми, з фахівцями своєї справи. Дуже теплі та приємні спогади залишила співпраця з Покровським та Бахмутським музеями, де є потужне ядро науковців.

"- Ви сильний, Ви впораєтесь.

- Я розумний, я навіть не візмуся".

Коли ми в редакції дізналися, що Катерина Філонова більше не є директоркою,  і взагалі звільнилася із музею, то були дуже засмучені. Сама Катря жартує і каже, що співробітники потужили трохи і перестали, але насправді, допис Катерини у Фейсбуці про звільнення демонстрував геть інше. Люди були обурені, всі вважали Катрю сучасною та прогресивною керівницею, яка змогла з нічого зробити великий сучасний проект, довести людям, що музей - це не якийсь пережиток радянської системи, це креативний, стильний та  цікавий простір. 

Що ж стало причиною для звільнення? 

«Це пов'язано з одним проектом, який йде з ініціативи губернатора, хоча сталося це скоріш не через сам проект, а через те, як це робиться і як відбуваються події», - каже вона.

Влітку цього року в Павла Кириленка з'явилася ідея  зробити музей російсько-української війни, з великим розмахом, з технікою, інсталяціями та ще багато чим.

В жовтні музеєм було подано заяву на виділення ділянки землі на Семенівці, біля Слов'янська, в місцях, де точилися запеклі бої в 2014 році.

Здається, дуже важлива тема і цікавий проект, але Катря вважає, що  такий музей потрібен мати і серйозну концепцію, і сценарій. Над ним мають працювати набагато більше фахівців, це має бути серйозний проект не просто відділу, або сектору в музею, як це робиться зараз, коли над ним працюють в музеї лише двоє людей. 

Це повинен бути музей міжобласного масштабу, а ще краще - національного.

В жовтні 2020 губернатор дав розпорядження, щоб проектно-кошторисна документація була готова до червня 2021 року.

test

«Коли вся  адміністративна структура почала працювати на «даешь выполнить и перевыполнить!»,  то я при цьому відчула певні репутаційні ризики, мене напружувала така ситуація, - розповідає Катерина. - Я боялася, що майбутнє будівництво може перетворитися у бюджетниий струмок, кошти з якого будуть витікати, а результати можуть бути непередбачуваними і неефективними. Це суб’єктивна думка, і я дуже хочу помилятися в оцінці ситуації».

«Мені запропонували залишитись на основній посаді, але за тих умов, що склалися, я не захотіла там надалі залишатися, - каже вона, - але світоглядні неспівпадіння, які ми мали з керівництвом врешті призвели до повної дискомунікації».

Перспективи, які пропонує майбутнє

Стосовно майбутнього невеличких музеїв, у Катерини є оптимістичні плани. Вона вважає, що в зв'язку з територіальною реформою, що відбулася, вони можуть стати центрами культурного тяжіння в своїх громадах, стати сучасними хабами, які об'єднають всі культурні заходи, що відбуватимуться. 

Катря вважає, що в них є великі шанси.

Щодо себе, то вона зовсім не засмучена. Здається, навпаки, щаслива, що може тепер набагато більше вільного часу проводити з родиною та наодинці із собою. Ніяких планів та ідей щодо подальшої роботи Катерина нам не озвучила. Але ми впевнені: куди б вона не пішла працювати, там завжди буде свіжий вітер сучасності, креативу та чесності.

------------

реклама

Взяти в оренду офісні приміщення, можна скориставшись сайтом optima-plaza.com.ua. тут представлена оренда офісу Львів. Сучасні та комфортні офіси у Львові за розумними цінами.

Інші статті на цю тему

doneckiy-oblastnoy-hudozhestvennyy-muzey-vystavka (4)

На виставці "Схід-Захід разом" представлені 56 робіт понад 20 художників із Львівщини та Донеччини

Foto Portal Gutiry

Там есть постоянно действующая выставка работ Вячеслава Гутыри, сказочный сад с фонтаном и каменными половецкими бабами

muzey-istorii-kramatorska

Музей історії міста Краматорської міської ради запрошує на захід "Музей відкритих сердець"

коментарі