Цікаво :: Review :: 25 листопада 2023 10:30 , Максим Ходушко
Novemberpoetrycover

"А в листопаді зорі з неба падали, хмільним був перестиглий виноград": вірші воєнного часу від читачів Kramatorsk Post

Вони пишуть про любов, надію та сум за рідним домом

Сьогодні у щомісячній публікації поетичної творчості воєнного часу вірші не тільки наших земляків, але й людини, яка живе дуже далеко від нашого міста, а втім цікавиться Краматорськом. 

Вірші про природу та зміну сезонів, в які вплетено почуття туги за рідним домом; надія на перемогу та мир, прагнення любові - це все у рядких сьогоднішньої добірки. 

Читайте самі та діліться цими щирими словами з рідними та близькими.

Авторські пунктуація та орфографія збережені.

Лариса Бєлкіна 

Сьогодні вона дебютує у цій рубриці. Лариса так розповідає про себе:

"За професією - учитель української мови та літератури. Вірші пишу давно. Спочатку це була розвага, потім необхідність поділитися своїми думками з іншими, а зараз - захист і порятунок".

* * *

test
А в листопаді зорі з неба падали,
хмільним був перестиглий виноград.
І жовтими вишневими лампадами
горів дбайливо виплеканий сад.
Мій сивий дім з птахами перелітними
підспівував вітриську-скрипалю...
Я їх любила трепетно і віддано,
а зараз ще безмежніше люблю.
Я обіймаю спогад листопадовий,
як найтеплішу часточку душі.
А з неба зорі невагомо падають -
теперішнього лиха міражі.
І я молюсь і подумки загадую,
щоб не згубитись в плетиві завій.
А на душі безмірно листопадово,
і між дощами - дрібочка надій.

* * *
test
А серпень свою припинив ворожбу -
здолала осінь.
Сьогодні вона вплітала журбу
в кленові коси.
І додавала тривожний щем
в жовтневу зливу.
І запізнілий цвіт хризантем
здавався дивом.
І десь у плетиві метушні
напівсвідомо
на нас зіниці вікон сумні
чекали вдома.

Iрина Галавiна

"За фахом iнженер-електронщик. Все життя пропрацювала на НКМЗ на телефоннiй станцii. А взагалi вся моя родина працiвники того заводу. Вiршi народились вперше, коли менi вже було майже 50 рочкiв. Отак... Приймала участь у декiлькох альманахах друкованих та електронних".  

Вірші Ірини вже не вперше у наших публікаціяях.

test

Треба жити
********
I нiч не нiч, i день не день,
Коли вiйна...жахливе слово...
А треба жити, наче знову
(Хоч почуваюсь, як мiшень),

Щоб насолоджуватись сонцем,
Щоби вмиватися дощем...
Але ж поки вiйна iще...
Хай вона пiде, хочу конче.

Галавiна Iрина
листопад 2023 р.

* * *
test

И мир придет
****************************
Витает терпкий аромат надежды
На долгожданный и желанный мир,
Который, вдруг, возникнет, как эфир,
И жизнь продолжится такой, как прежде.

Как прежде?.. Нет, навряд ли, не случится.
Боль не позволит смеху победить.
Возможно, это будет впереди...
И радостью возможно заразиться.

И где-то кто-то, вдруг, произнесет
Слова, что донесутся аж до неба
И станут наподобие плацебо,
Про хрупкий мир, который к нам придет.


Ще одна авторка у цій публікацї з Ужгорода, але вона захоплюється Краматорськом і є активним підписником нашого інстаграму. Вона розповідає про себе та про запропонований вірш так:

"Привіт, мене звати Ірина, я пишу про себе: мої переживання через власний досвід. Люблю вірші інших поетів, особливо захоплююся інтимною лірикою.

Цей вірш написаний для мого коханого, з яким я розійшлася. Я зробила йому боляче. Ми зараз знаходимося у важких життєвих обставинах та навіть відключення світла не заважає кохати. І просити пробачення".

test

Коли настане темна зима
Згадай, що обіцяв мені
Гріти всіма чотирма 
Своїми кінцівками мої

І у холодні темні дні
Коли мразота вирубить нам світло
Ти пригадай, як обіцяв мені
Робить гарячий чай і обіймати тепло

Прийди, візьми і просто обійми
Без зайвих слів і нарікань на мене
Я знаю, що зробила боляче тобі
Але й мені болить, напевне недаремно.

Інші статті на цю тему

Ocotoberpoemscover

Вірші воєнного часу, написані краматорцями

wintercover

Вірші воєнного часу, які написали краматорці

goncahrenko

Вона хоче провести виставку у Краматорську і закликає творців долучатися до її ініціативи