Агітбригади, уроки в школах: як планують прищеплювати українцям медіаграмотність і як це відбувається у Краматорську

Пересувні “агітбригади”, інформаційні кампанії з блогерами, навчання у школах та вишах — так Міністерство культури та інформаційної політики планує навчати українців медіаграмотності.

Про це розповів міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко на зустрічі з журналістами в рамках спільного проєкту Українського кризового медіацентру та Естонського центру східного партнерства. На цій зустрічі були і краматорські журналісти.

Наразі у Краматорську основи медіаграмотності викладають у школі №1 - там з 2017 року діє відповідний факультативний курс. 

Факультатив відвідують учні 5-11-х класів, програма курсу, затверджена Міністерством освіти і науки України, відрізняється залежно від віку учнів. Школярі на уроках вчаться аналізувати новини на сайтах і в газетах, відмежовувати факти від суджень, вирізняти приховану рекламу, вчаться безпечно користуватися соцмережами. 

Урок медіаграмотності у 1-й школі

Міністерство освіти і науки (МОН) має намір додати основи медіаграмотності до базової шкільної програми для учнів 5-9 класів. Передбачається, що з 2022/2023 навчального року почне діяти курс "Культура добросусідства", що містить основи медіаграмотності. Наразі медіаграмотність є складовою курсів "Громадянська освіта" для учнів 10-х класів та "Культура добросусідства" – для учнів 1-4 класів. 

20 квітня цього року року Міністерство культури та інформаційної політики презентували загальнонаціональний проєкт з медіаграмотності на 2021-2022 роки, який МОН підтримало.

За словами Олександра Ткаченка, цей проєкт передбачає перш за все об’єднання та координацію зусиль усіх зацікавлених сторін, щоб зробити медіаграмотність стилем життя українців.

«Потреба у впровадженні медіаграмотності з’явилася ще багато років тому. І підсилилася вона із початком війни в нашій країні. Інформаційної в тому числі», — зазначив Ткаченко.

Міністр культури Олександр Ткаченко

Мінкульт має намір працювати в декількох напрямках – посилення комунікації з боку держави, розвиток медіаосвіти та стимулювання відповідального та безпечного медіасередовища.

Олександр Ткаченко сказав, що вже розпочалась робота з Міністерством освіти та науки щодо організації відповідних курсів чи напрямків у школах та вишах. Є напрацювання різних громадських організацій стосовно цього і цей процес потрібно просто масштабувати, зазначив міністр. Окрім того, Міністерство запускає національну платформу з медіаграмотності. Ще є різні інформаційні кампанії, які проводяться завдяки медіа та блогерам.

«Стосовно сільського населення та людей старшого покоління, скоріш за все, мова буде йти про навчання, яке буде організовано переїзними бригадами. Ці бригади будуть їздити по невеличких містечках і проводити на місцях курси з медіаграмотності. Такий досвід існує, і Міністерство планує його впровадити, як тільки ми знімемо маски, і буде більш вільний простір для того, щоб такі «агітбригади» можна було організувати по всій країні саме по невеличких містах і селах», - сказав Ткаченко.

Отар Довженко: медіаграмотність не можна викладати як математику

Медіаексперт, керівник відділу моніторингу і аналітики «Детектор медіа» Отар Довженко вважає, що найстарші люди міцні в своєму переконанні, що вони вже медіаграмотні і їм нічого не треба. І це він вважає найбільшою проблемою, яка стоїть на шляху до медіаграмотності: саме її головні пацієнти вважають себе здоровими.

Щодо викладання медіаграмотності у школах, то, на думку медіаексперта, це має бути не так, як викладається, наприклад, математика. Довженко вважає, що викладання медіаграмотності — це створення для дітей простору для дискусій, осмислення того, чим є медіа в їхньому житті.

Медіаексперт Отар Довженко

«На заході шкільна медіаграмотність дуже прикладна, - каже Отар Довженко. - Мені здається, що функція медіаграмотності в школі – дати дитині відчуття, що медіа - це стихія, по якій дитина може плавати з веслом і кермувати. Це не потік, який її несе, який її може затягнути (в мене троє дітей і я бачу, як їх затягують мультфільми, фільми, серіали, ігри, І вони тонуть, тонуть, тонуть). Наше завдання – допомогти їм навчитись керувати цим потоком. Не давати їм поради на зразок: “Не тупіть в смартфоні”, а, наприклад, розповісти їм те, що не потрібно зловживати онлайн-казино, яке рекламується на кожному сайті, де вони безкоштовно дивляться відео. Причому не просто сказати – не зловживайте, а познайомити їх з людиною, яка програла свою квартиру. Сказати: “А давайте я вам поясню, як вони діють, чого вони взагалі існують і якби в них можна було б виграти, то вони б не існували».

Такий формат, на погляд Отара Довженко, заходив би, але важливо давати учням більше говорити, ніж слухати.

Буткевич: 20 років тому інформаційна картина була чіткіша

Правозахисник, координатор проекту «Без кордонів» Максим Буткевич вважає, медіаграмотність потрібна, але не тому що це зараз в моді, а тому, що у сучасному світі дуже швидко зростає кількість засобів отримання інформації. Окрім того, існує інтерпретація новин різними людьми – різного віку, різних соціальних груп.

“Чим більше каналів, тим більше з’являється білого шуму, сміття якогось, інформації, яка потенційно шкідлива для самих цих людей”, - каже експерт.

Максим Буткевич радить починати вивчати медіаграмотність із середньої та старшої школи. І це не тільки про використання інформації, це більше про створення картини світу, про сприйняття тих або інших подій. І з того, як сприймається інформація, вже формується свідомість, позиція людини з різних питань — і це дуже важливо.

Правозахисник Максим Буткевич

«Раніше, років 20 тому, інформаційна картина була зовсім інша, чіткіша. Інформації, яка вводила в оману, було менше. Інформаційна картина була більш чорно-білою. Була офіційна пропаганда і була альтернатива. Зараз немає ні того, ні іншого. Є одне, друге, третє, четверте, п’яте… Легше заплутатись, але з іншої сторони – це велика перевага сучасного покоління», - каже правозахисник.

На думку Максима Буткевича, зараз у людей значно більше інструментів для перевірки інформації. Головне, щоб бажання та потреба її перевіряти були постійними та звичними, а цьому потрібно вчитись і звикати до цього потрібно не один день, місяць чи рік. Це треба робити постійно щодня.

Тетяна Іванова

коментарі