“Дам собі три місяці після народження дитини та розвиватиму новий бізнес далі”

Юлія Савинська перед війною мала у Краматорську чудову власну справу - невеличку кондитерську, де виробляла торти, тістечка, цукерки та інші смаколики під власним брендом “Sava Cakes”. Її вироби можна було спробувати й в інших кав'ярнях Краматорська, а також у закладах найближчих сусідніх міст - в Костянтинівці та Дружківці. Бізнес працював і потроху масштабувався.

Юлія Савинська/Instagram Юлії

Але велика війна, як і в більшості краматорців, змінила майже все в житті Юлії: місце проживання, роботу, плани на майбутнє.

З Краматорська війна закинула її разом з родиною аж на Закарпаття, де у невеличкому містечку вона мешкає і зараз.

Тут майже одразу їй вдалося знайти роботу у готелі пекарем-кондитером. А її керівник ще й здав її родині квартиру в оренду.

І якщо чоловікові Юлії не довелося кидати роботу, адже він працював віддалено в ІТ-сфері, то бізнес Юлії довелося поставити на паузу: зупинити виробництво, звільнити працівниць і вивезти обладнання.

“Насправді дуже важко переживала закриття бізнесу в Краматорську. Це був перший бізнес і, мабуть, тому було так важко. Це як друге дитятко. Тим більше, що “виростила” його паралельно з вихованням доньки. Туди стільки сил було вкладено, стільки ресурсів і грошей. Це було важко емоційно сприйняти як особисто, так і працівникам сказати, що ми не будемо працювати. Але, на щастя, дівчатка мої молодці - вони досить швидко знайшли собі нову роботу. І морально мені трохи стало легше від цього,” - пригадує Юлія.

Релокувати бізнес Юлія так і не наважилася, адже містечко, в якому вони мешкають зараз, і сусідні міста дуже маленькі - з населенням до 30 тис. Знову шукати тут свою аудиторію споживачів і пристосовувати бізнес до нових умов - це практично запускатися з нуля. Тож перевезти сюда свій краматорський бізнес вона не ризикнула.

Працювати на когось класно, але краще розвивати своє

Вже через кілька місяців, напередодні вересня, Юлія звільнилася з роботи.

Донька йшла в перший клас і Юлія з чоловіком після довгих вагань вирішили, що буде краще навчати доньку дистанційно. Оскільки такий формат найбільш пристосований до нестабільності життя переселенців, в якому місце проживання може не один раз змінитися. І, до речі, на той час вони вже були вимушені переїхати до нового орендованого житла.

Юлія Савинська з донькою Ориною/Instagram Юлії

Доньку зарахували до краматорської школи та перші два місяці Юлія допомагала їй пристосуватися до особливостей віддаленого навчання, та віртуального шкільного життя.

У цей час їй на очі попалося оголошення-запрошення Донецької Торгово-промислової палати на тур по підприємствах з харчової галузі Івано-Франківщини.

“За пів року роботи в готелі я, звісно, відчула, як класно працювати на когось. Відпрацював - і додому йдеш з вільною головою. Бо коли маєш свій бізнес - це робота 24/7. І от там, в готелі, я, так би мовити, трохи відпочила від свого звичного напруженого графіка. А потім зрозуміла, що, мабуть, мені його не вистачає, - сміючись, пояснює Юлія, чому наважилася розпочати нову справу. - Я зареєструвалася на той тур від Торгово-промислової палати. І потрапила у спільноту підприємців, які продовжують попри війну розвивати свою справу. Я так надихнулася цією поїздкою! І впевнилася, що мені все ж таки хочеться розвивати щось своє.”

З бізнес-ідеєю довго не роздумувала. Адже вона вже давно витала у свідомості, ще до початку великої війни. Тоді постачання тістечок і цукерок власного виробництва до сусідніх міст наштовхнули на бажання масштабувати це направлення. Але тістечка - примхливий товар щодо перевезень і температурних режимів. З шоколадом простіше, думала Юлія, його транспортувати можна будь-куди й будь-коли.

Фото: Instagram Юлії

Але тоді було на стільки багато справ з основного напрямку, що та ідея певною мірою була ще мрією. До неї все ніяк не находилось часу. І от за таких обставин, під час жахливої війни, час цієї ідеї нарешті прийшов.

На диво, саме ці жахливі обставини сьогодення показали Юлії найвагомішу перевагу її нової “солодкої справи”, а саме, ширшу цільову аудиторію, яка тепер охоплювала всю Україну, а не тільки Краматорськ і сусідні міста. А також відсутність прив’язки виробництва до певної локації, адже лінію виробництва налагодити можна будь-де.

Фото: Instagram Юлії

З того моменту Юлія вирішила підтягнути свої знання, адже, за її словами, попри бойові дії, зараз відкривається багато можливостей і навчальних програм для підприємців, і жінок-підприємців зокрема.

“В мене ніколи не було бізнес-освіти, - каже Юлія. - І те, що я будувала в Краматорську, я будувала на відчуттях, яких, вважаю, не достатньо. Звісно, я знала вже дещо про цільову аудиторію, маркетингові плани. Але ті знання мені здаються тепер поверхневими.

Наразі я вже пройшла кілька курсів з бізнес-освіти. Знаю тепер, як будувати, як аналізувати, на які показники звертати увагу, як робити фінансові плани тощо. Зараз я вже маю кращі уявлення про бізнес.”

Фото: Instagram Юлії

На одну з таких грантових програм, розрахованих на підтримку жінок-підприємиць, Юлія записалася. І навіть пройшла до фіналу зі своїм бізнес-проєктом. Щоправда, грант тоді не отримала.

Другою потужною програмою навчання для Юлії став проєкт “Відважна” від Дія-Бізнес. Це було офлайн навчання і Юлія їздила до Ужгорода майже три місяці на заняття. Грантову винагороду Юлія знов не отримала. Але задоволена конкретним результатом свого навчання за цими програмами.

“Для порівняння, на своє перше навчання я прийшла лише з ідеєю, що хочу робити шоколад, а закінчила навчання з тим, що вже зробила тестовий продукт. В мене було вже кілька видів шоколаду, який я самостійно приготувала, провела тестування смаків серед потенційних споживачів і зібрала відгуки.

На друге навчання я вже зайшла зі своїм шоколадом. А наприкінці цього, другого, навчання ми вже розробили пакування. Тобто кожна програма допомагала мені просуватися вперед і почуватися впевнено,” - розповідає Юлія.

Вона і зараз продовжує отримувати менторську допомогу щодо виробництва, маркетингової стратегії та консультації щодо сертифікації продукції за цими програмами.

Фото: Instagram Юлії

І продовжує навчатися. Тепер вже на третій програмі. Це навчання триватиме до жовтня. Юлія оптимістично налаштована і прагне отримати фінансову підтримку для придбання додаткового обладнання.

Тайм-аут в бізнесі - чудовий привід для другої дитини

Так співпало, що Юлія завагітніла другою дитиною майже одночасно з початком роботи над своїм новим бізнес-проєктом.

Фото: Facebook Юлії

Цікаво, що на другу дитину вони з чоловіком до війни не наважувалися через постійну зайнятість Юлії. Часу тоді не вистачало і стати батьками вдруге планували дещо пізніше. Хоча донька вже тоді дуже просила в батьків братика або сестричку. Але Юлія розуміла, що просто не “витягне” поєднувати догляд за маленькою дитиною, турбування про інших членів родини та свій бізнес.

“Зараз в мене не так багато роботи на виробничих процесах, більше, скажімо так, розумової роботи. Тобто я не весь час проводжу на виробництві. От ми з чоловіком і вирішили, що поки маю тайм-аут в бізнесі, маю час і можу приділяти його родині, то можна скористатися нагодою і народити другу дитину,” - з усмішкою відповідає Юлія на питання, чому саме зараз вони з чоловіком наважилися народити другу дитину.

Донька Орина новину сприйняла з великою радістю. А Юлія запланувала собі за прийдешні сім місяців вагітності встигнути запустити повноцінне виробництво, знайти та навчити працівників. Аби мати можливість відлучитися від робочих процесів на деякий час до та після пологів.

Фото: Instagram Юлії

“І от зараз лишилося десь 6-7 тижнів до планової дати народження дитинки, в мене поки не має працівників, все роблю на виробництві сама. Розумію, що не вкладаюся трошки в терміни. Але, звісно, дитина на першому плані. Тому я поки буду займатися аналітичною роботою, буду подаватися на грантові програми. Адже це все не швидкий процес, він займе десь три-чотири місяці. Тож, думаю, в мене буде досить часу і на дитину, і на родину, поки все це запрацює повноцінно. До того часу, сподіваюся, я вже зможу адаптуватися до нового способу життя і все в мене вийде,” - ділиться Юлія своїми роздумами щодо майбутнього поєднання материнства з бізнесом.

Нова “солодка справа” - новий бренд

Новий бренд Юлії продовжує “пташину” тематику попередника і називається “Soyka”. І в ньому закладені імена членів їхньої з чоловіком родини.

“Старий бренд вирішили не використовувати - він був для Краматорська. А для всієї України потрібен був інший. Дуже довго обирали ми нове ім’я й от вигадали, що SoYKa - це: моє прізвище Savynska, ім’я доньки Орина, моє ім’я Yuliya, ім’я чоловіка Костянтин. Ми вже навіть подали заявку на реєстрацію торгової марки,” - розповідає Юлія.

Юлія Савинська з чоловіком Костянтином/Instagram Юлії

До речі, придумав назву саме Костянтин. Розробкою дизайну логотипа та обгортки займався також він. І хоча в нього немає дизайнерської освіти, знання айтішника допомогли опанувати художні редактори. Наразі він продовжує працювати дистанційно на основній роботі та допомагає Юлії з упакуванням.

Попри деяке відходження від запланованих термінів найму співробітників, процес виробництва в Юлії вже налагоджений, технології - напрацьовані.

Юлія орендує окреме приміщення, в якому зробила ремонт і встановила вивезене з Краматорська обладнання. Додатково придбала спеціальний апарат для виробництва шоколаду - меланжер.

“Шоколад виробляємо з какао-бобів, які закуповуємо за кордоном спільно з іншими виробниками, щоб було трохи вигідніше. Ми не додаємо білий рафінований цукор, а додаємо більш корисний кокосовий цукор і натуральний і безпечний цукрозамінник ерітритол. Він має нульову калорійність, не підвищує рівень цукру в крові, не провокує карієс і є антиоксидантом. Отже, крім того, що наш шоколад - це смачно, це ще й корисніше для здоров’я,” - посміхається Юлія.

Свою підприємницьку діяльність вона не закривала, тож продає шоколад через сторінку в Instagram. А також співпрацює з кількома магазинами та кав’ярнями, куди постачає поки що невеличкі партії свого шоколаду. Він користується успіхом, адже відрізняється на смак від того, що люди звикли покупати з полиць магазинів.

“Він не такий солодкий, як масмаркет. І має цікаві смакові відтінки завдяки високій якості какао-бобів. Бо якісні какао-боби самі по собі мають свій унікальний смак і аромат. І це відображається на смаку й ароматі шоколаду. Під час участі у різноманітних ярмарках ми проводили дегустацію серед відвідувачів. І в людей були такі здивовані очі, бо вони навіть не здогадувалися, що шоколад може бути настільки смачним,” - пояснює Юлія.

Фото: Instagram Юлії

І з посмішкою додає: “Не знаю, як в мене вийде все поєднати, але я навіть з першою дитиною не могла просто сидіти в декреті. Звісно, не одразу все вийшло. В перший місяць недосипу мені було не до того. А коли трішечки адаптувалася, то почала замислюватися, що мені робити далі. До декрету так взагалі думала, що за пів року після пологів просто вийду на роботу. Але от почала займатися тортами й на роботу так і не повернулась. Відверто кажучи, ніколи не розуміла, чому декрет не можна поєднувати з якоюсь професійною зайнятістю. І зараз я почуваю себе так само як і тоді. Не можу я без самореалізації. Емоційно мені цього не вистачає. Тому дам собі час, ті самі три-чотири місяці, оговтатися після пологів і рухатимусь вперед!”

коментарі