Дівчина з Краматорська розповідає в англійській провінції про Україну

Ксенії Козловій 18 років. І хоча вона прожила у Краматорську лише 4 роки, але має багато спогадів, які пов’язані з цим містом. Це й не дивно – тут вона навчалася у школі, брала участь у шкільних конкурсах читачів, посідаючи у міських та районних змаганнях перші місця. Саме у Краматорську проявилася вперше її громадська активність – вона завжди допомагала в організації святкових заходів та пропонувала ідеї для номерів. Подібну активність дівчина не припиняє і тепер, коли перебуває в евакуації.

На південь Англії через Кропивницький

Як у багатьох українців з початком повномасштабної війни її життя стрімко змінилося. Разом з мамою Ксенія змушена була евакуюватися спочатку до Кропивницького. А після трьох місяців перебування там вони поїхали до Великої Британії.

Оселилися на південному сході Англії, у приморському графстві Східний Сассекс у невеличкому містечку Ечингем (Etchingham) із населенням менше тисячі мешканців.

Замок Бодіам - замок чотирнадцятого століття у Східному Сассексі

 Ось як Ксенія розповідає про місцевість, де вони зараз перебувають: «Поряд з містечком, де ми живемо, дуже багато історичних місць, що входять до National Trust Великобританії. Це таке національне товариство охорони та збереження пам'яток і місць природної краси. Тут є замки, наприклад, знаменитий замок на воді Bodiam Castle. Тут також розташоване місце битви норманів з англосаксами у 1066-му році. Ця битва по суті заклала основи сучасної Великої Британії. Цікаво, знаходиться воно у містечку, яке так і називається Battle.

Старі англійські будинки

Взагалі Східний Сассекс – це регіон з переважно сільською місцевістю, де можна побачити дуже колоритні старі будинки, яким по 600-800 років, особливо в тюдорському стилі. Що навіть трохи дивує – у них досі вирує життя. Поруч із нами лежить південно-східне узбережжя Англії. Але при цьому всього за годину можна дістатися столиці Великобританії – Лондону».

Узбережжя південно-східної Англії

На думку Ксенії, люди на півдні Англії дуже привітні, доброзичливі та завжди готові допомогти кожному українському біженцю якомога краще влаштувати своє перебування в їхній країні.  Вона додає, що місцеві мешканці надають місця для зустрічі українців, де усі разом готують звичні українські страви та пригощають ними англійців. Англійці ж, додає Ксенія, «у захваті від наших українських страв». Ось як на цьому фото:

Частування українськими стравами

«Маю надію, що мою статтю про Україну надрукують і інші журнали»

Як вже було сказано, Ксенія Козлова намагається проявляти громадську активність, навіть перебуваючи за кордоном. Нещодавно вона написала статтю під назвою "Листи з України". Її надрукували у місцевому журналі  – «Parish magazine» («Парафіяльний журнал»), у якому пишуть про новини ближніх селищ та Англії, про нові заклади, їжу тощо. Вважається, що його аудиторія складає понад 1000 читачів та їхні родини. Дівчина каже, що наразі розсилає свій текст далі: «Маю надію, що мою статтю про Україну надрукують і інші журнали. Бо я не просто так вирішила її написати, а коли зрозуміла, що люди тут майже зовсім нічого не знали про Україну до війни. Тож мені захотілося, щоб вони дізналися, які ми є: яку чарівну природу ми маємо, чим багата наша країна, яка у нас культура, традиції, що ми готуємо та їмо, історичні факти та інше.

Стаття Ксенії Козлової у місцевому журналі

Звісно, на одну сторінку всього не вмістити, але сподіваюся, що мій текст спонукає англійців дізнатися про Україну більше. Зараз це особливо важливо».

Коли цей матеріал готувався до виходу, Ксенія повідомила, що саме чекає на відповідь від більшого за накладом журналу, сподіваючись, що там її статтю опублікують також. З редакції ж «Parish magazine» їй також написали, що дуже вражені і чекають другої частини її розповіді.

Плани та мрії Ксенії Козлової

Головна її мрія зараз – закінчення війни нашою Перемогою:

«Звісно, що це питання часу, але маю віру – скоро вона неодмінно буде». Після цього вона планує повернутися в Україну та з усіма іншими українцями, які теж повернуться додому, будувати, розвивати і відновлювати країну і не лише у сенсі інфраструктури, але й духовно».

Я спитав її, що вона має на увазі, коли каже про духовне відновлення, і ось, що Ксенія відповіла:

«Важливо приділяти зараз увагу не лише інфраструктурі, – це значить робити все для того, аби молодь любила свою країну, спілкувалась рідною мовою, навчалась та працювала в Україні для нашого з вами спільного розвитку».

А ще дівчина дуже просила додати і ці її думки до матеріалу:

«Хто рятує одне життя, той рятує світ. Тому не забувайте, що навіть якщо ви не маєте змоги допомогти матеріально, є багато тих, хто потребує іншої допомоги. Почніть з сусідів, літніх людей, знайомих, яким потрібна ваша фізична допомога або ж моральна підтримка. Просувайте новини про нашу країну, якщо ви за кордоном, – важливо, щоб якомога більше людей у Європі та світі знали, що війна ще не закінчилася.

Якщо ви творча людина, висвітлюйте події через свою працю. Навіть якщо зараз ви не в Україні, ви все одно можете допомагати!».

Маємо визнати, що з такою молоддю, як Ксенія Козлова у нашої України точно є майбутнє!

Цю публікацію було створено за фінансової підтримки Європейського Союзу в партнерстві з DW Akademie. Вміст публікації є одноосібною відповідальністю Краматорськ Пост та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.

 * * *

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоби важливі статті самі вас знаходили і ви нічого не пропустили. Також на нас можна підписатись у Viber

Ви можете слідкувати за оновленнями нашого сайту на сторінці у Facebook та у Instagram

Англомовні повідомлення ми публікуємо в своєму Twitter, а щоб дивитись найцікавіше у відеоформаті, підпишіться на наш ТікТок

коментарі