Важливо :: Життя громади :: 23 березня 2022 14:55 , Олексій Ладика
izyum-5

Евакуація з Ізюму: "Люди не хочуть їхати. Кажуть, що у підвалах безпечніше"

Волонтер з Краматорська Володимир їздив до однієї з найгарячіших точок російсько-української війни і розповів, як вивозив людей з Ізюму

Це була одна з останніх евакуацій мешканців Ізюма на Харківщині: вже наступного дня бойова обстановка стала такою, що дістатися міста з боку Донецької області неможливо. Про цю евакуацію сюжет зняли журналісти Радіо Свобода і ви можете побачити, як все відбувалося.

Kramatorsk Post поспілкувався з одним з учасників цієї операції - мешканцем Краматорська Володимиром. Він разом з іншими волонтерами відвіз до Ізюма гуманітарну допомогу та евакуював з міста кілька десятків людей.

"Ми поїхали автобусом в Ізюм, автобус надала компанія "Вода Донбасу", нас супроводжувала машина тероборони. Коли їхали, на той момент активних бойових дій не було. Жодних "зелених коридорів" не було. 

Ізюм роздовбаний добряче: у будинках немає скла, люди живуть у підвалах. Найбільш неприємне, що я побачив, це були мародери, коли свої ж люди виносили ринок, виносили мішками шкарпетки, якесь спортивне спорядження, спортивний одяг.

test Мародери в Ізюмі. Фото - Радіо Свобода

Ми були в тій частині міста, яка контролюється українськими військами, і то не всюди - нас не всюди впустили. Не радили туди їхати. Коли ми поїхали далі везти гуманітарку, вивантажили її у декількох місцях, літав літак. Він тоді не бомбив, але усі місцеві казали, що він щодня бомбив місто дуже сильно.

test

test Наслідки обстрілів в Ізюмі. Фото - Радіо Свобода

Охочих виїхати було мало, народ боявся дуже, сиділи у підвалах з дітьми, але виходити не хотіли. Казали: "Це небезпечно, ми краще тут будемо". Другий меседж був такий: "Нас там ніхто не чекає, ми там нікому не потрібні, а тут ми вдома". При чому це казали як літні люди, так і молоді. Ще проблемні люди, в яких були лежачі батьки чи старенькі - вони не хотіли їх залишати.

Ми з ними спілкувалися, розповідали, що усі питання вирішені, головне виїхати звідти. Деякі навіть задумалися їхати наступного дня, але наступного дня Ізюм оточили і більше не було виїзду.

test Люди в Ізюмі живуть у підвалах і готують їжу на вогнищі. Фото - Радіо Свобода

Ми вивезли близько 30 людей, деякі поїхали до Краматорська, деякі - до Миколаївки. 

Ми не питали у евакуйованих, що вони пережили - це і так було зрозуміло. Ми намагалися вивести їх у нормальний стан, щоб не було панік та істерик. Хтось намагався лаятися, у декого був напівістеричний стан, але це зрозуміло".

Ось, що розповіли евакуйовані з Ізюму журналістам Радіо Свобода:.

Ізюм обстріли

Українські військові стримують наступ і запевняють, що рашисти не встоять у місті

"26-го вперше влучила ракета у місце, метрів сто від нас. Потім далі ще були бомбардування. Останній тиждень, особливо 7, 8, 9 березня - дуже сильні обстріли, бомбардування. Великі руйнування, будинки горять. По мирних спеціально працювали, по мирних кварталах. У нас не було жодних воєнних об'єктів, баз, як розповідалося у них у сюжеті "Россия 1". 

"На нас напали. Немає будинків, усе зруйновано, лікарень немає. Люди з голоду помирають у підвалах. Їсти нічого, медикаментів немає. Хліб не можуть привезти, тому що зруйновано все. Ми весь час жили у підвалі. Води, газу немає. Дитину годувати нема чим. Ізюму не залишилось майже, вони все кидають нам на будинки, на мирних мешканців. Кожну ніч авіація кидає бомби на нас". 

"Ми сиділи у підвалі, це не укриття, просто звичайний підвал під будинком. Ми цілий тиждень сиділи у підвалі. Було у нас все своє - те, що ми купували ще до того, як все почалося. Просто перебіжками бігали додому, брали те, що у нас залишилось - те і їли. Не дай Бог нікому такого, що ми пережили".  

* * *

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоби важливі статті самі вас знаходили і ви нічого не пропустили. Також на нас можна підписатись у Viber.

Ви також можете слідкувати за оновленнями нашого сайту на сторінці у Facebook. Слідкуйте за нами у Instagram.

Інші статті на цю тему

volunteerscover

Микола Єрьомко і Тетяна Бурикіна евакуювалися до Слов'янська два місяці тому. Окупанти розбили їхній дім, а вони зайнялися роздачею їжі малозабезпеченим мешканцям міста

Pakin (6)

У військовослужбовця залишилися батьки і сестра, дитина і вагітна дівчина

svyatogorsk

Чим живе зараз і про що мріє Святогірськ - напівзруйноване місто, що пережило окупацію, але на зламалося і вірить у відродження слави курортної перлини та місця сили

коментарі