“Коли дитина побачила фото Залужного з її портретом, вона почала пищати і кричати. Вона не вірила, що таке може статися”

11-річна мешканка Краматорська Софія написала портрет начальника Генерального штабу Збройних сил України, генерала Валерія Залужного, відправила йому портрет поштою як подарунок на 50-річний ювілей, а потім генерал сфотографувався з цим портретом і ця світлина завірусилася у соцмережах.

За цією зворушливою фоткою стоїть не менш зворушлива історія. Софійка почала малювати після повномасштабного російського вторгнення і для неї малювання стало способом подолати стрес від великої війни і вийти зі стану шоку і заціпеніння.

Ми попросили маму Софії, Аліну Сопіженко, розповісти її історію:

Валерій Залужний з портретом, який йому намалювала Софія з Краматорська. Фото - FB/Bogdan Dubenskyy

“Хист до малювання у моєї дитини прокинувся після 24 лютого 2022 року, коли ми змушені були тікати з Краматорська і ми виїхали за кордон. Вона потім замкнулася в собі, майже нічого не їла, не розмовляла, і потихеньку, для того, щоб відновитися, вона сама почала виводити себе з цього стану, і почала малювати.

Вона вдосконалювала свою техніку майже рік, і коли ми повернулися в Україну, в якийсь день, коли були часи блекаутів, вона сіла і сказала: “Все, зараз я візьму це полотно, яке в мене тут давно стоїть, і намалюю Залужного”.

Всі діти люблять Залужного, він для них як Святий Миколай, він — уособлення якоїсь справедливості, майбутньої Перемоги. І ось вона малювала цей портрет, мабуть, дні три-чотири. І коли вона закінчила це робити, я дивлюсь — реально вийшло круто, справжній Залужний! І я сказала: “Доцю, хай цей портрет у нас в хаті трохи побуде, а потім якась буде слушна нагода, ми цей портрет Залужному подаруємо”.

Портрет Залужного, який ще не відправлений поштою. Фото - Аліна Сопіженко

Коли я усвідомила, що пану генералу в цьому році виповниться 50 років, я сказала Софії: “Ну все, настав час, потрібно цей портрет надсилати”. А як надсилати? Надсилати можна лише Укрпоштою. Ми пішли на пошту, на пошті біля нас всі зібралися, бо ніхто не вірив, що Залужному можна просто так взяти і відправити картину в подарунок.

Відправляли ми цю посилку на Міністерство оборони, отримувачем вказали самого Залужного. І я, і дитина вірили, що наша посилка, бандеролька привітальна, дійде туди, куди потрібно, бо Залужний — така людина, якій віриш і довіряєш на сто відсотків, ти впевнений, що саме через його щирість і простоту все те, що ти робиш для України і для нього, воно буде обов’язково здійсниться.

Посилку відправили просто в Мінстерство оборони. Фото - Аліна Сопіженко

Вчора ввечері мій керівник Богдан Ярославович [директор Північного Макрорегіонального Управління АТ КБ ПриватБанк Богдан Дубенський] публікує якийсь допис у Фейсбуці і тегає мене. Я дивлюся — нічого собі! Стоїть Залужний з картиною моєї дитини! А мій керівник був у нього, вітав його з днем народження і спитав, чи отримував він картину дитини його співробітниці. Вони подивилися фото картини, знайшли її — і ото так все сталося!

Дитина, коли почула, що Залужний сфотканий з її потретом і побачила фотографію, почала пищати, кричати, радіти, сказала, що в неї “зараз буде інфаркт” і їй треба відходити, бо вона не вірила, що таке може з нею трапитися.

Насамкінець хочу сказати, що вся ця історія з портретом Залужного — це історія про те, що усі дитячі мрії мають збуватися, що коли людина, навіть маленька, ставить перед собою якусь мету, вона обов’язково її досягне, якщо вона в неї палко вірить! Це історія про те, що є зараз керівники, які цікавляться своїми працівниками — це я зараз кажу про нашого Богдана Ярославовича. Це історія про те, що є в нашому публічному полі такі от люди, Українці з великої літери, які щирі, прості, добрі і уособлюють в собі всю міць українського війська.

Ми віримо Залужному, ми віримо нашим ЗСУ, і ми дуже хочемо повернутися додому у Краматорськ!”.

коментарі