Цікаво :: Review :: 28 січня 2023 16:00 , Максим Ходушко
poetryJan23

«Ма, я не хворію, ні, просто думки якісь сумні…», – творчість воєнного часу від читачів Kramatorsk Post

Переживання, які будуть зрозумілі багатьом

Пропонуємо вам традиційну щомісячну добірку віршів, що написані під час великої війни, яка вийшла напрочуд різноманітною. 

Тут ви знайдете своєрідний маніфест українців, які б’ються за свою свободу.  Поруч  з ним –  вірш-звернення молодої дівчини до мами. Між ними величезна відстань, але вона не завада для любові. Ось жінка сумує за домом та виражає ці почуття у вірші через образи зимового вечора. А ось військовий радіє, що у низ звивався старлінк. 

Гадаємо, мотиви та переживання, що їх автори втілили у віршованих рядках, будуть близькі та зрозумілі багатьом. Тож читайте, діліться враженнями та поширюйте цей допис.

Авторську орфографію та пунктуацію збережено.


Ганна Павлюк

Філологиня з Покровська.

test

Українці ми. В битвах січені.
Наші жертви в боях незлічені. 
Пограбовані, поґвалтовані, понівечені, 
На свободу ми Богом приречені. 
І були ми, і є, і будемо, 
Нічогісінько не забудемо. 
Ми душею і тілом скресаємо 
І цю гідру рашистську здолаємо.     

(скресати – звільнятися від криги, тут: від усього радянського).  


Вікторія Повержук

Журналістка сайту міста Словʼянськ 6262 та сайту міста Чернівці 0372.

test

Ма, чуєш, тут так вогко,
Туман повзе під куртку,
Зовсім немає снігу,
Річку не бере крига.

Ма, шия завжди в теплі,
Ношу светри білі,
Готую сама собі,
Ставлю якісь цілі.

Питаєш, що прислати,
Светр, сукню чи халати,
Ховаєш в одязі шоколад -
У мене вже цілий склад.

Краще сама їдь,
Поруч посидь
Просто тут будь
Хоч якусь мить.

Тобі б тут сподобалось,
Нам би тут мріялось
І на мить здалось,
Що все наснилось.

Я б хотіла тебе забрати
Кудись геть за Карпати,
Щоб тобі більш не плакати,
Не купляти міцні препарати.

Ма, ну яке кохання?
Яка ще сім'я?
У мене врешті є
Тільки лиш я.

Я не доросла, ні
І всі мої сни пусті
Такі беззмістовно наївні,
Такі дитячі й дурні.

Ма, я б тобі показала
Місцеву органну залу,
Різних пам'яток навалу
І як небо на гори впало.

Ма, я все тут мрію
Про твій м'ятний чай,
Про довгі розмови ночами
І твоє "я і так все вмію і знаю".

Ма, я не хворію, ні,
Просто думки якісь сумні,
Просто очі втомлені,
Просто не вистачає тебе мені.

Валентина  Гавриленко

Викладачка хімії. Усе життя пише вірші. Зараз у Німеччині, де чекає на нашу перемогу.  Сьогодні вона вперше публікується у цій рубриці.

test

Стая воронья кружила над домом,
Крики тревожные - к гнёздам путь долог.

Серость промозглая кутала землю,
Сумерки крались, птиц крикам не внемля.

Неотвратимо темнело. Смеркалось...
Тучи безжалостно прятали алость.

Мгла наплывала, росла и клубилась,
Темень сгущалась, и ночь торопилась.

Вечер уснул в тишине за рекою.
Ночь пусть утешит и всех успокоит...

Ночь! Помоги мне расстаться с тоскою.

22.01.2023г.

Максим Потапчук

Пластун, військовослужбовець 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади, голова ГО «Лібері Лібераті». 

test

«Старлінк» надішле 
вірш коханій, 
що вчора вранці написав.
Для тебе, Крицю,
рядки слів
лягають на папір замерзлий,
візьми й зігрій 
мою любов, 
кружляй зі щастям 
танець в завірюсі.
Танцюй, допоки сили,
танцюйте 
з нею рими – щастя є.
Гарцюють літери у вірші, 
стає тепліше кров твоя,
така наснага від кохання – піду 
та вб'ю два шмоскаля...
«Старлінк», я дякую тобі за цей танОк...
«Старлінк» – яка ж корисна штука!
Зв'язок із донькою
сьогодні маю досхочу́.
Я чую голос твій: «Мій татко!...»
Моє маленьке пташенятко, 
моя солодка мармеладко, 
цілую в носика тебе...
О доле, дякую «Старлінку»...
Тихенько хлопці сплять на фронті, 
коли «Старлінк» 
працює в такт.
Зруйнує він через супутник 
підступні плани шмоскалят,
й настане хутко перемога, 
будЕ щасливою Земля.
«Старлінку», наша тобі шана, 
за те, що бережеш серця!

19.01.2023 

Цю публікацію було створено за фінансової підтримки Європейського Союзу в партнерстві з DW Akademie. Вміст публікації є одноосібною відповідальністю Краматорськ Пост та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.

 

Інші статті на цю тему

goncahrenko

Вона хоче провести виставку у Краматорську і закликає творців долучатися до її ініціативи

PoetrycoverJan24-

Біль війни та надії на краще у творчісті краматорців воєнного часу

Kramatorsk

Вони пишуть про рідний край, про війну та таку омріяну перемогу