
"На моїх очах "Град" влучив в дім, де були двоє пенсіонерів з Краматорська". Очевидець про обстріли села на Лиманщині
Активні бої у Лиманському районі між ЗСУ та російськими окупантами ведуться з середини квітня. Загарбники обстрілють Лиман та його околиці.
Не стало виключеням і селище Новоселівка, яке тимчасово потрапило під російську окупацію. Днями ми зустріли одного із мешканців цього селища Володимира, та запитали його, як очевидця, про справи у цьому населеному пункті до початку і під час запеклих боїв.
Володимир розповів, що ще до війни з села Новоселівка Лиманського району поїхали староста і секретар. Через це Новоселівка з початком війни залишилася майже без нічого: ні світла, ні зв'язку, ні гуманітарки. Хліб через порушення дорожньо-транспортної логістики (а саме, підриви мостів довкола Лиманського району) до останнього доставляли лише з Святогірська.
Перші обстріли окупантами територій неподалік від села Новоселівка почалися приблизно 7 травня. А на наступний день, 8 травня, вже діставалося від них безпосередньо околицями населеного пункту.
Наш співрозмовник сподівався, що 9 травня росіяни будуть “святкувати побєдобєсіє” і через це в обстрілах буде пауза, то ж він планував займатися своєю пасікою. І саме в цей день вороги "Градом" обстріляли Новоселівку. Один снаряд упав через подвір'я від будинку Володимира і потрапив у цементне кільце, зруйнувавши при цьому дві будівлі. Його ж хата залишилася цілою через те, що вона була захищена.
10 травня було два обстріли російських окупантів по Новоселівці, внаслідок яких загинула 40-літня жінка. В неї залишилися 55-літній чоловік та 3-річна дитина.
11 травня селище зрання знов накрили російськими "Градами", снаряди яких рвалися на його території. Володимир був свідком як внаслідок касетних обстрілів були зруйновані два будинки. В одному із них жили пенсіонери з Краматорська, які сиділи тоді в підвалі. Чоловік розповів нам, що вони переʼхали сюди через те, що місто може бути небезпечним через воєнні дії. Володимир додав, що жінка є незрячою, а чоловік мав пошкоджені суглоби. Також один з "Градів" потрапив в його город та вирвав з корінням дві черешні, яким було по 15 років.
Люди перечікували обстріли, які вчиняли російські окупанти у підвалах власних будинків. Володимир каже, що не міг навіть вийти з погребу. Мешканці Новоселівки Лиманського району були налякані всім цим і не розуміли, що за "освобождение" відбувається. Навіть ті, які вірили, що росіяни є "братами", змінили свою думку на протилежну.
В той же день, 11 травня, Володимир разом зі своїми друзями вирішив виїхати на власній машині з Новоселівки до Краматорська через Ярову, Святогірськ та Тетянівку, взявши з собою вищезгаданих пенсіонерів з Краматорська.
"В той же день ми з друзями вирішили будь-якими шляхами тікати. Я ледве завів машину, приїхав до друзів, і на моїх очах "Град" потрапляє в будівлю, де мешкали ті двоє пенсіонерів з Краматорська. Жінка та погано бачить, у чоловіка були зламані суглоби і він ходить на ходунках. Ми їх витягнули з погребу і посадили в мою машину. Не знаю, як ми доїхали, вся дорога була покрита дошками, шифер валявся. Я молив Бога, щоб не трапився цвях якийсь, щоб не проколоти колесо. Потім ми з Новоселівки вискочили, солдати нас не зупиняли, поїхали в село Ярова, звідти - в Святогірськ, Тетянівку, потім з Тетянівки - на Ростовську трасу, і потім дісталися до Краматорська", - розповідає Володимир.
Володимир каже, що коли вони виїжджали з села в той же час 10-річному хлопчику відірвало голову внаслідок вибуху міни на дорозі.
"Я цю сім'ю знаю. Це діти, які навчалися в школі-інтернаті у Лимані. Але через її закриття вони були дома, поруч з матір'ю. Це була багатодітна сім'я, яка мала 4 дітей. І ось цей найменший 10-літній хлопчик, я його знаю, він вічно бігав по селу і вічно проходив просити поїсти в обмін на якусь допомогу по хазяйству", - завершує Володимир свою жахливу розповідь.
Інші статті на цю тему

Кадровик Краматорського РТЦК та СП розповів про свій бойовий досвід та чим відрізняється українська армія зараз від армії зразка 2014 року (спойлер: як земля і небо)

Микола Єрьомко і Тетяна Бурикіна евакуювалися до Слов'янська два місяці тому. Окупанти розбили їхній дім, а вони зайнялися роздачею їжі малозабезпеченим мешканцям міста