Цікаво :: Люди К. :: 25 серпня 2021 13:03 , Лєра Пімкіна
german-kukhar-cover

“На вулиці на мене не показують пальцем і не цькують, але все одно Краматорськ - не зовсім дружній до таких, як я” 

Герман Кухар глухий від народження. Він розповість, як це - жити в світі повної тиші і не мати змоги вести діалог навіть із самим собою.

Наш проект “Я з цим живу” отримав багато відгуків і герої почали якось самі знаходитись. І ось мені запропонували зробити інтерв’ю із глухим хлопцем і я відразу погодилась. 

В інтернеті було дуже багато статей на тему інклюзії та її повільного впровадження в нашій країні, про те, як важко живеться таким людям в Україні. Тому на інтерв’ю я йшла готовою вислухати багато проблем та негараздів, які спіткають мого героя на його життєвому шляху.

Сказати, що була здивована - це нічого не сказати. Цей хлопець - просто вогник. Він зустрів знімальну группу  з широкою усмішкою на обличчі, шуткував та посміхався весь час зйомок. 

Але для початку трохи про те, як коректно говорити про таких людей і взагалі про їхнє життя.

Термін глухі вживається коли людина повністю не чує, і напівглухі - коли слух в неї трохи зберігся. Ніяких “людей з проблемами слуху” і “нечуючих”. Зовсім некоректним є термін “глухонімі”, бо ці люди спілкуються між собою, просто своєю, жестовою мовою і називати їх німими не є правильним.

Доречі, 10-15 % населення планети Земля мають порушення слуху. За даними Всесвітньої федерації глухих, людей, основним засобом спілкування яких є жестова мова, налічується близько близько 70 мільйонів.

 

Світ повної тиші

Не є правильним розділяти суспільство на “нас” і “їх”. Це такі ж самі люди, із своїми емоціями, переживаннями, планами на майбутнє. Люди, які живуть у тиші мають повноцінне життя: навчаються, працюють, закохуються, одружуються, народжують дітей. Єдине, що відрізняє нас - це те, що глухі люди сприймають світ візуально. Вони не можуть вести навіть діалог із самими собою, бо ніколи в житті не чули звуків та слів. 

Нашого героя звуть Герман, йому 23 роки, він народився в Краматорську. Ми спілкувались з ним через перекладача жестової мови Володимира.

test

І мама і тато Германа глухі, він ходив в дитсадок для глухих дітей, потім навчався в донецькому інтернаті.  В 2014 році,  коли почалася війна, він переїхав в іншу школу в Дніпрі. Після школи навчався в коледжі і отримав спеціальність - дизайнер одягу.

Зараз він живе в Краматорську і ніде не працює. Але мріє  пов’язати своє життя з модельним бізнесом. 

Одного разу Герман брав участь в кастингу фотомоделей в Харкові, але не пройшов його. Однак здаватися хлопець не збирається і має великі плани.

test

В Дніпрі Герман займався легкою атлетикою, 4 роки бігав 200-метрові дистанції, і зараз активно займається спортом. Каже, що для його майбутньої професії це дуже важливо.

Перекладач та листування - єдині способи комунікацій.

Перше питання, яке нас цікавило - як ти комунікуєш в суспільстві? Як ходиш до спортзалу, до лікарні, в магазин?

“Перший раз пішов до спортзалу разом із перекладачем. Він допоміг мені записатися та придбати абонемент. Потім вже почав ходити сам. Ми пишемо на аркуші один одному і так розуміємось. 

Щодо магазинів - то намагаюсь ходити до супермаркету, де не потрібно нічого пояснювати продавцям. 

З лікарнею та іншими закладами дуже складно. Нещодавно пішов до лікаря за довідкою, а там мені відмовили і відправили за перекладачем, - розповідає Герман. Це була дуже неприємна ситуація, в якій ми разом із перекладачем вистоювали довжелезні черги, ходили з однієї будівлі лікарні до іншої, важко було розібратися навіть йому, що вже казати про мене. Ми пройшли багато випробувань поки я нарешті отримав цю довідку”, - розповідає хлопець.

інтернат для глухих діти між собою називають тюрмою та мріють скоріше "вийти на волю"

Герман отримує послуги перекладача безкоштовно завдяки   проекту Центру місцевої активності "Старе місто", який  працює в рамках діяльності громадської організації Фонд розвитку громади.

За законом послуги перекладача жестової мови, який працює в УТОГ в його робочий час є абсолютно безкоштовними, ви можете за необхідності оплатити лише доїзд перекладача жестової мови до відповідної установи. Але по факту доводиться винаймати перекладача за гроші, щоб отримати необхідні довідки або послуги в будь якій установі.

Друзі є по всьому світові, але поруч - нікого

Перекладач Володимир, який також навчався в інтернаті для глухих людей, каже, що в інтернаті, в якому існує жорстка дисципліна, та який діти поміж собою називають  тюрмою, всі мріють скоріше вийти “на волю”. 

Але коли ти опиняєшся зtestа його стінами, то сам на сам залишаєшся із світом, який не завжди лагідний та комфортний до тебе. Багато кому важко дається адаптація та інтеграція в суспільство.

Однак Герман розповідає, що йому цей перехід дався дуже легко. Можливо хлопець має такий позитивний характер та сприймає все значно легше, а може важливим фактором стало й те, що його батьки оточили  турботою та завжди були поруч.

Герман має дві сторінки в Інстаграмі. Одна - особиста, з фото та відео, інша - зі своїми роботами.

Хлопець дуже гарно малює, в дитинстві навчався в художній студії і зараз активно розвиває свій талант. Також він має канал на Ютубі, де розповідає жестовою мовою цікаві факти про відомих людей.

testКаже, що залишатися в Краматорську не планує. 

“Зараз я допомагаю бабусі з городом, вона в мене живе в Яковлевівці. Як закінчаться ці роботи, одразу ж поїду до Києва. Маю там декількох друзів. Хочу робити кар’єру в модельному бізнесі. Київ для цього - ідеальне місце.

Щодо Краматорська, то тут я не буду навіть намагатися шукати роботу. Важко назвати Краматорськ - дружнім до глухих людей. Так, звичайно, на вулицях на мене не показують пальцями і не цькують, як то бувало в дитинстві, але на роботу таких як я брати мало хто хоче.”

Ще одна проблема глухих людей - це мова. Інтернати, в яких вони навчалися всі були  російськомовними. І читати та писати їх вчили на російській. Однак навчання читанню та писанню глухих зовсім не таке, як у людей, які чують та розмовляють - людина зазвичай, хоч і про себе, але “промовляє” слова. Але для глухих кожне слово - це просто ієрогліф, який треба запам’ятати. 

Українські слова їм розуміти неймовірно важко. Тому часто виникають проблеми при заповненні резюме та інших документів.

Інстаграм сторінка Германа має більше 3 тисяч підписників. Він має друзів по всьому світові, але ж в реальному житті друзів у нього практично немає.

“В мене залишилось кілька друзів в Дніпрі, але ж ми з ними також спілкуємось в інтернеті. Так просто з кимось піти погуляти в мене нема з ким, але я не дуже переймаюсь. Весь вільний час проводжу або в спортзалі, або займаюсь виготовленням відеороликів для свого каналу”, - розповідає Герман.

Хлопець мріє подорожувати світом. Нещодавно він здійснив свою мрію та разом із двома своїми подругами поїхав до Єгипту.

test

“Спочатку було дуже страшно їхати, але потім я отримав неймовірне задоволення, - каже Герман, - на екскурсіях я йшов за людьми, легко орієнтувався, зчитував емоції з облич та розумів, що відбувається. Мені настільки сподобалось, що тепер мрію подорожувати різними країнами та дізнаватися про життя інших”.

Ми запитали в Германа, чи важко йому живеться в нашому суспільстві, чи ображали його колись? 

Хлопець посміхається своєю чарівною усмішкою та каже, що він не сприймає серйозно образи в свій бік. Що в свої 23 роки навчився насолоджуватися кожним днем свого життя. Він мріє, будує плани та намагається втілювати їх в життя.

Можливо після публікації хтось вирішить, що проблем у глухих людей немає, і що все в їхньому житті так райдужно і прекрасно, як нам розповів Герман. Але це не так. Життя глухих людей дуже складне. 

Кожного дня вони долають перепони на своєму шляху, бо ті справи, які нам здаються повсякденними та легкими для них можуть становити серйозні проблеми.

test

І наостанок розвінчаємо декілька міфів, які стосуються глухих людей.

1. Всі глухі вміють читати по губам. Це неправда. У школах, де навчаються глухі діти, основним є усний метод. Тобто метою є розуміння мови за допомогою спостереження артикуляції людей, що просто говорять. Так можна сприйняти від 30 до 60% сказаного. 

2. Глухота є генетичним захворюванням. Це також неправда. Лише 10% глухих людей дійсно мають вроджену глухоту, яка передалася від батьків. У решті випадків люди втрачають слух після захворювання або травми. Їх глухота – набута.

3. Якщо глухому голосно кричати, то він вас почує. Якщо ми говоримо про людину з повною втратою слуху, то для неї ми таким чином лише створимо проблеми: адже якщо вона вміє читати по губах, то ми лише порушимо звичну артикуляцію, ускладнюючи її розуміння. 

Якщо ж людина має часткову чи неповну втрату слуху, то вона може дійсно щось почути. Однак це буде радше схоже на гул, тобто вона сприйме звук, але не розпізнає зміст сказаного вами. Якщо ви спілкуєтесь із слабкочуючою особою, найкращий варіант – запитати, як їй зручніше – говорити голосніше чи, можливо, переписуватися.

4. Багато хто вважає, що глухі - це неповносправні люди, які потребують лікування. Це також маячня. Єдина проблема, з якою вони зустрічаються щодня – це обмеження в доступі до звукової інформації. Глухота ніяк не впливає на інтелектуальні здібності, а вилікувати її практично неможливо, можна лише трохи покращити слух.

Інші статті на цю тему

angelina-shostak

Діагноз викликав у неї жах і розпач, а біль випалив все і залишив лише бажання тихо вмерти. Але підтримка близьких і жага до життя подарували перемогу їй та надію і натхнення іншим

anton-gudyma-dcp

Новый герой нашего проекта "Я з цим живу..." - Антон Гудыма. Ему  23 года и у него детский церебральный паралич. 

коментарі