Артуру Волченкову було 18 років, коли почалася війна і російські банди захопили його Краматорськ.

За допомогою фотоапарата Артур фіксував все, що тоді відбувалось, і в дев'яту річницю звільнення міста від російської окупації він поділився в Instagram архівними світлинами тих подій. Публікуємо їх з дозволу автора.

2014 рік. Рік, після якого життя поділилось на "до" і "після". Сьогодні, після 9 років і початку повномасштабного вторгнення, він згадується зовсім по-іншому. Тоді, у віці 18 років, я не повністю розумів масштаби трагедії, але вже тоді зрозумів, що повинен робити хоч щось - фіксувати та протестувати. Сьогодні, у річницю звільнення Слов'янська та Краматорська, хочу поділитись з вами своїми архівними фотографіями цих подій, які принесли на нашу землю держава-агресор.

Трагедія.

Я бачив блок-пости, де сиділи виродки, найстрашніше було те, що серед них були знайомі обличчя. Тоді я задавав собі питання: як вони могли повірити людям зі зброєю, які перетворили наше місто на руїни? Як в них могло взагалі виникнути бажання знищувати своє місто або бути причетним до цього? Відсутність інтелекту - єдине пояснення, яке я міг прийняти. А ще, не знав що за якихось 200 км таких виродків аж майже 150 мільйонів.

Наслідки.

Одразу після звільнення мого рідного Краматорська, я взяв фотоапарат та вирушив фіксувати наслідки. Мені здавалося дуже важливим зафіксувати кожну рану міста. Навіть не знаю, навіщо, напевно, щоб через 9 років згадати та поділитись з вами. На цих фото відображені лише деякі зі злочинів, які скоїли нелюди.

коментарі