Цікаво :: Люди К. :: 31 травня 2022 14:18 , Максим Ходушко
coffee-house

"Наш літній майданчик мав би вже працювати". Кондитерка з Краматорська розповідає про улюблену справу під час війни

Кондитерська справа у Краматорську до війни була на дуже високому рівні, - вважає наша героїня, - все це треба буде повернути

Кажуть, що в Україні варять добру каву навіть у невеличких закладах та кав’ярнях просто неба. До початку великої війни випити смачної кави мешканці і гості міста полюбляли зокрема у центрі Краматорська біля ЦУМа – у мобільній кав’ярні Coffee house, яка з’явилася там у лютому 2016-го. 

Ми поговорили з хазяйкою Coffee house Катериною Селедцовою, пригадали, як і коли вона починала свій кавовий бізнес у Краматорську, як він став чимось більшим, а разом з тим поцікавилися, де і чим вона займається зараз. 

Як усе починалося

Катерина Селедцова

Після подій 2014-го року Катерина з родиною розмірковували, – залишатися у місті або їхати якомога далі. Зрештою вирішили нікуди не їхати та шукали, якою справою зайнятися. Головним фактором для неї було визначено мобільність – можливість швидкого збирання та переміщення. 

Якось у програмі «Ревізор» Катерина з родиною побачили огляд мобільної кав’ярні в одному з київських парків. Ідея видалася перспективною, а схожа кав’ярня на щастя продавалася на той час просто у Краматорську. Її швидко придбали, а одразу після того господарі вирушили на навчання у Харків – на найповніший курс бариста. 

Катерина наголошує, що вони з самого початку оформили усі потрібні дозволи та уклали трудові угоди з працівниками, щоб до нового бізнесу не було жодних питань. 

«Ми відкрилися 27-го лютого. Було сонячно та людно. У перший день обслужили 160 клієнтів, а далі їхня кількість тільки зростала. Черги не зменшувалися, обладнання ледь витримувало. І так щодня  з 7:30 до 23:00».

відкриття мобільної кофейні

Нове обладнання було вирішено придбати у Києві, а ще через місяць другу мобільну кав’ярню поставили біля «Аврори». Coffee house їздив і у Старе місто, і повертався ближче до Критого ринку. Намагалися бути на різних міських заходах.

Тоді у Краматорську почали з’являтися численні заклади, де можна було випити кави, але Coffee house міцно закріпився у центрі міста. 

Пошук свого шляху та успіх

Трохи згодом у мобільній кав’ярні почали пропонувати також різні коктейлі, глінтвейни, мохіто тощо, а на вуличній вітрині з’явилися смаколики – макарон, пончики та берлінери. 

«Багато хто робить випічку вдома та мріє відкрити кондитерську. А у нас вийшло зовсім навпаки. Ми спочатку відкрили кав’ярню, а уже потім навчилися робити десерти самі». 

Спочатку усю випічку замовляли безпосередньо у виробників. Це були важкі та дорогі доставки рефрижератором. Від цього поступово відмовилися, бо й саму вітрину було досить складно транспортувати. 

«Тож ми перейшли до стаціонарного формату» – розповідає Катерина. «Після відкриття першого закладу Coffee House у Дружківці, це був грудень 2018-го, постало питання, у кого замовляти десерти. Ми працювали абсолютно з усіма кондитерами міста. Замовляли потроху у всіх, а тоді дивилися, що гостям подобається, а що ні». 

десерти в кофейні

Незабаром прийшло розуміння попиту, обсяги продажів зростали, тож настав час відходити від закупівлі десертів та вчитися їх готувати. 

Перші два роки пішли на навчання і пошук власного стилю, а також на купівлю інвентаря та обладнання. Потім родинному бізнесу пощастило виграти грант від ПРООН і зрештою з’явився хай невеличкий, але справжній кондитерський цех. 

«Мені хотілося орієнтуватися на світових шеф-кондитерів. Хотілося радувати гостей справді високим рівнем виробів, тож я постійно проходила майстер-класи та підвищувала кваліфікацію», – продовжує розповідь Катерина. 

Coffee house не економили на інгредієнтах, як каже хазяйка, «від слова зовсім і це наша фішка». Бельгійський шоколад, дорогі сири, справжні вершки, натуральні барвники. У кав’ярні вони стояли у вітрині, тож інші кондитери могли купувати ці складові для своїх майбутніх шедеврів.

свіжфі десерти на вітрині

«А оскільки у нас формат відкритої кухні, гості закладу могли бачити усе, що готується, з чого та у яких умовах. Десерти я готую з 2018-го року і одразу на вітрину, так би мовити на великий потік. Відповідно як заклад громадського харчування ми неодноразово проходили перевірки Держпродспоживслужби, тож від самого початку я маю добре розуміння безпеки процесів». 

А у 2020-му і у Краматорську на вулиці Академічній, якраз неподалік від Академії майже на розі з Парковою, відкрилася кав’ярня Coffee house bakery, де також донедавна можна було випити кави та скуштувати різноманітні ласощі. 

Смачний шматочок мирного життя

З початком війни Coffee house bakery у Краматорську продовжували вітати гостей. Катерина розповідає: «Ми не закривалися ні на день. Спочатку я працювала сама, потім почали потроху випускати співробітників. Оскільки кожному треба було виживати, ми намагалися давати робочі місця навіть під час війни та нехай уже собі на збитки».

Coffee house bakery продовжили готувати десерти та варити каву. Але людський фактор у воєнний час все ж таки спрацював. З міста виїхали бариста та кондитери, не було кому працювати, а тому у середині квітня кав’ярня вимушена була закритися.

«Мені важливо було давати людям шматочок мирного життя, хай би у вигляді шматочку тістечка. Багато хто приходив просто поспілкуватися і у звичній обстановці згадати, що життя триває, нехай і не так, як раніше».

Робота на новому місці 

На початку квітня Катерина із сином поїхали, як чимало краматорців, до Дніпра. Там її запросили працювати у закладі, який майстриня вважає дуже крутим і власник якого родом із Краматорська, – це «Три бобра». За словами Катерини, у цьому ресторані величезний кондитерський цех, який постачає десерти у багато інших закладів Дніпра. 

«Коли я приїхала до Дніпра і робила розсилку з пропозицією своїх послуг як кондитерки, мені довелося побувати на кількох виробництвах. І я можу впевнено сказати – мені взагалі не соромно за те, що ми робили . У Дніпрі я побачила, як і на чому працюють люди, як організована їхня робота і порівняла з тим, як це організовано у нас при значно менших грошах. Але у нас, у мене, у моїх помічників кондитера, дуже міцна кондитерська освіта. У нас, я маю на увазі Краматорськ, Слов’янськ, Бахмут. Це настільки круті люди –  і я не тільки про себе, я про моїх колег, вони супер круті!».

А тому Катерина не здивована, що її колеги по цеху знайшли роботу –  і вона сама, і Юля Савінська, про яку ми вже писали, і інші кондитери регіону, чиї вироби на нових місцях справді користуються попитом. Краматорська кондитерка гадає, що це завдяки конкуренції, яка між ними була, але так чи інакше «це вилилося у дуже, дуже крутий продукт». 

І це все при тому, що у регіоні не було якогось складу інгредієнтів для кондитерів, – все доводилося замовляти Новою Поштою, а у великих містах усе потрібне зазвичай є у наявності. Ба більше, багато курсів та майстер-класів, але люди, на думку Катерини, у Дніпрі не дуже хочуть вчитися. А у Краматорську хотіли, що також забезпечило високий рівень місцевих майстрів. 

За досить короткий час кондитерка з Краматорська доповнила асортимент дніпровського ресторану десертами, які користувалися попитом у її власній кондитерській. 

«Безумовно, Дніпро – велике та красиве місто, у якому життя зараз триває переважно так, наче нічого в країні не відбувається. Комендантська година тут досить символічна – з 23-ої до 5-ої. Почувши звуки повітряної тривоги, люди тут не біжать ховатися, полиці магазинів ломляться від товарів. 

Катерина

Але незважаючи ні на що, дуже хочеться додому. У свої рідні стіни, зустрічати рідних людей у своїй кав’ярні, поїти їх смачною кавою та готувати так само смачні десерти та торти – головне щоб удома. Ми ж планували і літній майданчик відкрити. У ці дні він мав би вже працювати…

Не знаю, хто з кондитерів збирається повертатися – я особисто збираюся. І сподіваюся, ми повернемо усе на той самий високий рівень, який ми мали перед тим, як поїхали». 

Інші статті на цю тему

zagibli-vijskovi-z-kramatorska
vitalij-antonenko-kirkach

За кілька днів до цього він писав у соцмережі, що відчуває себе щасливим

zagibli-vijskovi

Дружина одного з них нещодавно втратила на війні батька

коментарі