Важливо :: Життя громади :: 22 квітня 2022 13:26 , Краматорск Пост
zavod-nkmz-cover

НКМЗ між двох вогнів: російські ракети і блокування рахунків. Як намагається вижити підприємство

Індустріальний гігант із Краматорська на Донеччині законсервував виробництво і змінює прописку.

Який план у компанії, що опинилася близько епіцентру військових дій і лишилась основного ринку збуту, розповідається в статті, опублікованій виданням Forbes Україна

На другий день повномасштабного вторгнення Росії один із найбільших світових виробників обладнання для гірничо-металургійної промисловості –  законсервував виробництво і відправив у відпустку майже весь персонал. Залучені до консервації 70–80 працівників отримали подвійну зарплату за кожний відпрацьований день у березні. Решта отримала стандартний оклад.

«Поки немає надходжень грошей, фінансуємо із особистих коштів», – каже Дмитро, онук президента НКМЗ Георгія Скудара. Чотири роки тому він став віцепрезидентом, а 2019-го увійшов до наглядової ради підприємства. Резерву вистачить ще на кілька місяців, каже він. На зарплату в лютому – березні для 7787 працівників компанія витратила 60 млн грн.

НКМЗ – найбільше в Європі підприємство індивідуального важкого машинобудування. Завод займає територію 339 га. Серед іншого спеціалізується на виробництві прокатного, металургійного та гірничодобувного обладнання. Географія поставок охоплює 79 країн, серед яких – Франція, Італія, Польща та країни СНД. НКМЗ належить родині Георгія Скудара, що володіє 78% заводу. 22% компанії розподілені серед великої кількості міноритаріїв, жодному з котрих не належить більше 1%, каже Дмитро Скудар. 

2021 року НКМЗ зменшив виторг на 8,8%, до 6,5 млрд грн. Минулий рік був складним через значне здорожчання природного газу й електроенергії, каже Олександр Паращій, голова аналітичного департаменту Concorde Capital. «На енергоносії в IV кварталі 2021 року витратили стільки ж, скільки за весь 2020-й», – каже Скудар. Тепер енергопостачання в собівартості продукції зросло з 8% до 30%, а деякі контракти стали збитковими. 

Прибуток компанії великою мірою залежав від замовлень гірничодобувних компаній пострадянського простору: 55% продукції НКМЗ експортується до країн колишнього СНД і лише 15,9% – на інші зарубіжні ринки.  

«Росію ми втратили, і слава богу», – каже Скудар. За останні вісім років компанія скоротила долю Росії у своїх продажах вдвічі, до 20–25%. Донедавна основний замовник на російському ринку – Магнітогорський металургійний комбінат підсанкційного бізнесмена Віктора Рашнікова.

Скудар прогнозує ускладнення поставок на ринки Казахстану й Узбекистану: потрібно розробляти маршрути доставки в обʼїзд Росії.

Як вижити

Основні клієнти НКМЗ на внутрішньому ринку –  Ріната Ахметова, АМКР Лакшмі Міттала і Ferrexpo Костянтина Жеваго. «Якщо завод переживе цю війну, то його продукція стане дуже затребуваною серед підприємств Донбасу, які потрібно буде відновлювати», – каже Паращій. Мова про меткомбінати Маріуполя («Азовсталь» і ММК ім. Ілліча), Авдіївський коксохім і підприємства в ОРДЛО після їх деокупації.

Компанія готова розширюватись за рахунок залізничного машинобудування, виробництва будівельних кранів, обладнання для шахт і атомної енергетики. «Ми завжди були виробником індивідуальної продукції, – говорить Дмитро Скудар. – Можу запропонувати 800 конструкторів. Поставте завдання».  

Без українських замовлень НКМЗ буде скрутно, каже Паращій. Чи зможе заточена на пострадянський ринок компанія переорієнтуватись на Захід?

«Українські машинобудівні підприємства програють тендери, бо не мають можливості надати гнучкі умови оплати», – говорить Дмитро Чурін, керівник аналітичного відділу ІК Eavex Capital. Причина – відсутність доступу до кредитів за прийнятними ставками.

Який вихід? Кооперація. У 2021 році НКМЗ, за словами Скудара, пройшов аудит одного зі світових лідерів з виробництва прокатного обладнання і вже обговорювали майбутнє партнрество. «Вони мали надати технологію, ми – виробничі можливості», – говорить він. Але війна зупинила перемовини.

Нова прописка

Скудар обережно говорить про майбутнє, зважаючи на розташування підприємства в декількох десятках кілометрів від бойових дій. Завдання, за його словами, – зберегти висококваліфікований персонал і повернутися до Краматорська після перемоги України.

Компанія перереєструється в Києві, щоб отримати заблоковані американськими банками на своїх рахунках гроші. «З 22 лютого, після виступу Байдена про можливість війни в Україні, вони не пропускають на Краматорськ оплату від замовників за експортні контракти», – каже Скудар, не називаючи конкретного банку. Побоюються, що Донецьку область повністю окупують і гроші можуть піти на фінансування підсанкційних речей, додає він.

Із середини квітня зʼявилися проблеми з обслуговуванням платежів у євро із ЄС – підвисло декілька мільйонів доларів. «Потенційно мова про десятки мільйонів недоотриманих грошей», – каже Скудар.

Працівники іноземних банків можуть не врахувати, що в Донецькій та Луганській областях є і підконтрольні Україні територій, каже Олена Коробкова, голова Незалежної асоціації банків України. «Санкційний ландшафт зараз значно ускладнився», – говорить Сергій Єрмаков, СЕО Укрексімбанку. Проходження платежів, за його словами, вимагає додаткової комунікації з іноземними банками.

Скудар каже, що релокація НКМЗ неможлива через великі розміри пдприємства. «У завод інвестовано близько $1 млрд. Щоб навіть міні-копію відтворити, потрібні роки й дуже великі гроші, – вважає Дмитро Скудар. – Зробити це нереально».

Інші статті на цю тему

ribki-zagibli

Понад добу у місті немає електрики

stattya-pro-raketu

Українська влада повідомляла, що це був російський обстріл

obstril-zhitlo

Як це зараз працює - розповідаємо на прикладі Святогірської громади

коментарі