Цікаво :: Люди К. :: 04 липня 2022 12:01 , Максим Ходушко
Muravlyova-8

Оксана Муравльова: «Мало завоювати перемогу, – треба її втримати та передати у руки досвідченої молоді!»

Двічі переселенка своїх рук не складає та працює на перемогу 

Викладачка української мови і літератури Оксана Муравльова закінчила Донецький державний університет та працювала у Ясинуватському будівельному технікумі транспортного будівництва та Ясинуватському коледжі Донецького університету, та має на сьогодні 24,5 роки стажу безпосередньої педагогічної роботи. Події 2014-го змусили її проаналізувати та переглянути повністю усе життя, яке довелося різко змінити.  

Розповідаємо історію пані Оксани у нашому новому матеріалі про краматорців та людей, що пов’язані з містом, під час війни.  

Переїзд до Краматорська та громадська діяльність

test

Влітку 2014-го була надія на швидке повернення додому, – 17-го серпня 2014-го Оксана з родиною переїхали до Краматорська. Важливим у виборі було також те, що і до Ясинуватої відносно недалеко, та і рідні поряд. 

А вже у Краматорську Оксана Муравльова швидко долучилася до громадської діяльності, про яку  згадує так:  «Мені пощастило зустрітися з цікавими особистостями. Це були волонтери Олександр Ворошков та Станіслав Чорногор. Хлопці організували гарячу лінію для людей, що виїжджали з зони АТО, допомагали координувати переміщення ВПО та налагоджували зв’язки з громадськістю, іноземними благодійними фондами тощо. Тоді ж вони створили міцну ініціативу SOS-Краматорськ».

Але майже два роки активної роботи з гуманітарними надходженнями та ВПО виснажили пані Оксану. Зрештою постало питання: «Що робити далі?». І вона знайшла відповідь: гуманітарка колись закінчиться, а ось виховувати людей потрібно уже зараз: «Мало завоювати перемогу, –  треба її втримати та передати у руки досвідченої молоді!».

Народження клубу «Файно». Його активності та успіхи

Завдяки такому розумінню Оксана Муравльова разом із командою почала проводити семінари, тренінги, бесіди. Щосуботи вони збиралися з переселенками, щоб вишивати і просто спілкуватися у Штабі допомоги ВПО. Трохи згодом їй пощастило потрапити на проєкт «Української миротворчої школи» під назвою «Школа соціальних посередників».

Саме тоді з’явилося бажання робити те, що вона вміє і любить: вишивати та викладати українську мову! Це бажання втілилося у створенні  «Українського розмовного клубу «Файно», всі події та робота у якому висвітлювалися у групі «Файно» у Фейсбуці. На меті клубу було насамперед патріотичне виховання, об`єднання мешканців Краматорська, знайомство з особливостями народних ремесел – вишивки, рукоділля.

test

Після року роботи волонтером у SOS-Краматорськк пані Оксані стало зрозуміло, що існує проблема соціально-психологічної адаптації не тільки ВПО, але й місцевого населення, а також проблема порозуміння цивільного населення і військових у населених пунктах, що були окупованими.

Пані Оксана вважає, що «На сторожі миру стоїть не лише воїн зі зброєю, але й людина зі словом і улюбленою справою. Ми, патріоти українського Донбасу, маємо активно впроваджувати проукраїнські настрої. Тактовно, терпляче, ненав’язливо маємо розказувати історію нашого краю, розмовляти українською мовою, знайомити з традиціями, звичками». 

З 2015-го року працював волонтерський проєкт у Краматорську «Безкоштовні курси української мови».

testНа її думку, усі ці цілі добре досягаються саме через групові заняття зі спільною працею. – під час роботи з папером, тканиною, голкою можна проводити бесіди на різноманітні теми та провадити так звану «лояльну українізацію». Взагалі діяльність клубу у Краматорську була настільки активною, що у нього з’явилися численні друзі з усіх куточків України, Чехії, Польщі, Франції. Клуб «Файно» активно співпрацював з місцевою та обласною адміністрацією, брав участь у фестивалях та ярмарках, долучався до святкових заходів на День визволення міста, День Незалежності тощо.

Отже, український розмовний клуб «Файно» став активним учасником заходів, які проводилися у Краматорську і які, ми усі сподіваємося, незабаром знову відбуватимуться у нашому місті, – це фестиваль творчості Марії Приймаченко, Гаївки, Донеччина зустрічає своїх захисників тощо.

Їздили також по Луганській та Донецькій областях з експрес-уроками української, а також проводили акцію до Всесвітнього дня вишиванки «Народжені в вишиванках». Вишиванка на бюсті Шевченкові у центрі Краматорська – це також справа рук «Файно».

Окрему велику подяку пані Оксана висловлює голові Краматорська, який навіть цієї буремної весни на День вишиванки одягнув Шевченка у його народну сорочку, яка зберігається у волонтерів-краматорців. 

test


У 2019-му році за участю Оксани Муравльової було створено волонтерський центр «Разом до Перемоги», – там шили подушки, прапори тощо. Головне завдання центру зараз – це плетіння маскувальних сіток, яке нині продовжується у Краматорську. 

Знову евакуація. Новий старт на новому місці

У страшний день 24-го лютого пані Оксана була у доньки у Києві, допомагала доглядати онуку. Після кількох днів перебування у сховищі було вирішено виїжджати зі столиці кудись у безпечніше місце.

«Пізно ввечері втрьох з донькою та 7-річною онукою якось дібралися до залізничного вокзалу та сіли у потяг без розпізнавальних знаків. Але на той час не було особливого значення куди їхати – головне було вивезти дітей. Вже на вокзалі довелося спостерігати за тим, як матір кидала 4-річну дитину через голови пасажирів і кричала, щоб якось вивезли (потяг був до Варшави). Ми ж сконцентрувалися і сіли в якусь електричку, згодом оголосили, що вона прямує до Хмельницького».

Сила інтернету і велика кількість друзів у фейсбуці допомогли пані Оксані протягом буквально кількох хвилин знайти прихисток у друзів у Хмельницькому, а згодом досить швидко визначитися куди їхати далі і що робити. Головне для Оксани Муравльової – бути потрібною, якось реалізовуватися. Просто сидіти і думати про страшні події та новини з фронту вона не хоче та не вміє. 

Саме тому на телефонний дзвінок з міста Бережани Тернопільської області від знайомої волонтерки Галини Проців: «Ви знаєте куди їхати і де вас чекають!» –  було прийнято чітке рішення прямувати далі на захід. 

test

«Таким чином ми опинилися у дружньому колі волонтерського центру «Бережани» і поступово влилися у робочий ритм. Нові знайомства, прекрасний колектив, робота зранку до ночі… По суті, волонтерський центр «Бережани» – це модель нашого волонтерського центру «Разом до Перемоги» - УРК «Файно». Тут також плетуть сітки, коцики (килимки), вивчають мову, створюють сувеніри для наших захисників».

На сьогодні пошито вже понад 620 прапорів для вояків та меценатів, відбувається розвантаження-завантаження гуманітарної допомоги, проведення благодійних акцій, збір та відправлення допомоги на схід, яка іноді передається і через краматорців, яким трапляється бувати у Бережанах.
У Бережанах Оксана Муравльова долучилася також до проведення акції «Народжені у вишиванках». Десять комплектів дитячих сорочок приїхало з Краматорська і подаровано місцевим малюкам. Говорячи про них, пані Оксана називає ці сорочки старовинним словом – льолі. 

Приклад для наслідування 

Чим ще займається ясинуватсько-краматорська волонтерка на Тернопільщині? Наприклад, проводить інформаційні бесіди: «На жаль, тут не всі відчували війну з 2014-го, її відчули лише у 2022-му. Маємо багато планів із місцевою владою та волонтерами на подальшу діяльність».

За її запрошенням днями відбулася зустріч із письменницею-волонтеркою з Харкова Людмилою Охрименко. Далі у планах – показати документальний фільм Дмитра Пальченка «Північ АТО», а ще є бажання створювати українські клуби за кордоном (поки мають таке прохання від Польщі).

Щопонеділка о 20.00 разом із Гончаренко-центром Оксана Муравльова проводить курси української мови онлайн.

Отже, здаватися і складати руки – це не для неї. Вона не зробила цього у 2014-му, не робить так і у 2022-му. Здається, чудовий приклад для наслідування. 

Інші статті на цю тему

zagibli-vijskovi-z-kramatorska
takako-tanaka-2

Він не знає жодної мови, окрім рідної, але перекладач на смартфоні і "мова жестів" допомогли порозумітися з українцями

20220421_100338_0000

Зловмисниця зливала ворогу дані про сили та техніку ЗСУ, а також координати заводу «Кондиціонер», який потім був обстріляний

коментарі