Важливо :: Життя громади :: 28 квітня 2022 18:03 , Олексій Ладика
oleksandr-goncharenko

Олександр Гончаренко про ситуацію у Краматорську: "Місто ніхто не збирається здавати"

Міський голова Краматорська про військові загрози місту, ситуацію з гуманітаркою, бюджетом і комуналкою, чому зустрічався з Порошенком і що робити з депутатами від ОПЗЖ і Пушкіним

Олександру Гончаренку телефонує незнайомий номер, він бере слухавку, а там розгніваний чоловік: "Чому у вас в місті не працюють відділення "Ощадбанку"? Я приїхав з іншого міста, а вони не працюють!". 

"Дівчата виїхали", - відповів міський голова. Того дня у Краматорську вранці пролунало 5-6 вибухів. 

"Так скажіть їм, щоб повернулись!", - кричить чоловік у слухавці.

"Ви сказали, що ви з іншого міста? А чому ви не пішли до "Ощадбанку" у вашому місті"?, - питає Гончаренко.

"Я з Попасної. Поїдьте і сходіть там до відділення банку", - відповідає незнайомець.

Міський голова кладе слухавку, видаляє номер телефону з історії дзвінків і дивується: "Капець, ну що за… Звідки телефон люди беруть? Кожні 2-3 хвилини мені хтось телефонує: якась бабуся, якийсь дідусь. Ось вам і відкритість мера".

Потім набирає керівницю "Ощадбанку" у Краматорську. У неї дуже сумний голос: "У мене бабуся сьогодні померла, зараз не можу говорити. Щось термінове?". Гончаренко вибачається, розповідає, що йому телефонують з приводу роботи "Ощадбанку". 

"Сьогодні просто не відкривали. Вчора відкривали, позавчора. Завтра, якщо все буде спокійно, відділення буде працювати", - відповідає керівниця. 

Міський голова хоче передзвонити тому розгніваному чоловіку з Попасної, але ж номер вже видалив з історії.

"Ех… А якби той чоловік розмовляв без наїзду, я би не видаляв, зараз передзвонив би", - каже Олександр Гончаренко.

Він зізнається, що з початку війни двічі "зірвався" і допустив ненормативну лексику у публічному спілкуванні: один раз після обстрілу залізничного вокзалу Краматорська в одній з міських груп у Вайбері - мер тоді у черговий раз закликав містян виїжджати і серед іншого написав: "2-3 дні і місту, можливо, п..ць". Цей вислів краматорці дуже жваво обговорювали у соцмережах.

"Мені губернатор сказав: пиши, що хочеш. Кажи все, щоб переконати людей евакуюватися", - пояснює Гончаренко.

КОМУ У КРАМАТОРСЬКУ ДАЮТЬ ГУМАНІТАРКУ

Другий випадок публічної нецензурщини стався після відеоролику однієї з краматорок про те, що люди у місті начебто не отримують гуманітарну допомогу.

- Хто мені його тільки не надсилає, питають, чи правда. Я кажу: "А ви де?". "Та ось ми виїхали". А я кажу: "Так приїдьте, подивіться власними очима, перш ніж такі гучні заяви робити!". Ця ж жінка не в місті, вона втекла, СБУ її знайти не може зараз.

Ми не можемо публікувати місця роздачі гуманітарної допомоги. Не дай Бог щось прилетить, загинуть люди, волонтери. Нам досить загиблого працівника Управління з питань цивільного захисту Олега Іванова [він загинув під час обстрілу залізничного вокзалу Краматорська]. Мені 48 в цьому році буде, він на рік старший за мене. Хто буде відповідати, якщо ми зараз маршрути, локації [роздачі гуманітарки] покажемо і туди прилетить? 

test

test Видача гуманітарки у Краматорську. Фото - Kramatorsk Post

Тому обираємо різні локації, за різними адресами, працює сарафанне радіо, виходимо з гучномовцем. Об'їхали майже всі селища, сьогодні поїдемо навіть у Привілля, там мешкає 80 людей. [Секретар міськради Ігор] Сташкевич особисто цим займається, є волонтери, є автівки.

Ми намагаємось уникнути зловживань. Робимо базу, щоб не було такого, як на початку видачі, коли одна людина встигала за один день отримати гуманітарку 2-3 рази. 

- Кому зараз дають гуманітарну допомогу?

- На початку давали пільговим категоріям населення, прописаним Мінсоцполітики - це люди з інвалідністю, багатодітні сім'ї, загалом 22 категорії. А зараз вже і пенсіонерам почали видавати, бо вже таких обмежень немає з боку держави. 

- Багато людей залишилися без роботи, без джерел доходу. Люди фізично здорові, але в них немає можливостей заробляти гроші. Як з ними? Їм будуть давати гуманітарну допомогу?

- Таких людей небагато. Знаєте, що я їм відповідаю? Приходьте на ДРУАС працювати [комунальна компанія, яка опікується дорогами] - вакансій відсотків 30 для працевлаштування. На КАТП [компанія з вивозу сміття], в нашу "Тепломережу" йдіть, якщо зараз почнемо труби замінювати, у "Водоканал" приходьте. Йдіть в "АТП" [один з приватних перевізників] водієм, йдіть водієм в КТТУ [Краматорське трамвайно-тролейбусне управління] - водії зараз потрібні.

Йдіть в лікарні - там 40% [працівників] залишили місто і поїхали. Мається на увазі обласні лікарні, бо наші міські працюють, а обласні не працюють. Медичні сестри з обласних лікарень переходять працювати до нас, медсестра може "брудними" отримати 18-20 тисяч, лікарі - 30-35-40 тисяч. Бо фонд зарплатні є, а людей обмаль - зменшилась чисельність. Будь ласка, в лікарні приходьте працюйте! Технічний персонал потрібен. Працевлаштуватися, якщо є бажання, можна! 

ІЗ ТИХ, ХТО ЗАЛИШИВСЯ У КРАМАТОРСЬКУ, БІЛЬШІСТЬ - ПЕНСІОНЕРИ

- Скільки у Краматорську залишилось людей?

- Найпростіший спосіб порахувати населення, це порахувати кількість вивезених твердих побутових відходів. Якщо до війни ми за тиждень вивозити майже 900 тонн, то зараз вивозимо до 300. Так, там є листя та гілки - це сезонне коливання [вивозу сміття], коли на селищах ми вивозимо більше, ніж у місті, десь у півтора-два рази. 

Багато людей виїхало з центру міста. Зараз поліція ходить по будинках, отримує інформацію від сусідів, хто там мешкає. Для чого це вона робить? Щоб у разі можливого зруйнування того чи іншого будинку розуміти, в який під'їзд бігти у першу чергу. Або виявити якихось неблагонадійних людей.

Кількість людей, які залишились у Краматорську, за нашими розрахунками, десь 45-50 тисяч

Тобто, кількість людей, які залишились, за нашими розрахунками, десь 45-50 тисяч. До початку повномасштабної війни у нас кількість пенсіонерів, які отримували пенсію, була на рівні 63 тисячі, зараз десь 30-35 тисяч. Тобто, з 45-50 тисяч людей, що залишились, 30-35 тисяч - виключно пенсіонери. 

Це ті, хто залишався під час окупації [Краматорська бойовиками так званої "днр"] вісім років тому, для яких будинок - це все, що вони у своєму житті мають, і вони хвилюються лише за те, щоб вцілів будинок, щоб його не розграбували мародери. Навіть якщо будуть ескалація і більш потужні обстріли, ці люди, я вважаю, не залишать місто.

І ви ж розумієте, що треба буде цим людям допомагати. Так, ліки у нас є, запаси по інсуліну ми зробили на 2-3 місяці, і робимо кожного дня, і видаємо наперед, закликаємо людей брати, бо у нас потужності для зберігання вже завершуються. 

Тобто, десь 160-165 тисяч людей виїхали з міста.

- Що загрожує людям у Краматорську, які не хочуть евакуюватися?

- Стати жертвою чергового ракетного або бомбового удару. На мій погляд, це зараз єдина загроза. Правоохоронці працюють, кількість їх збільшилася, надійшла допомога, тому жодних випадків мародерства ще не відбулося. Може 5-6 викликів за 55 днів було - це побутові травми, які в основному були пов'язані з вживанням алкогольних напоїв. Офіційно ж продаж алкоголю заборонено взагалі по області.

-  Можете дати їм поради, що робити, щоб вижити?

- Переховуватися у підвалах, укриттях у випадках небезпеки. Менше ходити по місту, бо ніхто не знає, де може вибухнути. 

ЧОМУ У МАГАЗИНАХ ВИСОКІ ЦІНИ

- Яка ситуація в місті з пальним, ліками, харчами?

- До 30% магазинів ще працює. Наскільки я розумію з розмов з їхніми власниками, проблем з постачанням у них на сьогодні немає. Може, немає певної категорії продуктів, бо вони їх не отримують від постачальників, але великого ажіотажу щодо харчів у місті ми не бачимо. Багато людей вже зробили запаси.

Ми надаємо автобуси для подальшої евакуації. Вони вивозять людей до Покровська, звідти зараз один потяг йде, бо більше потреби немає. Вчора-позавчора на потяг з Покровська до Чопа через Львів сідали 300-400 людей. На залізничному вокзалі Краматорська під час активної евакуації щодня відправляли від тисячі до півтори тисячі людей. Зараз диспетчер записує охочих евакуюватися, 30-40 людей набрали - поїхали до Покровська. Хто хоче далі в Дніпро - їде в Дніпро, також безкоштовно.

testtest

test Вулиці Краматорська зараз: майже немає людей і машин. Фото - Kramatorsk Post

Перебої з пальним є, тому що у Кременчуцький НПЗ було влучення ракетою. Транспорт для перевезення пального є, тільки питання, як його отримати у Центральній Україні. Але запаси для комунального транспорту, для автобусів є. Автобуси стоять заправлені, якщо треба буде миттєво посадити тисячу людей і відправити у більш безпечне місце - якщо водії всі не втечуть - то ми це зробимо.

- Краматорці у соцмережах обговорюють, що ціни у магазинах виросли дуже сильно. Чи може міська влада вплинути на це?

- На жаль, це за межами наших повноважень. Цим питанням має займатися виключно Держпродспоживслужба з правоохоронними органами. На жаль, сьогодні жодного працівника Держпродспоживслужби, який би виконував свої обов'язки у Донецькій області, немає. Але після війни всі ці питання, я вважаю, будуть відпрацьовані Держпродспоживслужбою.

Чому ціни зросли? Логістика, доставка подорожчали в 2-3-5 разів. Оптові ціни закупівлі від постачальників зросли також на 20-30%. А торговельна націнка зараз не може перевищувати 10-15%. Тому в офіційно працюючих магазинів та мереж все це буде перевірено і вони все це розуміють, вони це знають. Вони будуть зобов'язані показати ціни закупівлі, транспортування і показати потім націнку.

У будь-якому випадку, якщо до нас надходить сигнал про завищені ціни, наш відділ торгівлі миттєво телефонує до власника, обговорює кожний такий випадок. На сьогодні таких скарг до мене жодних не надходить.

- Є відомості, скільки підприємств у Краматорську досі працює?

- З великих одне працює - "ЕМСС". Частково, бо там було влучення ракети, руйнування, і наскільки можуть, вони щось виробляють. Працюють з мінімумом людей - там зараз 150 чи 200 працівників.

test Наслідки ракетного обстрілу "ЕМСС". Фото - Facebook/Maxim Efimov

Згідно з інформації власниці "Критого ринку", трьох ключових ринків, промисловими, непродуктовими товарами майже ніхто не торгує, а тих, хто торгує продуктами харчування, відсотків 15 залишилось. Але вибір є.

- У вас є інформація про підприємства, які евакуювали своє виробництво з міста?

- "Фурлендер" почав процедуру, вони мають можливість, бо те обладнання, яке мають намір перевезти, його легше демонтувати та можливо перевезти взагалі, на відміну від "ЕМСС", "КЗВВ" чи "НКМЗ" [після інтерв'ю стало відомо про евакуацію заводу автогенних матеріалів "Донмет"].

Я вважаю, вони тимчасово перевозять, щоб запобігти можливому руйнуванню.

- Більшість підприємств не працює, надходжень до бюджету немає. Звідки ви берете гроші, щоб працювали комунальні підприємства, щоб у місті все працювало?

- У комунальних підприємств є власні надходження - 25-30% від рахунків, які вони виставляють мешканцям. Зараз відсоток сплати за комуналку з боку мешканців становить близько 30%. Також ми допомагаємо комунальникам фінпідтримкою. У нас на казначейських рахунках є певна кількість грошей, яких вистачить на зарплатню комунальникам, я вважаю, на три-чотири місяці. Що буде далі - будемо дивитися.

Візьмемо, наприклад, КАТП. До війни власні надходження на підприємстві були у середньому до 4 млн грн, зараз - мільйон. А фонд зарплатні - 1,8 млн грн. Тож ми надаємо фінпідтримку у розмірі 800 тис. грн.

НАВІЩО "ЛАТАТИ" ДОРОГИ ПІД ЧАС ВІЙНИ І ЩО РОБИТИ З ПУШКІНИМ

- У місті прибирається, дороги навіть ремонтуються…

- Знаєте, як ми дороги відремонтували? Попросили в асфальтового заводу під розписку сто тонн асфальтової крихти  - з розрахунками після війни. Ми ж не можемо зараз нічого купити з наших казначейських рахунків - окрім зарплатні, податків та енергоносіїв, майже нічого не можемо сплатити. За програмою Управління цивільного захисту ми можемо закупити плівку, OSB та інші будівельні матеріали і видавати мешканцям, в яких були пошкоджені будинки - це ми можемо зробити. А асфальт чи ще щось купити не можемо. 

Ми ці сто тонн переробили через рециклер, залатали найбільші дірки на дорогах. Якщо запеклих бойових дій тут не буде, візьмемо ще сто тонн. Транспорт працює - ми ж не будемо завдавати шкоди нашим тролейбусам. 

testtest

test Робота комунальників під час війни у Краматорську. Фото - Facebook/КП ДРУАС

- Але чи це те, що взагалі потрібно робити під час війни?

- Слухайте, ну давайте тоді все закриємо, все зупинимо, всіх працівників комунальних підприємств відпустимо, давайте нічого не робити. Ну не та ситуація у нас в місті - місто живе. Можна сказати, що ми - мирне місто, де не відбуваються ті жахливі події, як у Чернігові. Якщо, не дай Бог, і в нас буде таке, звісно, ми не будемо прибирати. Що нам, сміття не вивозити? У нас немає 50 тисяч мешканців, які ще залишилися? 

Пам'ятник Пушкіну Краматорськ

В петиції пропонують знести в Краматорську всі памʼятники, які так чи інакше повʼязані з російськими діячами та перейменувати всі відповідні топоніми

 - Нещодавно на сайті електронних петицій з'явилася петиція про перейменування усіх російських топонімів та знесення усіх російських пам'ятників у Краматорську. Як ви ставитеся до цього?

- Ви знаєте, не на часі, чесно скажу. Обов'язково зробимо після війни, повернемося до цього питання. Якщо робити так, як, ми бачимо, роблять інші міста, то треба у тому самому парку Пушкіна змінити назву, прибрати звідти пам'ятник [Пушкіну]. Я вважаю, що це можна зробити. Вулиця Московська та інші - треба буде ретельно такі вулиці, пам'ятники перевірити і, вважаю, всі підтримають цю ідею [про перейменування та демонтаж]. Я особисто за і вважаю, що депутати підтримають. 

Але це питання дійсно не на часі - зараз є, чим займатися, окрім того, щоб збирати зараз сесію і вирішувати це. Після війни повернемось до цього.

"ПОЛІТИКИ ПІД ЧАС ВІЙНИ БУТИ НЕ МОЖЕ"

- На відміну від багатьох інших міст Донеччини, у Краматорську не була запроваджена військова адміністрація. Чому?

- У нас працює цивільна адміністрація, бо ми виконуємо усі завдання голови обласної військової адміністрації, тому не було потреби переводити Краматорськ на військову. Тільки у тих випадках, якщо органи місцевого самоврядування, цивільні адміністрації не спроможні з якихось причин виконувати завдання, які перед ними ставляться з боку очільника області, то тоді вводяться військові. Вони були введені у Дружківці та Костянтинівці. 

- До "великої війни", у нормальних умовах, щоб прийняти рішення, потрібно було скликати сесію міської ради або засідання членів виконкому. Як зараз міська влада приймає рішення?

- Зараз немає потреби у таких рішеннях [які мають прийматися депутатами чи членами виконкому]. На початку війни були певні потреби, ми проводили засідання виконкому. За умов воєнного стану, законодавство нам дозволяє проводити сесії з тих чи інших питань, ми проводили засідання виконкому - було 2 чи 3 засідання.

test Міський голова Краматорська та його заступники. Фото - Facebook/Олександр Гончаренко

- В Україні заборонена діяльність партій "ОПЗЖ" та "Партії Шарія". Що у Краматорську буде з депутатами від цих партій?

- Наскільки мені відомо, депутати, які створювали фракцію "ОПЗЖ" у нашій міській раді, не є членами партії. Тому у них жодних питань з цього приводу не буде виникати. Якщо потрібно буде провести сесію за закликом цих депутатів, щоб вони розформували цю фракцію, ми це зробимо, якщо військові події будуть дозволяти. За регламентом, який ми змінили на початку чи перед війною, ми можемо проводити сесії дистанційно. 

Щодо депутатів від "Партії Шарія" - за них не знаю [чи є вони членами партії], але що мене здивувало, як би ми їх не критикували, оці два хлопця [депутати Нікулічев та Пахомов] та [депутатка] Єлагіна 24 лютого прийшли до виконкому першими з депутатів. Вони випікали хліб, розвозили, займалися гуманітарною допомогою. Два-три тижні відпрацювали дуже гідно, першими прийшли на допомогу. Ну і ми ж розуміємо, що ці два хлопця і дівчина випадково пройшли до міськради від цієї партії, ніхто цього не очікував, вони і самі цього не очікували.

Ви знаєте, політика до початку війни - це одна справа. Політика під час війни - це інша справа. Її немає і бути не може. Чому ж я і зустрівся з п'ятим президентом України [Петром Порошенком]. 

- І отримали "на горіхи" у соцмережах.

- Слухайте, я коментарі намагаюсь не читати, бо не хочу реагувати у такий складний час, не хочу випускати емоції, щоб люди це бачили. У багатьох випадках хочеться відповісти, але не роблю цього. А під постом з Порошенком не читав жодного коментаря принципово, бо розумів, який там "срач" розпочнеться. 

test Зустріч Гончаренка з п'ятим президентом України Петром Порошенком. Фото - Facebook/Олександр Гончаренко

 

БОЇ ЙДУТЬ У 45 КМ ВІД МІСТА

- Які військові загрози існують для Краматорська?

- Це Долина-Ізюм - перший напрямок, 40-45 кілометрів від нас, другий - Лиман-Кремінна, це десь 55 кілометрів. Зараз там відбуваються запеклі бої і це найнебезпечніші і найгостріші напрямки для нашого регіону на сьогодні. І ми з військовими робимо все, щоб захистити ці напрямки.

Ракети прилітають і ви ж бачите, куди б'ють - по промислових підприємствах. Зараз головні ризики для містян - це ті, хто мешкає поруч з такими підприємствами, як "Кондиціонер", "КФЗ", "СКМЗ". Що вони [росіяни] там шукають і що вони намагаються [розбомбити], ніхто не розуміє. Підприємства не працюють. У нас сьогодні з потужних підприємств працює лише "Енергомашспецсталь", наскільки це можливо, бо там частково відбулися руйнування [внаслідок обстрілу].

- Чи є якийсь підрахунок збитків, які завдані місту внаслідок війни з початку повномасштабного вторгненні росії?

- Можемо порахувати. Зруйнована 15 школа. Щоб таку школу на 500 дітей побудувати, треба десь 100-150 мільйонів гривень. 

test Наслідки обстрілу школи №15

Будинок на Ярослава Мудрого, 54 - п'ятий поверх стовідсотково вже не придатний для проживання. Якщо не пошкоджені стіни четвертого та третього поверхів, треба буде видаляти п'ятий поверх. Там 90 квартир. Питання - це буде чотирьохповерховий будинок чи взагалі не буде відбудовуватися? Ми беремо собівартість за метр квадратний - 20 тисяч гривень. Помножимо на квадратуру - ось вам і збитки по цьому будинку. Якщо залишити до чотирьох поверхів, це 150-200 мільйонів.

Загалом у 60-65 будинків повилітали вікна - це 5-10 мільйонів. 

Що там зруйновано на "ЕМСС", "КФЗ", "СКМЗ" - це окремі питання.

- Скільки людей у Краматорську загинуло з початку "великої війни"?

- Перша жертва у нас була на бульварі Краматорському, 24, біля "Сільпо" - там один чоловік 1973 року народження вийшов покурити [і саме почався обстріл]. Чому я це знаю? Дружина до мене зверталась особисто через Фейсбук - ми їй допомагали з похованням.  

У березні у напрямку Шабельківки у Старому місті бабуся з онукою загинула - там авіабомба прилетіла просто на їхній будинок. 

Три людини загинули на Ярослава Мудрого, 54. Внаслідок обстрілу на вокзалі загинули 59 людей, і 19 квітня загинув один водій на "Кондиціонері" і три людини були поранені.

"НЕ БОЇТЬСЯ ТІЛЬКИ ДУРЕНЬ"

- Ви особисто для себе визначили той момент, коли ви вирішите евакуюватися?

- Коли я вже не зможу бути потрібен людям живим. От наскільки це буде можливо виконувати свої обов'язки та бути помічником для людей, от стільки я буду залишатись у місті. І для мене гарним прикладом є міський голова Чернігова - місто було більше 20 діб в оточенні, його "поливали" артилерією, "Градами", чим тільки не "поливали", 70% Чернігова зруйновано, але міський голова не залишав місто. Це для мене приклад, і для моїх заступників.

- А вам не страшно? 

- Знаєте, страшно всім. Треба боятися за життя, треба бути сконцентрованим, щоб не потрапити в якусь небезпечну ситуацію. Треба бути обережним, треба бути готовим, що якщо ти на вулиці, може "прилетіти". Не боїться тільки дурень. Можна і треба боятися, але не треба панікувати. Це допоможе залишитися живим.

- Як думаєте, що буде далі? Чим все закінчиться?

- Моє особисте враження від спілкування з військовими - я ж бачу їхню мотивацію, бачу їхній настрій - ніхто не збирається здавати ані Слов'янськ, ані Лиман, ані Краматорськ, ані Донецьку область. Моя особиста думка - перемога скоро буде за нами. 

* * *

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоби важливі статті самі вас знаходили і ви нічого не пропустили. Також на нас можна підписатись у Viber.

Ви також можете слідкувати за оновленнями нашого сайту на сторінці у Facebook. Слідкуйте за нами у Instagram.

Інші статті на цю тему

image (8)

А також про те, чи планує міська влада обмежувати подачу води через великі борги містян

zruynovaniy-budinok-po-marata-13

Але у мешканців цього будинку залишилися питання

aleksandr-goncharenko

До того, як стати мером, він заробляв більше

коментарі