Пакети у супермаркетах тепер платні. Мешканка Краматорська знає, як взагалі без них обійтись і ось її поради

Вже два тижні в Україні пакети у супермаркетах, магазинах, аптеках, кафе та ресторанах платні - цього вимагає закон, який обмежує їхнє використання.

Заборонено безкоштовно розповсюджувати наступні пластикові пакети:

• оксорозкладні — матеріал для виготовлення яких складається з поліетилену та оксорозкладних домішок;
• надтонкі — зі стінками завтовшки менше 15 мікрометрів;
• тонкі — зі стінками завтовшки від 15 до 50 мікрометрів.

Ця норма не поширюється на біорозкладні пакети чи пакети для первинного пакування риби, мʼяса, сипучих продуктів і льоду — але це поки що, з 1 січня 2023 року і вони стануть платними.

Уряд також встановив мінімальні ціни на "товсті" одноразові пластикові пакети - із стінками товщиною понад 50 мікрометрів. Вони не можуть коштувати дешевше за:

• 2 грн/штуку — без ручок та бічних складок;
• 2,50 грн/штуку — без ручок із бічними складками або з ручками без бічних складок;
• 3 грн/штуку — з ручками та бічними складками.

За безкоштовне поширення пакетів передбачається штраф від 1 700 до 3 400 гривень. Повторне порушення — від 3 400 до 8 500 гривень.

Тож тепер, коли ми йдемо до супермаркету купити мандаринів чи цукру на розвіс чи ще чогось, платимо ще й за пакетики. У "Сільпо", наприклад, вони коштують 10 копійок за штуку.

Але чи можна обійтися без пакетів взагалі і зекономити копійчину, яка, як всім відомо, гривню береже? Мешканка Краматорська Олена Кудаєва своїм прикладом показує, що можна - вона та її родина обходиться без пакетів вже чотири з половиною роки. 

Відмовитись від пакетів виявилось дуже просто

Олена каже, що і раніше шукала шляхи, як зменшити вплив на навколишнє середовище: сортувала сміття, здавала макулатуру, залізо. Коли вона з родиною переїхала з Донецька до Краматорська, то оселилася біля Критого ринку. І тут проблема із сміттям постала "у всій красі".

"Ринок, крім понеділка, працює кожен день. І коли виходиш гуляти з собакою, то пакети всюди: на траві, на деревах. Коли вітер, вони долітають до третього поверху. І я вирішила, що треба щось робити. У мене виходить так: коли приймаєш якесь рішення, то життя підсовує вихід якийсь. І я побачила у когось з друзів, що Мар'яна Бойко [ведуча "Українського радіо"] проводила еко-челендж, одним із завдань було придбати щось сипуче - крупу чи цукор - без пакетика", - розповідає Олена.

Вона попросила маму зшити полотняний мішечок і з цим мішечком пішла до магазину купляти цукор.

"Мені було так страшно, бо це було вперше. Я на касі трохи нервувала, але касирка нормально відреагувала, все пробила і навіть не заглядала, що там у тому мішечку. Я подумала: "Тю, це так просто?", - сміється Олена.

Після того випадку пакети повністю зникли з життя Олени. У неї вдома є полиця для походу до магазинів, де лежать еко-торби, шопери, авоськи, полотняні мішечки, контейнери. В її родині є близько 20 мішечків різних за розміром та вагою.

"Це вже настільки увійшло у звичку, що колись мені довелося відривати пакетик, а я забула, як це робити", - каже жінка.

За весь час походів у магазини у Олени був лиш один конфлікт: це сталося у м'ясному відділі "Сільпо" близько двох років тому. До цього Кудаєва без проблем купувала у цьому відділі м'ясо у свій контейнер, але того разу була нова продавчиня і вона навідріз відмовилася покласти м'ясо у тару, яку принесла Олена.

"Вона сказала: я не буду зважувати у ваш контейнер, бо це суперечить якимось санітарним нормам. Я відповіла, що немає такого закону і я маю право купувати у свою тару. Я попросила показати санітарні норми, вона відмовилась і сховала бейджик. Мені довелося викликати адміністратора, я залишила негативний запис у книзі відгуків і надіслала скаргу у Київ. Як я розумію, після того з продавцями провели бесіду, бо потім навіть ця жіночка зважувала [м'ясо у контейнер], вибачилась переді мною і була привітна", - розповідає Олена Кудаєва.

Що для чого можна використовувати

Ось що і для чого Олена та її родина використовує:

- контейнери - для мокрих сирків, сиру на розвіс, м'яса, риби, заморожених овочів на розвіс, яєць (паперові лотки вона не бере, бо там папір змішаний з клеєм і для макулатури вони не годяться, це сміття, яке потрібно сильно подрібнювати і викидали у компост);

"Через карантин заморожені овочі, печиво, пряники та інші солодощі на розвіс, які раніше можна було брати у контейнери, продаються запакованими, тому доводиться багато брати в упаковці і потім щось придумати, як її переробляти".

- полотняні мішечки - для овочів, фруктів, грибів, горіхів, родзинок, сухофруктів, круп, цукру, для печива (якщо є можливість);

- авоськи - для картоплі.

"Я намагаюсь не брати продукти у тому пакуванні, яке не переробляється. Наприклад, кетчуп я не беру у тих тетрапаках, я беру у склі. Потім ті баночки віддаю бабусям, які консервують". 

Що стосується молока, то Олена купляє його у прозорих пластикових пляшках. Вона це пояснює: це краща тара, ніж тетрапак. То тетрапак - це тришарова тара, яка складається з паперу, металу і пластику. Тому краще взяти молоко у прозорій пластиковій тарі, бо її легше здати на переробку у Краматорську.

Сметану бере у пакетах, які чорні всередині - вони нормально переробляються. Після споживання Олена відправляє ці пакети до "Зеленого птаха" у Києві - це компанія, яка робить крафтові речі з переробленого сміття.

Коли все йде не за планом

Люди зазвичай йдуть до магазину не заплановано: згадали після роботи, що треба купити хліба і масла, зайшли до супермаркету і накупили і хліба, і масла, і сиру, і сметани, і яєць, і сосисок, і батончиків, і багато ще чого (у вас же теж так? 😄). 

"Як у такому випадку обійтись без пакетів? Адже вранці ми не знали, що підемо до магазину і не взяли із собою шоперів та полотняних мішечків?", - питаємо ми в Олени.

Пакети тепер платні

"Ну по-перше, у мене складний шопер завжди є із собою, як і "кіп кап", власна чашка - я завжди її з собою ношу. У мене великий рюкзак, я можу його собі дозволити, бо у мене стиль одягу такий. 

У мене є розроблена система походів до магазину - мені так легше жити. Наприклад, я відвожу до школи доньку вранці і вже кладу у рюкзак мішечки, контейнери і роблю покупки по списку. Я не роблю несвідомих покупок, коли йдеш голодний після роботи, заходиш до магазину і купуєш різний мотлох.

Якщо це якийсь недільний похід до магазину, він теж запланований, і ми все купуємо по списку.  

Але якщо я все ж заскочу після роботи якихось фруктів взяти, я можу купити, наприклад, банани, лимони, апельсини взагалі без упакування. Яблука можу просто у шопер взяти".

Це питання звички

Олена впевнена: відмовитись від пакетів можна цілком безболісно, потрібно лише змінити свої звички. 

"Відмовитися від покупок ми не можемо, тому треба адаптуватися [до нових законів]. Зараз продаються багато полотняних мішечків, багато хто шиє, можна самому зробити. Я розумію, що контейнери тяжко з собою тягати, але пару торб чи складний шопер можна кинути до рюкзака. Це просто звичка, яка виробляється за якихось пару місяців, і це класна звичка!".

"Через 4,5 роки для мене така дикість і жах бачити, коли людина стоїть біля рулону з пакетиками, і відриває, відриває, відриває ці пакетики. І вона висипає, наприклад, цукор у пакетик, а потім кладе його у ще один пакетик. Ти розумієш, що ці пакетики будуть "жити" 15-20 хвилин, поки не дійдеш додому. Потім їх викинуть у сміття, а потім вони повернуться нам у продуктах харчування, таких як риба, у воді. Ну це ж дикість!".

***

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб важливі новини самі вас знаходили, і ви не пропустили нічого цікавого.

Ви також можете слідкувати за оновленнями сайту на нашій сторінці в Facebook. Підписуйтесь на наш Instagram.

коментарі