«Передав інформацію… Про гроші я навіть не думав»: найхарактерніші моменти з розмови з ворожим поплічником

На каналі блогера Володимира Золкіна вийшло інтерв'ю з жителем Краматорська, який навів удари ворожих військ по аеродрому навесні 2022 року. 

Пропонуємо вам його найхарактерніші відповіді на питання блогера, якщо у вас немає півтори години дивитися це відео. 

Отже, Карпенко Роман Олегович, 24.12.1988, народився у м. Краматорськ, розлучений, двоє синів.

Він визнав, що Краматорськ у 2014 році був під окупацією. На питання журналіста, хто були ці «ополченці», чи були серед них росіяни та хто ними керував Карпенко відповів так:

«Я буду казати так, як воно є.. Стрелков, який у Слов’янську сидів. Бабай – начебто казак… Я тоді дитину вивіз у Бєлґород. Коли начебто «звільнили» Краматорськ українці я був у Бєлґороді». 

Він каже, що перед тим був у Дніпрі, але там його не брали на роботу, коли бачили краматорську прописку. Він автослюсар з червоним дипломом, але все життя працював на будівництві.

Каже, що довіряє тільки тому, що бачив сам та плутається у свідченнях 

Карпенко розповідає, що поїхав з міста тоді, коли дитина перелякалася обстрілів, тому що у парку (Ювілейному) «були дуже гучні вибухи… українці накрили ГРАДами мирне селище», – каже зрадник.

У розмові Карпенко робить вигляд, що не знає, що росіяни ставлять техніку у житлових кварталах, та каже, що не цікавиться інформацією, а судить тільки по тому, що бачив. Але де стояли «українські ГРАДи», крім Крейдяної гори, де «завжди були українській позиції», точніше сказати не може, «бо був у парку Ювілейному». І так само не може сказати, яке саме «мирне селище накрили українці» та зрештою додає, що результати обстрілу, які він бачив, не обов’язково були результатами саме тих виходів, які він бачив.  

Чому вивіз дітей у росію 

Карпенко розповідає, що поїхав у Бєлґород, заробив гроші та зняв там будинок, перевіз родину, стверджуючи, що дав хабар 50 тис. рублів за те, щоб його старшого сина випустили з України. Але звертатися нікуди з цього приводу не став, бо «був у безпеці», та додав, що «дітям неважливо, хто стріляє – Україна чи росія. Дітям важливо, що бомблять».

Корегувальник вогню по краматорському аеродрому 

На питання: «Як ви тут опинилися?», Карпенко відповів: «Пішов проти українського військового бєспрєдєла, на який ніхто не давав ані дозволу, ані наказу».

Коли ж Золкін сказав на це, що просто не може зрозуміти, про що йдеться, Карпенко відповів: 

«Я корегувальник вогню по краматорському аеродрому. Ну як би не конкретно по аеродрому, а по військовій техніці».

Повернення до Краматорська та родинні справи 

До Краматорська з Бєлгорода він повернувся «у 2016-му чи 2017-му році без проблем», а перед тим їздив до Харкова «знімати дитячі гроші».

У 2020-м розвівся після 13 років у шлюбі. Молодший син залишився з ним «за власним бажанням».

Роман Карпенко додав, що мама дитини «збивала того з правильного шляху – навчання, заняття спортом (боксом)», а він був проти. Доходило навіть до виклику поліції щодо «утримання дитини силоміць», після чого на нього було відкрито карну справу щодо опору співробітникам поліції.

За його ж словами, поліцейських він спочатку виганяв з двору з собакою, бо було темно, – «лампочка згоріла» і він не бачив, хто у двір зайшов.  

«Злий на українську владу»

Карпенко каже, що після цього «став злий на українську владу». Каже, що саме на владу, бо «влада змінюється, а держава залишається». 

Повномасштабне вторгнення у розмові з Золкіним він підкреслено називає «бойові дії» та додає про дві сторони – «російська федерація та українська сторона», але одразу сам себе виправляє: «навіть не українська сторона, а українська влада». 

«Політикою не цікавлюся»

Коли ж Володимир Золкін запитав, чи може Роман Карпенко розповісти, як відбувалися бойові дії, той відповів, що не знає, бо «політикою не цікавиться». 

Блогер зауважує, що питає не про політику, а про перебіг воєнних дій, на що Карпенко каже: «Я чув, що російська сторона випустила ракети… ну як випустила. Прилетіли ракети по території», та додає, що до  23 лютого він не дивився ні новини, ні новинні канали, ні блогерів. 

Каже, що ракети прилетіли по військовим об’єктам, а «ми жили й працювали, як раніше», а також «що про це розмовляли усі. Ви на вулицю виходите, а іншої теми, як військові дії, просування, прильоти, – про це всі розмовляли».

При цьому на питання, звідки зайшли російські військові та де стояли Роман Карпенко знову каже, що не знає, але: «потім почалася потасовка в Ірпені та Бучі», про які він взагалі не уявляє, де вони, бо по «Україні не катався взагалі».

«Хто вам сказав, що я став на російську сторону»

За твердженням Карпенка, уряд знав, що «23-го удари будуть, ще за тиждень знали, за місяць до того. Вони людей попередили – ні». І це він попри те, що раніше сказав, що вірить лише у те, що бачив на власні очі.

Далі він повторює не вперше під час розмови повторює, що для влади «люди – це живий щит», на що Золкін робить зауваження, що при цьому він (Карпенко) вирішив стати на російську сторону.

«Хто вас сказав, що я став на російську сторону?», – перепитує людина, яка на початку розмова чітко сказала, що наводила російські удари на краматорський аеродром. І одразу ж погоджується, що так, він це робив, навів на військову техніку, але на повторне питання «чи став він на російську сторону» знову це заперечує.

Чи передавав він інформацію росіянам? – «Так», – відповідає Карпенко та додає: «Я не знав, що це росіяни. Ні, не так… Я розумів, що передаю інформацію не українській стороні». 

І коли Володимир Золкін ще раз повторює своє питання: «Ви перейшли на російську сторону чи ні?», Карпенко нарешті відповідає: «Виходить, що так». 

«Я був проти української армії»

Але попри це «раптове» усвідомлення, навідник продовжує у тому ж дусі: «Я був проти української сторони… проти української армії», додавши, що став проти «армійського бєспрєдєла».

А на слушне питання, чи не було «армійського бєспрєдєла» з боку росіян, відповів: «На той момент у моєму місті ні. Принаймні, я не бачив». 

Далі на питання Золкіна, чи почали з українського боку обстрілювати Краматорськ, Карпенко відповів ні, але одразу ж додав, що «почалися провокації. Людей тримали за живий щит». – Як саме?: «У місто виїжджати, відстрелюватися з міста». 
Карпенко сказав, що проти, щоб стріляли поблизу школи, «Хай стріляють з аеродрому, з поля… Я за це й сиджу».

«Ви сидите за обмежену поінформованість», – відповідає йому на це Золкін.

«Неважливо, чия це техніка – російська чи українська»

А далі запитує: «Якби ви знали, що росіяни на окупованих територіях стають біля шкіл, дислокуються у дитячих садочках і все це спровоковано росією, і взагалі все це спровоковано з їхнього боку, чи стали б ви здавати на той момент українську техніку через те, що вони роблять те, що змушені робити?».

І тут : «Неважливо, чия це техніка – російська чи українська. Я про це казав у суді. Цього не мало бути. Це не людей війна. Це війна влад».

«На татамі Зеленський та путін»

Тоді Володимир Золкін питає далі: «Ви хотіли б, щоб Зеленський з путіним вийшли на татамі?», – «Так, нехай вони вийдуть».
Але на питання, хто тут неправий, – путін чи Зеленський, – «виходячи з вашої логіки», Роман Карпенко відповів: «Я вважаю, що Зеленський винний». 

Переказувати повністю спроби Володимира Золкіна вивести коригувальника на якісь логічні висновки, показати, хто це все почав та хто насправді винний у війні, ми не будемо, позаяк майже всі вони розбивалися об такі відповіді Романа Карпенка, які вже наведено.

«Куди він там дзвонив – у тапок?»

Втім Роман Карпенко вперто намагався якось пояснити свою позицію, запитуючи, чому Зеленський не йде на переговори, а на спробу Золкіна щось про це сказати, видав таке: «Та куди він там телефонував – у тапок?». 

Втім, блогер нагадав людині з обмеженою поінформованістю, що за столом перемовин сиділи до 24 лютого 2022 року, але путін «замість того, щоб викликати Зеленського на татамі, почав закидувати нас ракетами».

 І знову Карпенко на питання, чому путін почав це робити, відповів: «Мені не цікава політика» та повторив, що мотив його дій: «…щоб люди не були прикриттям, мирні, звичайні люди». 

«Ми спілкуємося у різних колах»

Після ще кількох спроб вивести Романа Карпенка на пояснення причин його дій та згадування подій 2014 року, той сказав буквально таке: «Люди не боялися гуляти, коли у місті були бабаї, а коли прийшли визволителі наші улюблені, вони почали тікати з Краматорська…А  чому? Ви спитайте у вояк з західної України… почали кошмарити мирних жителів».

Будь-хто, хто пам’ятає вулиці міста під час окупації та після визволення – сумні та порожні, а потім знову сповнені людей та життя, може це твердження Романа Карпенка спростувати. Годі й казати про зниклих під час окупації, деякі з яких досі не знайдені.

Тікали» з міста хіба що поплічники бойовиків, що й зрозуміло.

Володимир Золкін зауважив, що був у Краматорську на початку повномасштабного вторгнення і ніхто йому нічого подібного не розповідав, на що Карпенко відповів: «Значить ми спілкуємося у різних колах».

«Велика собака й маленька шавка»

Такими, за словами зрадника, він бачить ситуацію, у якій страждають мирні мешканці.

«Мирні мешканці страждають, тому що напала росія», – каже Золкін.

«Ні», – одразу ж відповідає Карпенко: «А тому що домовитися не можуть. Ніхто не хоче сісти за стіл перемовин». 
«Вони мають домовитися про те, щоб люди не вмирали», – та винуватий все одно Зеленський.

Коли ж Золкін прямо запитав, чи має українська сторона відмовитися від своїх територій? – Карпенко знову не знає. 
На цьому блогер запропонував поговорити далі про наведення на аеродром. 

Наведення: як це було 

Володимир Золкін спитав, яким чином Роман Карпенко вступив у спілкування з Олексієм, робітником ФСБ. На що Карпенко почав казати, що досі не знає, хто цей Олексій, бо «спілкувалися просто так на новинному каналі у Zello». 

У цьому спілкуванні Карпенко розповідав про місця прильотів у Краматорську, а також повідомив, що 27 квітня має відвідати певну військову частину, щоб відремонтувати там кондиціонер.

За даними слідства він отримав від Олексія завдання з’ясувати розташування військової техніки на її території, а потім передав у додатку скриншот з гугл-мап з позначками, де стояла техніка.

Карпенко каже, що передав інформацію, щоб «вона дійшла куди треба… Про гроші я навіть не думав».

На пропозицію Володимира Золкіна пройтися містом та поставити різним людям питання, чи вважатимуть вони Романа Карпенко зрадником, той відмовився. 

Роман Карпенко отримав 9 років ув’язнення.