Важливо :: Життя громади :: 19 жовтня 2022 17:06 , Олексій Ладика
hirurgiya-2022-3

Працівників вдвічі менше, пацієнти - важче: як війна вплинула на роботу хірургії у Краматорську

Керівниця лікарні розповіла про зміни в умовах воєнного часу і майбутній опалювальний сезон для закладу

На вулиці - сильна злива, пацієнт хірургії стоїть під навісом приймального відділення, тримається за поручень і дивиться на дощ. Видно, що йому ще важко пересуватися. До нього підходить черговий лікар, питає про самопочуття і, вислухавши відповідь, дає поради, як далі діяти.

Поруч з ними стоїть мікроавтобус, з якого волонтер вивантажує гуманітарну допомогу, медсестри допомагають заносити її всередину лікарні. Наприкінці чоловік дістає піддон із хлібом.

У коридорі приймального відділення медсестри сортують отриману гуманітарку  - волонтер привіз електроковдри. 

"Забезпечення зараз добре. Дуже багато помічників, дуже багато різних фондів, які привозять допомогу, яку ми навіть не просили. Знають, що є якась загальна потреба у медикаментах і це дуже приємно", - розповідає Kramatorsk Post Ганна Щербак

Протягом останніх півтора року вона очолювала Краматорську міську лікарню №1, яка проходила процес об'єднання з лікарнею №3 - 1 жовтня цей процес завершився, і тепер посада Ганни Щербак називається медичний директор з хірургічного профілю.

test Ганна Щербак - медичний директор з хірургічного профілю. Фото - Олексій Ладика/Kramatorsk Post

За її словами, велика війна суттєво вплинула на роботу лікарів. В першу чергу, на їхню кількість. 

"Плинність кадрів була, особливо після 8 квітня, коли співробітники почали виїжджати з міста: лікарі, середній і молодший медичний персонал. Це зрозуміло, адже у них теж є свої сім'ї і діти", - каже вона.

Якщо до великої війни у першій міській лікарні працювали 390 медичних працівників (із сумісниками - 403), то зараз - 185 (із сумісниками - 197). Фактично кількість працівників зменшилася вдвічі.

"Поліклініка, на жаль, наразі практично не працює - цих спеціалістів немає. Стаціонари працюють всі. Був момент, коли працювала лише хірургія, тому що не було ні терапевтів, ні інфекціоністів. Зараз так, їх мало, але вони є і ці відділення теж працюють", - каже Ганна Щербак. 

"Нам довелося дуже швидко переформатувати свою роботу. Наші лікарі, які залишилися… Ну, вони дуже багато працюють. Це не ті ставки, які були колись. У них немає стільки вихідних, скільки було до того, але вони не скаржаться, вони кажуть: "Потрібно - значить, потрібно", - додає вона.

По кількості хворих менше, але вони більш важкі

Разом із тим зменшилася і кількість пацієнтів, адже дві третини населення Краматорська евакуювалося з міста, але ті хворі, які зараз надходять до лікарні, більш важкі.

"Раніше було 50 на 50 або навіть 70 на 30 планової і ургентної допомоги. Було багато планових операцій, які ми робили, адже у нас дуже гарні спеціалісти і до нас їхали з усього регіону. З початком війни планової хірургії практично немає - це все ургентна. Люди, на жаль, хворіють, як і хворіли - є і апендицити, і грижі, і непрохідність, і пухлини, це нікуди не поділося. Але до них ще додалися поранені. По кількості хворих менше, але вони більш важкі: я не скажу, що планова хірургія легша, але вона прогнозованіша, ніж ургентна", - каже лікарка.

Окрім того, до хірургії привозять людей з деокупованих міст - Ізюму, Лиману та інших. І вони зазвичай надходять у важкому стані, адже в окупації не мали доступу до медичної допомоги, і щоб їм допомогти, потрібно багато ресурсів, багато часу, багато зусиль. 

"8 квітня у лікарні працювали усі поверхні, усі столи"

Найважчий день за весь час великої війни у лікарні був 8 квітня, коли росіяни випустили дві ракети по переповненому людьми залізничному вокзалу Краматорська. Вже за п'ятнадцять хвилин після вибухів у хірургії були перші постраждалі, адже ця лікарня знаходиться найближче до місця обстрілу. 

"Постраждалих було дуже багато, через нас, якщо не помиляюсь, пройшло 64 людини. Серед них діти. Було дуже важко психологічно, тому що в один момент велика кількість поранених, це важкі поранення, але наші лікарі не розгубилися: це вже був третій місяць війни і вони знали, що робити, і все робили швидко. І нам багато хто прийшов на допомогу, навіть з прилеглих міст приїжджали медики - і військові, і цивільні. Усі, хто був поряд. Протягом години-двох у нас було дуже багато лікарів. Працювали усі поверхні, усі столи", - розповідає Ганна Щербак.

test Внаслідок обстрілу 8 квітня загинула 61 людина, понад 120 отримали поранення

Вже менше ніж за добу більше половини постраждалих від теракту на вокзалі були переведені до лікарень в інших містах - головним чином до Дніпра. 

"Багатьом з них, у кого були дуже важкі поранення, потрібна була більш кваліфікована допомога, довга реабілітація - а ніхто не міг гарантувати, що завтра лікарня не потрапить під обстріл. Тож є така тенденція: у містах, які розташовані поблизу зони бойових дій, не треба робити скупчення постраждалих. Потрібно їм надавати допомогу і за можливості евакуювати далі", - пояснює лікарка.

Як пережити зиму

Тепер у лікарні новий виклик - майбутній опалювальний сезон, який через російські удари по електростанціях і ТЕЦ буде найважчим за всі роки незалежності. Керівниця хірургії каже, що готуватись до зими почали ще влітку - біля закладу почали будувати котельню. Роботи з її встановлення мають завершитися у жовтні, після чого вона буде введена в експлуатацію і буде опалювати лікарню.

"Станом на зараз з усім справляємося, нас не злякало навіть, коли поцілили у перинатальний центр [поруч з хірургією], ніхто вже не поїхав", - каже Ганна Щербак.

Тим часом до приймального відділення приїхала карета "швидкої допомоги", з якої медики викотили каталку з літнім чоловіком.

- Чому він лежить на животі? - питає черговий лікар у медиків "швидкої".

- Йому так зручніше було.

test

Хворого перекладають на каталку хірургії - тепер вже на спину. Медсестра бере з пальця хворого кров на аналізи, потім його завозять до кімнати реєстрації пацієнтів, туди для огляду заходить черговий лікар і двері зачиняються. Дружина хворого залишається чекати у коридорі. 

Інша медсестра викочує по коридору з вікнами, заставленими мішками з піском, пацієнта на візку на ганок під навіс приймального відділення, щоб він подихав свіжим повітрям - дощ вже закінчився. Попри війну життя у лікарні йде своєю чергою і той, хто потребує медичної допомоги, її отримає.   

Інші статті на цю тему

Mamographcover

Своєчасне виявлення захворювання може врятувати життя

Heartsurgerycover

Набір пацієнтів для лікування за унікальною методикою продовжується

likarni-kramatorska

Це має позитивно вплинути на прибутковість закладів та на якість медпослуг

коментарі