Дізнавшись про розбитий росіянами дім, родина краматорців у той же день повернулася у місто, щоб його відбудовувати

Вранці 14 червня росіяни вдарили по Краматорську ракетами Х-22. Внаслідок цього двоє мешканців міста загинули, двоє отримали поранення.  

Через обстріл було пошкоджено щонайменше 17 будинків, ще 5 зазнали руйнувань. Одним з пошкоджених будинків став дім родини Цариценків на Ясногірці. Їхній будинок – лише один багатьох, які на жаль зруйновані або пошкоджені в Україні та нашому місті через повномасштабне вторгнення російської федерації. 

Родина Цариценків у мирні часи

Про руйнування рідного дому дізнався за 1000 км від нього 

На момент удару Андрій з дружиною та донькою перебували далеко від дому, в евакуації. Ось як він згадує про той ранок:
–  Під час прильоту у будинку перебували моя сестра з чоловіком і племінником. Вони нам подзвонили одразу о п’ятій ранку зі словами «Будинку нашого немає….». Ми спочатку не повірили, а вже потім побачили фото… Перші почуття – це сум, біль, розпач і гіркота. 

Руйнування, яких зазнав будинок родини

А далі Андрій з дружиною в один день подолали 1100 кілометрів з Хмельницького. Повернувшись до Краматорська вони разом з рідними почали відновлювати свій будинок.

Гуртом і батька бити легше

Коли повернулися додому, то спочатку натягли плівкою дах. Також допомогли сусідам розгрібати завали, а тоді вивантажували будівельні матеріали. «Гуртом, як кажуть, і батька легше бити. Будемо відбудовувати…», – посміхається Андрій.

Біда згуртовує

Головне, що рідні цілі

Рідні Андрія цілі й це головне. Але вони потребують відвідин психолога для покращення психоемоційного стану. За його словами, вціліли вони чудом, адже усі вікна у будинку вилетіли, а усередину влетіли уламки від сусідських будівель.  

«Це моя батьківська домівка, в якій я народився, прожив з 1991 року по березень 2022 року. Проживали ми там усі разом – батько, мати, моя дружина і моя донька. Батька не стало у 2018 році, і перед великою війною ми жили у будинку вчотирьох.

Тут пройшло і наше весілля, тут відбувалися усі сімейні свята, дні народження, звідсіль ми поховали й батька, який придбав цей будинок в 1990 році. Він усе життя вкладав душу й усі сили на його поліпшення. А потім це робив і я зі своєю сім’єю».

Роботи з відновлення рідного дому, за словами Андрія, ще багато, бо відбудовувати будинок доведеться майже з нуля. «Звісно, добре що ми були в евакуації, інакше могло б бути гірше», – каже він.

Номер картки для тих, хто хоче допомогти родини з відновленням будинку: 5168745611691822.