
Пушкін - все: у Краматорську демонтували останній пам'ятник російським і радянським діячам
30 грудня у Краматорську комунальники демонтували погруддя російському поету Алєксандру Пушкіну, яке стояло в однойменному парку.
"Випий кави, післязавтра Новий рік. Напевно ще не без росії в Україні, але все буде - прийде час. Тут місце для своїх героїв, своєї культури та історії. Це не боротьба з пам’ятниками, це боротьба України за життя. Українське - в Україні", - так прокоментував цю подію керівник Краматорської міської військової адміністрації Олександр Гончаренко.
При цьому у листопаді місцева влада на запит активістів казала, що на демонтаж пам'ятника Пушкіну у бюджеті немає грошей, тому пропонувала повернутися до цього питання після закінчення військового стану.
Як бачимо, гроші на демонтаж все ж знайшлися. Пан Гончаренко розповів журналістам Суспільного, що це коштувало місцевому бюджету 2-3 тисячі гривень.
Чому демонтували пам'ятник саме зараз, очільник громади сказав наступне:
"А навіщо переходити у Новий рік із символом країни агресора? Треба, щоб усі ці пам'ятки — наслідки ворожої спадщини, лишилися у минулому, а у Новий рік не треба переходити із символами держави-агресора".
Демонтоване погруддя буде зберігатися на території одного з комунальних підприємств, а що робити з ним далі, буде вирішуватися після Нового року.
"Може продамо, як пам'ятник Леніну цьогоріч — він зберігався протягом семи років на базі одного з комунальних підприємств. Може залишимо. Після Перемоги вирішимо", — сказав Олександр Гончаренко.

Пам'ятник Пушкіну був останнім монументом російським і радянським діячам у Краматорську.
Після початку російсько-української війни, протягом останніх восьми років у місті прибрали три пам'ятники радянському керівникові Владіміру Лєніну (на площі Миру, біля Палацу культури ім. Бикова, а також на території НКМЗ), радянським діячам Власу Чубарю і Валеріану Куйбишеву, радянському письменникові Ніколаю Островскому.
У цей же час у місті з'явилися нові монументи: українському поетові Василю Стусу, українській художниці Марії Приймаченко, скульптурна композиція на честь українських митців "Народжені в Україні", Козаку Мамаю, загиблому від російських бойовиків підлітку Степану Чубенку та інші.
На черзі - дерусифікація назв вулиць
Питання дерусифікації топонімів і демонтажу російських пам'ятників в Україні постало після повномасштабного вторгнення Росії. Цей процес відбувається по всій країні. У Харкові, Кременчуці, Житомирі та інших містах демонтували погруддя Пушкіну, а в Одесі демонтували пам'ятник російській імператриці Катерині ІІ.
У квітні петиція про перейменування на території Краматорської громади російських топонімів та знесення памʼятників, які повʼязані з російськими загарбниками, швидко набрала необхідну кількість голосів. У відповідь місцева влада пообіцяла розглянути це питання після закінчення воєнного стану.
У жовтні з'явилася петиція про перейменування вулиці Бородіно на честь Володимира Линського, військовослужбовця тероборони з Краматорська, який загинув у боях за звільнення Лиману. Також була петиція про перейменування або знесення пам'ятника "Героям громадянської війни", але вона не набрала необхідної кількості голосів.
14 грудня міська влада повідомила про початок процесу перейменування російських та залишків радянських топонімів у Краматорську. Була створена відповідна комісія, а мешканців міста закликають долучитися до обговорення цього питання і надавати свої пропозиції щодо нових назв вулиць за цим посиланням.
Натомість у листопаді з'явилися дві петиції проти перейменування російських топонімів у Краматорську. Жодна з них і близько не набрала необхідної кількості голосів.
* * *
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоби важливі статті самі вас знаходили і ви нічого не пропустили. Також на нас можна підписатись у Viber
Ви можете слідкувати за оновленнями нашого сайту на сторінці у Facebook та у Instagram
Англомовні повідомлення ми публікуємо в своєму Twitter, а щоб дивитись найцікавіше у відеоформаті, підпишіться на наш ТікТок
Інші статті на цю тему

Молодий підприємець вже не раз вигравав невеликі тендери від комунальних підприємств міста, цього разу за відновлення парку він отримає майже 700 тисяч грн

В ДонОДА наголошують на необхідності переосмислення монументу радянських часів і усвідомленні його національного значення