Важливо :: Життя громади :: 10 січня 2024 16:20 , Максим Ходушко
FamousUkrainiansstreets_part1cover

Авіаконструктора Антонова, Любомира Гузара, Родини Алчевських: вулиці на честь українських діячів у Краматорську, Ч. 1

Продовжуємо розповідь про деколонізовані назви вулиць у нашому місті

19 квітня 2023 року в Краматорську завершився дуже важливий процес. У рамках дерусифікації та деколонізації у місті перейменували 307 вулиць та провулків, а також міський парк.

Сьогодні ми продовжуємо розповідь про нові назви вулиць та пропонуємо читачам Kramatorsk Post першу частину з трьох про вулиці, які тепер називаються на честь відомих українських діячів.

Серед них митці, політики, люди технічних та гуманітарних професій.

Актюбінська – Любомира Гузара

test

Актюбінськ - ще з 1999 року це місто на півночі Казахстану називається Актобе. Цікаво, що за переписом 1939 року українці складали 21,9 % його населення. Українці й сьогодні третій за кількістю етнос у місті після казахів та росіян, але це зовсім не привід залишати назву Актюбінська для однієї з важливих вулиць Краматорська.

Тепер на селище Веселе з центральної частини міста веде вулиця Любомира Гузара, який у 2001-2011 роках був патріархом-предстоятелем Української греко-католицької церкви. Вибір назви зовсім не дивний, бо саме на вулиці його імені розташований у Краматорську Храм Святого Пророка Іллі УГКЦ.

Любомиру Гузару належить багато чудових висловів, серед яких і такі:

- На мою думку, не треба бути генієм, аби довести, що українці і росіяни – різні народи.

- Свобода – це можливість робити добро.

- Багато хто думає, що мир – то відсутність війни. Але мир є це дещо більше. Мир – ще й добрі стосунки між людьми, коли ми не брешемо один одному, не шукаємо вигоду, не бажаємо зла. Мир треба нести кожного дня, кожного дня треба налагоджувати контакти між людьми, шукати доброго спілкування.

Баженова – Авіаконструктора Антонова

test Олег Антонов. Фото - Вікіпедія

Вулиця Баженова ще донедавна існувала в тій частині Краматорська, що відома як радгосп Ясногорівський. Схоже, що була колись названа на честь Васи́ля Іва́новича Баже́нов, російського архітектора і педагог доби класицизму в Російській імперії.

Здається, Краматорськ цілком може обійтися без діяча росімперії 18 століття. Зате тепер це вулиця Авіаконструктора Антонова, людини у сучасній Україні відомої та значущої.

Попри те, що Оле́г Костянти́нович Анто́нов народився у Москві ще за часів російської імперії, його життя та робота пов'язані з тодішньою УРСР. Роки життя Олега Антонова - 1905 -1984.

Серед його численних розробок - літак Ан-2, який широко застосовується в народному господарстві країни, а також пасажирські літаки Ан-10 та Ан-24. У конструкторському бюро, яке він очолював, було спроєктовано Ан-22 «Антей». Цей транспортний літак встановив 41 світовий авіаційний рекорд.

А у листопаді 1965 року Олег Антонов підписав відкритий лист до ЦК КПРС (так званий лист 78-ми) з протестом проти політичних репресій щодо представників творчої інтелігенції УРСР та дискримінації української літератури.

Біломорська – Володимира Сосюри

test Фото - Микола Дашкієв - сімейний архів Миколи Дашкієва та Миколи Метикайла

Вулиця Біломорська названа на пам'ять Біломорсько-Балтійського каналу, під час будівництва якого за різними даними померло до 200 тисяч робітників. Ця штучна водна артерія з'єднує Біле море та Онезьке озеро з можливістю подальшого виходу в Балтійське море у районі Санкт-Петербурга.

На мапі сучасного Краматорська їй точно не було місця.

Тепер у селищі Веселому є вулиця Володимира Сосюри, лауреата різноманітних Радянських премій, який свого часу служив в армії УНР.

Зараз ми пам'ятаємо уродженця нині окупованого Дебальцевого за його видатним віршем "Любіть Україну!". Наведемо його у першій версії 1944 року:

Любіть Україну, як сонце, любіть,

як вітер, і трави, і води,

В годину щасливу, і в радості мить,

любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву,

вишневу свою Україну,

красу її, вічно живу і нову,

і мову її солов'їну.

Без неї — ніщо ми, як порох і дим,

Розвіяний в полі вітрами…

Любіть Україну всім серцем своїм

і всіма своїми ділами.

Для нас вона в світі єдина, одна

як очі її ніжно-карі…

Вона — у зірках, і у вербах вона,

і в кожному серця ударі,

у квітці, й пташині, в кривеньких тинах,

у пісні у кожній, у думі,

в дитячій усмішці, в дівочих очах

і в стягів багряному шумі…

Як та купина, що горить — не згора,

живе у стежках, у дібровах,

у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,

і в хмарах отих пурпурових,

в огні канонад, що на захід женуть

чужинців в зелених мундирах,

в багнетах, що в тьмі пробивали нам путь

до весен, і світлих, і щирих…

Юначе! Хай буде для неї твій сміх,

і сльози, і все, до загину…

Не можна любити народів других,

коли ти не любиш Вкраїну!

Дівчино! Як небо її голубе,

люби її кожну хвилину…

Коханий любить не захоче тебе,

коли ти не любиш Вкраїну!

Любіть у труді, у коханні, в бою,

в цей час, як гудуть батареї…

Всім серцем любіть Україну свою, —

і вічні ми будемо з нею!

Бородіно – Левка Лук’яненка

test Фото - Вікіпедія

Вулиця Бородіно була названа на честь найбільшої битви франко-російської війни 1812 р. Відбулася 26 серпня (7 вересня) 1812 біля села Бородіно (125 км на захід від Москви).

Звичайно, не всі вулиці у Краматорську названі у зв'язку з містом. Але перейменування стосується не лише декомунізації, але й деколонізації. Тож, Бородинська битва не тільки не має відношення до Краматорська, а як частина російської імперської історії, мабуть, не має й згадуватися серед топонімів міста.

У жовтні 2022 року з'явилася петиція щодо перейменування вулиці Бородіно на вулицю на честь Володимир Линського 

Але голова міста зрештою сказав, що пам'ять загиблих краматорців буде вшановано інакше.

Зате тепер у нас є вулиця Левка Лук’яненка. Це був український політичний та громадський діяч, дипломат, письменник, юрист та радянський дисидент, учасник національного визвольного руху, борець за незалежність України у XX сторіччі. Співзасновник та активний член Української Гельсінської Групи, голова Української Гельсінської Спілки тощо.

Левко Лук’яненко - один з тих, завдяки кому незалежна Україна з'явилася на мапі Європи та світу.

Водоп’янова – Родини Алчевських

test Родина Алчевських. Фото - Вікіпедія

Михайло Васильович Водоп'янов (18 листопада 1899—11 серпня 1980) — радянський льотчик, учасник порятунку екіпажу пароплава «Челюскін», учасник арктичних і високоширотних експедицій, генерал-майор авіації і т.д, зокрема й депутат Верховної Ради СРСР. Свого роду видатна постать, але не для назви вулиці в Краматорську нині.

Разом з тим Алчевські — український слобожанський купецький рід. Про родину багато можна прочитати за цим посиланням; цитата звідти: 

"Завдяки земельній реформі 1860 року, Олексій Кирилович засновує Харківський земельний банк. Окрім цього, серед його здобутків є металургійні заводи у Маріуполі"

І хоча значення європейців для розвитку промисловості на сході України важко переоцінити, та Олексій Алчевський також "індустріалізував східні та південні регіони нашої країни, змусив їх прогресувати"

Воронезька – Івана Дзюби

test Іван Дзюба; офіційна світлина КДБ перед арештом Дзюби в 1973 році. Фото - Вікіпедія

У творі «Шельменко-денщик» Григорія Квітки-Основ'яненка один з персонажів тільки про те й розповідав, як він "вояжировал в Воронеж". І власне, як на мене, на цьому й усе щодо цінності цього російського міста та доцільності вулиці Воронезької в українському Краматорську.

Разом з тим, до квітня минулого року така вулиця існувала у селище Новоселівка (відоме також як Василівка). Тепер це вулиця Івана Дзюби.

Іван Дзюба - український літературознавець, літературний критик, громадський діяч, активний учасник руху за незалежність України, дисидент радянських часів, людина з того ж покоління, що й Левко Лук’яненко.

Народився в Волноваському районі на Донеччині, закінчив російську філологію в Донецькому педагогічному інституті. Згодом аспірантуру Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка. Був одним з українських «шістдесятників»

У вересні 1965 року на прем'єрі фільму «Тіні забутих предків» у кінотеатрі «Україна» (Київ) з букетом квітів піднявся на сцену кінотеатру «Україна», щоб привітати знімальну групу Сергія Параджанова. Вручивши квіти художниці по костюмах Лідії Байковій, він підійшов до мікрофона і сказав: «У нас велике свято. Але й велике горе. В Україні почалися арешти творчої молоді».

Засуджений, надалі "помилуваний".

Восени 1989 року став одним із засновників «Народного Руху України».

Гагаріна – Леоніда Каденюка

test Леонід Каденюк. Фото - Вікіпедія

Вулиця Гагаріна на Веселому отримала того року нову назву - Леоніда Каденюка.

Леонід Каденюк - перший та поки що єдиний космонавт незалежної України. Космонавтом-випробовувачем та льотичком-випробовувачем він став ще у 1977 році, закінчивши Центр підготовки льотчиків-випробувачів.

У період від 19 листопада до 5 грудня 1997 року разом з членами екіпажу(чотири американці та один японець) здійснив космічний політ на американському БТКК «Колумбія» місії STS-87, під час якого виконував роль науковця-біолога.

Протягом 2002—2006 років Леонід Каденюк був народним депутатом Верховної Ради України IV скликання.

«Стан невагомості — це фізичний стан, який в умовах постійної дії сили земного тяжіння створити чи змоделювати в якомусь тренажері певний тривалий час практично неможливо. У літаючих літаках-лабораторіях він може бути створений протягом 25—30 секунд. В орбітальному польоті він постійний».

Імені Леоніда Каденюка - гідна назва для вулиці у будь-якому українському місті.

Далі буде.

 

Інші статті на цю тему

Kramatorsk

Як адміністративна реформа стосується Краматорська та Краматорського району

Sviatohirsk
Lyman

Кілька днів тому там розпочали процес деколонізації