Цікаво :: Люди К. :: 13 липня 2022 16:27 , Олена Круглова
polsky-ditsadok-2

Родинний фест, мовний бар’єр та батьківські ради: як маленькі краматорці виховуються в польських садочках

Розповідаємо про польську систему дошкільної освіти та ділимося враженнями краматорчанок від місцевих дитячих садків

Минуло вже більше чотирьох місяців від початку великої війни в Україні. Багатьох краматорців спіткала доля вимушених переселенців в чужих країнах. Там вони проходять непростий шлях адаптування та інтегрування в нове середовище, зіштовхуються з новими викликами, адже їм доводиться будувати своє життя практично з нуля.

Одним з актуальних питань в цьому “обнульонному” житті є зайнятість дітей та забезпечення їх необхідними умовами розвитку - систематизованими вихованням та освітою.

Більшість країн, в яких знаходять прихисток українці, надають безперешкодний доступ українським дітям до дошкільних і навчальних закладів. Але питання, як туди потрапити, скільки це коштує  та що чекає там на наших дітей, хвилює багатьох батьків. Особливо це бентежить батьків маленьких дітей, адже дошколятам важче пояснити необхідність та важливість зміни дитячого садка.

У цьому матеріалі ми спробували відповісти на ці питання на прикладі дитячих садків територіально та ментально найближчої до України європейської держави - Польщі.

Своїм досвідом взаємодії з польськими закладами для дошколят поділилися мешканки Краматорська - Олена і Юлія.

Але перед тим, пояснимо загальні положення.

Що за «жлобек» та чи потрібні щеплення

test

Діти в Польщі  ходять у садок до шести років. А відвідувати школу починають з семи.

Система дошкільної освіти Польщі не сильно відрізняється від української. В своїй структурі вона має три ступені, а саме:

  1. Żłóbek (“жлобик”) - ясла. Сюди зараховують діток від одного до трьох років. Деякі садки приймають і зовсім маленьких дітей, яким ледве виповнилося пів року.
  2. Przedszkole (“пшедшкола”) - дитячий садок. Сюди ходять діти з трьох до п’яти-шости років.
  3. Zerówka (“зерувка”) - нульовий клас. Цей етап дошкільного навчання – обов'язковий для всіх дітей, на відміну двох перших. Сюди ходять діти від шести до семи років перед школою.

В Польщі існують як державні (муніципальні), так і приватні дитячі садочки. Відрізняються вони лише вартістю за перебування в них (приватні садки дорожчі) і можливістю влаштування. Тобто влаштувати дитину в державний садок буває складніше через відсутність вільних місць. В приватних садках зазвичай таких проблем не існує - місця там є завжди.

Офіційний набір до садочків, так звана рекрутація, починається навесні і триває до червня. Однак влаштувати дитину в садок можна і протягом всього навчального року.

Нашим краматорським співрозмовницям Олені та Юлії пощастило влаштувати своїх дітей в муніципальні садки.

Олена та РадикТак, Олена з 5-річним сином та матір’ю приїхала до Польщі ще на початку березня. Вони оселилися у місті Хожув. Опікуватися ними стала польська родина. Ця родина допомогла вирішити багато побутових та формальних питань. В тому числі оформити дитину до садка. Але, через певні обмеження місць у садочку, сина довелося віддати в групу не за віком, а в старшу - випускну. Діти там старші на рік за сина Олени. Але вже з наступного навчального року його переведуть до групи відповідної вікової категорії.

До зустрічі з новим вихованцем у садочку, як з’ясувалося, старанно готувалися, що Олену приємно вразило.

“Наша вихователька навіть вивчила кілька українських слів, щоб налагодити контакт з Родіоном, каже Олена. - Готувалися і діти. Вони намалювали український прапор та подарували цей малюнок синові у перший день на знак підтримки. Це так зворушливо! 

А ще згодом батьки дітей зібрали нам 1 тис. злотих. Я була вражена таким співчуттям та ставленням до нас. Такого гарного прийому я просто не очікувала. І на той момент ці гроші були доречними, адже виїзжали ми без якихось накопичень та заощаджень, тікали від війни”.

Звісно, польських вихователів ніхто не примушує вивчати українську чи якось виділяти українських дітей. Приклад Олени - це, скоріш, індивідуальний випадок. Здебільшого прийом та перша зустріч з українськими дітьми проходить більш стримано. Але, в цілому, краматорчанки відмічають дружнє і поважне ставлення польских співробітників дитсадків до них та їх дітей.

Краматорчанка Юлія говорить, що її здивував відносно легкий алгоритм зарахування її дітей до садочка у Варшаві.

“Наша приятелька, яка вже давно мешкає тут, порадила нам просто поцікавитися наявністю вільних місць в найближчому до нашого житла садочку. Ми так і зробили. Поспілкувалися з директоркою садочка, місця там були і наших дітей туда прийняли без проблем. 

Ми просто підписали декларацію і нас просто зарахували. Нічого більше. Тобто тут не треба йти в якийсь аналог нашого управління чи відділу освіти, вставати в чергу за два роки до початку відвідування садочка, ще щось робити. Тут всі питання можна вирішити напряму з директором конкретного закладу. І якщо місця є, то вас приймуть. Якщо ні - то ні. Тоді треба шукати інший садок, де вільні місця будуть. І все. Все чесно і прозоро”, - розповідає Юлія.

Для оформлення дитини до дитячого садка батькам необхідно надати песель (польський аналог ІПН), паспорт одного з батьків та заповнити заяву-анкету (декларацію).

Декларація на відвідування садочка діє один навчальний рік з вересня до червня. Наступного року підписується нова декларація.

дитячий садок у Польщі

При зарахуванні дітей до садочків не вимагають медичних довідок і не перевіряють наявність обов’язкових щеплень. Але просять повідомити, якщо в дитини є якісь хронічні захворювання, цікавляться наявністю алергічних реакцій на продукти харчування. Якщо подібні реакції є, це врахують під час складання меню.

Крім того, під час підписання декларації батьки мають дати (або не дати) дозвіл на медичний огляд дитини у разі виникнення такої потреби під час її перебування у садку, дозвіл на участь дітей у заняттях з релігійного та статевого виховання, дозвіл на фотографування дитини. Якщо дозволу батьки не дають, це сприймається адекватно - дитину не будуть оглядати, вона не буде відвідувати релігійних занять, її не будуть фотографувати тощо. 

До речі, досить часто, за словами наших героїнь, вони бачать колективні дитячі фотографії, на яких обличчя деяких дітей приховані.

Слід зауважити на певній особливості роботи державних садочків. Щорічно в липні та серпні вони закриваються на канікули. При чому в липні продовжують працювати тільки деякі, так звані чергові дитсадки. Їх відвідують діти, батьки яких не можуть залишити їх вдома.  Щоб мати можливість відвідувати садок у липні, треба підписати окрему декларацію. 

Також часто від батьків можуть вимагати надати додаткові документи, які підтверджують той факт, що дитина не може перебувати цей час вдома. Найчастіше таким підтвердженням є трудова угода з місця роботи батьків.

І це стосується лише липня місяця. В серпні не працює жоден державний садок.

Адаптація дітей та комунікація з батьками

Комунікують з батьками тут через електронну пошту. І доволі мало спілкуються вживу. Всю необхідну та важливу інформацію вихователі надсилають електронкою. Тому важливо слідкувати за своєю скринькою та не ставитися до листів з садка, як до спам-розсилки. 

Повідомлення про певні заходи, події чи нововведення, крім електронної розсилки, можуть дублювати звичайними оголошеннями, які вивішують на дошках в холах дитячих садків.

“Ми як звикли у своїх садках? Що кожного дня ти можеш задавати вихователям купу запитань, коли, нариклад, забираєш дитину додому. Тут такого немає. Дитину просто тобі виводять і все. 

Перший час мені щось намагалися розповідати вихователі про дітей. Але через мовний бар’єр згодом спілкування зійшло до простих “Dzień dobry” (“Вітаю”) та “Do widzenia” (“До побачення”). Тобто вихователям складно з нами, українцями, які не володіють польською, вільно спілкуватися. Але якщо щось важливе, то вони кажуть, звісно”, - розповідає Юлія.

Також у польських садочках є власні сайти, де можна знайти всю необхідну інформацію про діяльність та життя садочка. Зазвичай є і сторінки в соцмережах, інформація на яких своєчасно оновлюється.

діти в польскому садочку

Щодо адаптації дітей, за словами Юлії, ії діткам досить складно зараз у садочку. Нове середовище, нові люди і нова мова - все це є певним стресом для дітлахів. То ж і виразного бажання ходити до садочка в своїх дітей вона не спостерігає. Але вона з вдячністю каже про намагання співробітників садочка вплинути на процес інтегрування дітей до нових умов життя.

“З моєю донькою Мією, якій 2,5 роки, працює психологиня в садку. Вона українка, тому я можу спілкуватися з нею. Саме вона мені розповіла, що Мія стресувала в садку - відмовлялася від їжі, не хотіла гратися і часто плакала. Але психологиня весь час намагалася допомогти - брала на руки, втішала, багато розповідала донечці про садок, що де знаходиться, ненав’язливо залучала до занять. 

З сином Єгором, якому зараз 4 роки, психологиня не працює. Він якось краще справляється. Але теж не любить ходити до нового садка. Каже, що там не така їжа, і що немає з ким гратися, бо не така мова. Я сподіваюся, згодом все налагодиться”, - каже Юлія.

Але Юлія підкреслює, що не бачить причину складнощів саме в тому, що садок польський.

“Моїм дітям мабуть і в українському новому садку теж було б сумно і перший час важкувато”, - припускає вона.

На відміну від дітей Юлії син Олени легше сприйняв новий садок. Але вона теж робить акцент на тому, що є певні складнощі з комунікацією з польськими дітьми через незнання мови.

“Мій син потоваришував в групі з польським хлопчиком. І от коли цього хлопчика не буває, син сумує. Мені здається, якщо б в українських дітей швидше виходило комунікувати з однолітками, вони б не відчували певної самотності в колективі”, - вважає Олена.

Щодо мовної комунікації наші співрозмовниці кажуть про цікаву особливість своїх дітей - через доволі швидкий час діти непогано починають розуміти, що від них вимагають вихователі і, в принципі, не скаржаться на самих вихователів, долучаються до занять - малюють, роблять саморобки і навіть вивчають пісні.

“Я не знаю, як вихователям це вдалося, але мій Радік приймав участь у виставі на День матері і навіть вийшов та розповів польською віршик зі сцени. Саме цікаве, вдома ми нічого не заучували, ніяких домашніх завдань щось вивчити нам не давали”, - з посмішкою розповідає Олена.

Розклад дня та заняття

Режим дня в польських садочках схожий на режим більшості українських дошкільних закладів. Різниця тільки в тому, що після 4 років діти в Польщі не мають обов’язкового післяобіднього сну.

Зранку, з 06:00 до 09:00 триває прийом дітей, ігри, заняття з малювання, ліпки тощо. Обов’язково присутні і фізичні активності.

З 09:00 до 09:30 діти снідають. Після сніданку і до обіду тривають колективні заняття з розвитку творчої активності, прогулянки на дворі. У цей же час зазвичай проводять якісь заплановані екскурсії, походи, інші заходи. У меньших дітей може бути другий сніданок.

З 12:00 до 12:45 - обід.

Далі, з 12:45 до 13:45, на дітей до 4 років чекає сон. Старші діти цей час проводять в так званих куточках за інтересами - вони грають в настільні ігри, збирають пазли, конструктори.

13:45 - 14:30 - підвечерок. 

З 14:30 і до кінця дня діти грають в розвивальні та дидактичні ігри, закріплюють програмний матеріал, слухають казки тощо.

Крім звичайних щоденних занять, відповідно до навчальної програми, в садочках часто організовують додаткові розважальні та розвивальні заходи: екскурсії до музеїв, походи у кіно, планетарій, театр тощо. Влаштовують заходи на певні свята.

додаткові програми в польських садкахпохід в музей для вихованців дитсадкадитсадок у металургійному музеї

Наприклад, на початку червня у садочку, який відвідує син Олени, влаштовують традиційний Родинний фестиваль, на який запрошуються родини маленьких вихованців. 

Виходить дуже атмосферний масовий пікнік на подвір’ї садочка. Тут облаштовують ігрові зони з батутами, аквагримом, аніматорами, фуд-кортами тощо. Все безкоштовно, крім їжі та напоїв. 

Виручені кошти зазвичай кудись спрямовують. Цього року гроші, отримані з продажу фаст-фуду, збиралися витратити на благодійні цілі.

В цілому, система польського дошкільного виховання побудована на принципах ненав’язливого навчання та розвитку через ігри, без примусових завдань, аби дитина сама могла обрати, чим хоче займатися в даний момент.

“Вони не не намагаються “впхнути” в дітей якомога більше знань змалку. І коли батьки 4-річних дітей цікавляться, коли ж з їх дітьми почнуть вивчати цифри, вихователі з посмішкою відповідають, що не треба поспішати, вони ще замаленькі. Всьому свій час - всьому навчаться згодом, відповідно до віку”, - каже Юлія. 

Харчування і меню

Харчування у польських садочках трьохразове. Зазвичай складається на тиждень. Ознайомитися з ним можна на офіційних сайтах дошкільних закладів або ж на дошках оголошень.

В меню обов’язково зазначають калорійність страв та наявність алергенів в продуктах, які входять до їх складу.

На сніданок дітям пропонують різноманітні каші, булочки з маслом та напої - фруктові чаї та воду в необмеженій кількості. 

сніданок в польському дитсадку

Обід складається з перших та других страв. При чому перші страви це переважно супи і навіть борщі. На другу страву, крім звичних для нас м’ясних страв з гарнірами, дітям можуть запропонувати пельмені, парові вареники та піццу. Також на обід дають компоти.

Підвечірок складають здебільшого легкі страви - натуральні йогурти з печивом та фрукти.

Цікаво, що дітей можуть залучати до приготування деяких нескладних страв, наприклад, смузі і коктейлів з сезонних фруктів та ягід.

дітей в польському дитсадку залучають до приготування стравдіти готують піцу

Оплата

Безкоштовно у дитячих державних садках діти перебувають тільки 5 годин на день. В кожному садку ці години втановлюються по-різному. Наприклад, у хожувському садочку безкоштовним є перебування з 08:00 до 13:00. Кожна година до чи після зазначеного інтервалу коштує 1 злотий. Сам же садочок працює з 06:00 до 17:00. Тобто повний день перебування дитини в садочку обійдеться батькам у 6 злотих. Але більшість дітей відвідують садок з 08:00 до 16:00.

При чому система обліку годин перебування дітей організована доволі чітко. Так, в хожувському садочку ця система електронна. Батькам видається пластикова картка, яку необхідно сканувати двічі на день - коли дитина приходить і коли покидає садок. Якщо батьки забудуть просканувати вихід, то перебування дитини цього дня система зарахує автоматично до кінця робочого часу садка. А от що буде, якщо не зафіксувати вхід дитини, “система замовчує”:)

Як і в українських садочках, в польських садках харчування оплачується окремо. Так, Олена за повний пакет харчування на день (сніданок, обід, підвечірок) сплачує 8 злотих.

Цікаво, що система розрахунків за перебування та харчування у різних садках може бути різною. Так, у хожувському садочку, батьки сплачують все по факту за квитанцією, яку отримують від вихователів. А от у варшавському садочку, куди ходять діти Юлії, оплата є авансовою. Юлія користується особистим кабінетом на сайті садочка. Там вона вносить гроші за харчування на місяць вперед. Якщо діти не відвідують в якийсь день садок, Юлія має до 08:00 встигнути відмінити в особистому кабінеті пакет харчування на цей день, тоді сплачені кошти повертаються на її рахунок.

Крім зазначених витрат батьки кожного року купують навчальні посібники, передбачені офіційної навчальною програмою. Вартість навчальних матеріалів коливається від 90 - 130 злотих в залежності від вікової програми, яку має опанувати дитина. Купити посібники можна самостійно або ж на спеціально організованому щорічному книжковому ярмарку, який проходить у садочках.

Батьківська рада і додаткові збори коштів

Так, у польських дитячих садках активні батьки також об’єднуються у батьківськи ради для вирішення певних організаційних питань, що пов’язані з перебуванням їх дітей у дошкільних закладах.

До складу рад зазвичай обирають трьох батьків - голову, її заступника та казначея. І в польских садочках батьківськи ради також збирають додаткові кошти на певні потреби дітей.

За словами членкині батьківської ради пані Ізабелли (її діти відвідують той самий садок, що і син Олени), на загальних нарадах зазвичай вони обговорюють питання з організації розважальних та розвивальних заходів.

test Пані Ізабелла, членкиня батьківської ради

“Ми обговорюємо витрати та організацію свят, вечірок тощо. Кошти ми збираємо з батьків на початку навчального року. Зазвичай ця сума не перевищує 30-50 злотих на рік. І це є загальною касою - коштами групи. За порадами інших батьків, на ці кошти ми купуємо подарунки до Дня захисту дітей, на Різдво, до всіх свят. Організовуємо фестивалі чи екскурсійні поїздки для дітей. Також на ці кошти ми закуповуємо канцелярію й інші необхідні для навчання прилади”, - каже Ізабелла.

Крім того, у садочках прийнято вітати вихователів з деякими загальними святами, але не з особистими.

“Ми нічого не даруємо вихователям на дні народження. Я навіть не пам’ятаю цих дат, - посміхається Ізабелла. - Ми даруємо малокоштовні невеличкі подарунки в подяку за турботу і виховання на День вчителя і в кінці року. І ще виховательки отримують від нас квітку до Жіночого дня (8 березня). За такі подарунки для вихователів ми беремо з батьків приблизно 20 злотих на цілий рік. Це не надто багато і є прийнятним для всіх”.

Здебільшого збір коштів на додаткові витрати не викликає ніяких суперечок серед батьків.

“Дуже рідко хтось не здає кошти. І на це є якісь причини, наприклад, важке сімейне чи матеріальне становище. Тоді зазвичай інші батьки можуть здати трохи більше”, - пояснює Ізабелла.

Щодо наших співгромадянок, Олені та Юлії пропонувалося купити навчальні посібники на наступний навчальний рік. Ще, за словами Юлії, їй довелося здати невеличку суму на покупку канцелярії для її дітей. Додаткових коштів на якісь одноразові “благодійні” внески, утримання групи тощо ні в Олени, ні в Юлії не вимагали.

Інші статті на цю тему

kseniya-kovalova (1)

Чим тримається, чим надихається та про що розмірковує краматорка, яка через велику війну вже два роки живе у чужій країні

dity-zakordonom1

Три історії краматорських підлітків

Donobl

В регіоні залишається близько пів мільйона населення

коментарі