Російський удар по піцерії у Краматорську: у лікарні померла письменниця Вікторія Амеліна

Українська письменниця Вікторія Амеліна померла від поранень, отриманих під час російського ракетного удару по ресторану у центрі Краматорська 27 червня. Таким чином число загиблих від російського обстрілу сягнуло тринадцяти.

Амеліна померла 1 липня у лікарні Мечникова у Дніпрі, повідомив Український ПЕН. Цю новину повідомили нині, коли про неї дізналися всі рідні Вікторії та з їхньої згоди.

"27 червня Вікторія Амеліна, українська письменниця, членкиня Українського ПЕН та документаторка воєнних злочинів в організації Truth Hounds, перебувала у Краматорську разом із делегацією колумбійських журналістів та письменників. 

Коли вони вечеряли в ресторані Ria Lounge у центрі міста, російські окупанти завдали ракетного удару по цій будівлі, внаслідок чого Вікторія отримала тяжкі поранення. Лікарі та парамедики у Краматорську та Дніпрі робили все можливе, щоб урятувати її життя, але, на жаль, поранення було смертельним. В останні дні життя Вікторії поруч із нею були її рідні та друзі", - йдеться у повідомленні Українського ПЕН.

Останню зустріч з Вікторією описав колумбійський письменник Ектор Абад, який був того вечора з письменницею в ресторані і також постраждав від ракетного удару, але отримав легкі поранення.

"Ми щойно замовили піцу і жартували про закон про заборону алкоголю, який дозволяє нам замовляти лише безалкогольне пиво. Вікторія смакувала своє "нульове" пиво, коли путінські окупанти запустили ракету. Я впав на землю, як блискавкою вражений. Все почало рухатися уповільнено. Коли я підвівся, Вікторія сиділа, дуже бліда, із заплющеними очима й абсолютно нерухома. Вона не виглядала ураженою, але й не реагувала. Нарешті її забрала швидка. У неї серйозна травма голови…", - написав Ектор Абад в Інстаграм.

Письменники, журналісти, громадські активісти і поціновувачі творчості Вікторії Амеліної пишуть некрологи у пам'ять про письменницю.

Вікторія Амеліна народилася 1 січня 1986 року у Львові. У шкільні роки переїхала з батьком до Канади, однак невдовзі вирішила повернутися в Україну. 2007 року отримала ступінь магістра комп’ютерних технологій у НУ "Львівська політехніка" з відзнакою. У 2005–2015 роках працювала в міжнародних технологічних компаніях.

2014 року вийшов дебютний роман Вікторії "Синдром листопаду, або Homo Compatiens". Книжка ввійшла в десятку найкращих прозових видань за версією премії "ЛітАкцент року – 2014". Наступного року роман було перевидано, і він увійшов до короткого списку Премії Валерія Шевчука.

Того ж 2015 року Вікторія Амеліна призупинила кар’єру в інформаційних технологіях, щоб присвятити себе письменницькій роботі. 2016 року вийшла її перша дитяча книжка "Хтось, або Водяне Серце". Наступна її книжка для дітей "Е-е-есторії екскаватора Еки" побачила світ у 2021 році. У 2017 році "Видавництві Старого Лева" вийшов друком другий роман Вікторії "Дім для Дома". Книжка ввійшла до коротких списків національних та міжнародних премій: "ЛітАкцент року – 2017", Премії міста літератури ЮНЕСКО, Європейської літературної премії. Запорізька книжкова толока назвала "Дім для Дома" найкращою прозовою книжкою року.

Тексти Вікторії Амеліної публікувалися в перекладах польською, чеською, німецькою, нідерландською та англійською мовами. Нещодавно роман "Дім для Дома" було перекладено іспанською мовою.

У 2021 році Вікторія стала лавреаткою літературної Премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського. Того ж року заснувала Нью-Йоркський літературний фестиваль, що відбувався в селищі Нью-Йорк у Бахмутському районі Донецької області.

Вікторія Амеліна з літа 2022-го приєдналася до правозахисної організації Truth Hounds. Вона документувала воєнні злочини на деокупованих територіях на сході, півдні та півночі України, зокрема у Капитолівці на Ізюмщині, де знайшла щоденник убитого росіянами письменника Володимира Вакуленка.

У цей же час Вікторія розпочала роботу над своєю першою нон-фікшн книжкою англійською мовою War and Justice Diary: Looking at Women Looking at War, який незабаром має вийти друком за кордоном. У цій книжці Вікторія розповідає про українських жінок, котрі документують воєнні злочини, та їхнє життя під час війни. Також письменниця займалася активною адвокаційною роботою: зверталася до урядів інших країн про надання зброї Україні, а також вимагала справедливості й створення спеціального міжнародного трибуналу для всіх винуватців російських воєнних злочинів проти України, говорила про спільну антиколоніальну боротьбу українців та інших народів світу.

Український ПЕН та Truth Hounds на основі проведених опитувань свідків трагедії заявили, що влучання окупантами у цивільний об’єкт в українському місті є черговим воєнним злочином росії. Аналіз руйнувань та показів свідків указує на те, що росіяни застосовували для удару високоточну ракету типу "Іскандер". Вони достеменно знали, що вони стріляють у місце, де буде велике скупчення цивільних людей. 

Відомо про загибель 13 людей, майже всі жертви - цивільні, більшість з них - працівники піцерії. 60 людей отримали поранення внаслідок цього обстрілу.

коментарі