Розвідник, байкер, чоловік: яким був військовослужбовець Євген Лапєхін, загиблий під Ізюмом

Краматорець Євген Лапєхін був нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня - нагороду з рук керівника Краматорської міської військової адміністрації Олександра Гончаренка отримала його дружина Катерина. Сам Євген загинув 8 березня під Ізюмом, захищаючи Україну від російських окупантів.

Євген народився і виріс у Маріуполі, навчався в морському інституті, але покинув його і пішов в армію. Після того працював у торгівлі. Його справжнім захопленням були мотоцикли - Євген був байкером, мав мотоцикл "Днепр Чоппер" з рамою ручної роботи, яка підходила під його майже двохметровий ріст. У Маріуполі він мав багато друзів-однодумців, а коли переїхав до Краматорська, в нього почали з'являтися друзі і серед місцевих байкерів.

Євген з друзями-байкерами. Фото з сімейного архіву

"Дніпро Чоппер" - сталевий улюбленець Євгена. Фото з сімейного архіву

Євген переїхав до Краматорська, коли познайомився і закохався у Катерину, медсестру онкологічного центру. Разом вони виховували доньку Катерини, яка дуже полюбила Євгена. 

Євген і Катерина

Донька Катерини прив'язалася до Євгена. Фото з сімейного архіву

Весною 2021 року Лапєхін вирішив долучитися до Збройних сил України, служив розвідником в лавах 93-ї окремої механізованої бригади "Холодний Яр", їхній підрозділ розташовувався на позиціях під Волновахою. 

"22 квітня він пішов в армію, я дуже добре пам'ятаю цей день, тому що тоді мені робили татуювання - це був подарунок Євгена на 8 березня. Він одного разу прийшов і сказав, що йде в армію, він зі мною не радився. Йому дуже не подобалось те, що відбувається. Обрав розвідку", - розповідає Катерина.

Євген на службі

За добре виконані завдання в розвідці у грудні 2021 року Євген отримав нагороду - відзнаку Командування 93-ї бригади "Холодний яр" ІІ ступеня. З їхньої частини лише троє військових отримали таку відзнаку. 

Перед великою війною купив новий мотоцикл і освідчився Катерині

У січні Євгена разом з іншими військовослужбовцями бригади відправили на ротацію - він отримав коротку відпустку. Євген купив собі новий мотоцикл Suzuki Desperado 400, а ще освідчився Катерині і запропонував офіційно одружитися - до цього вони жили у цивільному шлюбі. 

"Ми спочатку думали просто піти розписатися, а він купив мотоцикл, каже: "Давай у Маріуполі, там друзі, всі на мотоциклах, море, шашлик". Але у підсумку ні Маріуполя, ні нареченого…", - плаче Катерина.

На новому мотоциклі Євген покататися так і не встиг

Велика війна і загибель під Ізюмом

Коли почалася велика війна, підрозділ Євгена відправили в Сумську область, в Охтирку - у перший місяць російського вторгнення це місто було однією з найбільш "гарячих точок". 

"Вони їхали на початку війни у Сумську область 200 кілометрів уночі на броні. Був початок березня: холод, сніг, дощ. Казав, що замерзли як цуцики, навіть кістки замерзли", - згадує Катерина.

Євген також розповідав, що у Сумській області місцеві дуже допомагали військовим, несли все що можна - так, одного разу принесли 15 кілограм сала. Один чоловік прийшов і сказав, що в нього нічого немає, але дав тисячу гривень - хоча військові йому казали, що у них все є, той чоловік наполіг і віддав гроші. 

Євген з побратимом біля розгромленої російської колони на Сумщині

Після запеклих боїв на Сумщині підрозділ Євгена перекинули під Ізюм, в село Гусарівка - саме там краматорець і загинув, коли автівка, в якій їхав він та його побратими, була обстріляна з російського танку. Тоді одразу загинули шестеро людей.

"Під час нашої останньої розмови він написав, що знаходиться під Ізюмом. А я йому відповіла, що це ж поруч з Краматорськом", - каже Катерина і починає плакати.

Катерина, яка на той час вже перебувала у Львові в евакуації, отримала "похоронку", де було вказано, що Євген загинув під Волновахою - там, де раніше були позиції його бригади. Але через два тижні його тіло знайшли все ж біля Гусарівки Ізюмського району, та забрати не могли, тому що в тому районі йшли жорстокі бої. 

Військовослужбовця змогли поховати лише через місяць після загибелі - 11 квітня. Євген Лапєхін покоїться на Личаківському кладовищі у Львові. 

Могила Євгена на Личаківському кладовищі у Львові

коментарі