"Тобі забрати Неньку мою Не вдасться, кривавий москалю". Вірші, народжені війною про Краматорськ та події в Україні

Поетеси з Краматорська та іншіх куточків України висловлюють свої думки та почуття у віршах про наше місто та війну

Краматорск Пост

Ще донедавна на творчість надихали яскраві весняні дні, кохання, спів птахів та краса природи. Але сьогодні у нашій країні триває війна, хоча так само гарно співають птахи і квітнуть дерева. Творити через біль, писати зі сльозами на очах, коли болить, коли серце калатає, а на вустах одне питання: Коли цей жах закінчиться?! – це підґрунтя, на якому будуються віршовані рядки у цей важкий для України час.

Ми зібрали кілька віршів, що їх надихнула, чи скоріш змусила написати війна. Авторський правопис та пунктуацію збережено.

Ася Люта, викладачка, доцент, к.т.н. ДДМА. Відома у місті виконавиця та поетеса. Зараз перебуває у Німеччині.

Колись було життя...

Світанки і заходи.

І радісне буття.

Ми йшли. Життєві сходи...

Але прийшла війна.

Зруйновані оселі.

Зруйновані життя...

Тепер між нами скелі...

І цей нестерпний біль,

Що в серці оселився,

Лунає звідусіль,

Він кров'ю окропився...

Глухоніма війна...

Будь ласка, схаменіться!

Це все чиїсь життя...

Благаю, зупиніться!

Але прийшла весна...

А з нею і надія.

Закінчиться війна.

І в це я свято вірю.

29.03.2022.

* * *

Не фарбую вії, не фарбую нігті.

Не вдягаю лінзи. Окуляри ношу.

Зараз все завмерло. І нікуди бігти

Від цієї болі. Одного я прошу:

Поверніть померлих! Тих, хто жив майбутнім!

Тих, хто ще маленький, мріяв кимось стати!

Тих, хто захищав нас, відданих, могутніх!

Тих, кого ніколи не обійме мати...

Що, це неможливо? Так чого ж забрали?

Ми не боги з вами, щоб життями грати!

І хоча ви землю нашу зруйнували,

Але дух країни вільной не зламати!

31.03.2022.

Елеонора Гармаш, перед війною працювала у центральній міській бібліотеці, проводила літературні зустрічі. Зараз перебуває у м. Ізмір, Туреччина.

Тримаю в руках маленьке серце,

Дивись як воно бʼється.

Тобі забрати Неньку мою

Не вдасться, кривавий москалю.

Ми будемо битись до смерті

будемо кров проливати

поки тебе, супостате,

Не виженемо з рідної хати.

Так було з покону віків:

Прокльони і зрада

Від тебе “названий” брате

Ніколи не можна чекати добра.

Вогонь і кров - наше знамено

Ваші обіцянки - пусте решето

Розруха і смерть - ваші брати

Не смійте вибачатись потім, кати.

Пуста країна і поламані життя

Не стане місця для каяття,

Не стане місця і для жалю

Герої не сплять навіть в раю.

09.04.22

test Жахливій трагедії, що сталася на Краматорському залізничному вокзалі, присвятила вірш киянка @grasya_oliyko у своєму інстаграмі

З неба падає залізо,

Смерть, війна, жд, валізи,

Коник — іграшка в крові,

Тонни чорної брехні.

Янгол малював сльозами:

Мертві діти, тата, мами.

Голуб миру не летить,

Світ завмер,

Спинилась мить.

08. 04. 22

test Поетеса із Зарічненщини, Рівненської області Олена Філончук написала вірш, в якому висловила свої відчуття та емоції після жахливої трагедії на краматорському залізничному вокзалі.