
Вахтанга Кікабідзе, Джона Юза, Моцарта і не тільки: Ч. 3 Нові назви вулиць на честь іноземців у Краматорську
Краматорськ поступово звикає до нових назв 307 вулиць та провулків. У першій частині ми розповіли про перейменовані вулиці у центрі У другій – про вулиці, назви яких змінили на честь краматорців.
А сьогодні розповідаємо про оновлені на честь іноземців назви вулиць у Краматорську.
«Українського поета» замінив польський інженер
В анкеті, яку Антон Чехов, уродженець Таганрога (1860–1904), заповнив під час перепису населення в 1897 році, він назвав себе малоросом (як тоді офіційно називали українців в Російській імперії), а у своїх листах Чехов неодноразово жартома іменував себе «хохлом».
Згідно з тим самим першим загальноросійським переписом населення 1897 року, у Таганрозькому окрузі Області війська Донського кількість українців складала 61,7 % від всього населення, а росіян тільки 31,7 %.

1902 року, розмовляючи на Білій дачі (в Ялті) з Горьким і Б. Лазаревським, Чехов зізнавався: «Я справжній малорос, я в дитинстві не говорил інакше як по-малоросійському». А українська Вікіпедія так і пише, що за національністю він був українець.
Тож коли Анна Герман, колишня прессекретарка Віктора Януковича, виправдовувала висловлювання президента-невдахи про «українського поета Антона Чехова», деякі підстави для цього вона все ж мала.
Антон Чехов висвітлював у своїй творчості недоліки царської росії та без прикрас писав про росіян. Але все це не врятувало вуличку Чехова на Петрівці від перейменування.
Тепер це вулиця Людовіка Гужевського. Сторінка Краматорської центральної бібліотеки для дітей у публікації про історію міста згадує про нього так: «Головною подією першого десятиліття XX століття було введення в експлуатацію у 1909 році сталеливарного і прокатного відділень на заводі Краматорського металургійного Товариства. Значну роль у житті заводу зіграв директор-розпорядник заводу КМТ інженер-механік Людовик Гужевський».

Також є інформація, що у 1908–1916 рр. Людовік Гужевський був директором правління заводу Краматорського металургійного товариства.
«Чито-грито» замість «Вышел в степь Донецкую парень молодой»
Радянський співак і кіноактор, серед фільмів якого «Два бійці» та «Щит і меч», а серед пісень – «Темная ночь» та, мабуть, найзначуща для Донецького регіону – «Спят курганы тёмные» з відомими рядками: «Вышел в степь Донецкую парень молодой».
Все це про Марка Берне́са (справжнє прізвище Нейман), який хоча й народився в українському Ніжині, але вважається не просто радянським актором, але й «видатним російським шансоньє, який мав звання «народного артиста РСФСР».

Тож зовсім не дивно, що вулиці його імені у Краматорську більше немає.
Натомість у Краматорську з’явилася вулиця на честь іншого радянського актора та співака, який за роки російсько-української війни показав себе другом України, постійно висловлюючись на підтримку нашої країни.

Йдеться про покійного Вахтанга Кікабідзе, улюбленця глядачів насамперед за роль пілота Валіко Мізандарі у чудовому фільмі «Міміно» з його головною мелодією – Чито-грито, чито-маргарито.
Кікабідзе також добре відомий піснею зі словами «Мои года – мое богатство».
Друг України заслуговує на вулицю названу на його честь в українському місті Краматорськ.
Тепер у Краматорську є провулок на честь засновника Донецька
Співця «темних курганів» на мапі Краматорська вже немає, а ось провулок Робочий у селищі Іванівка набув нової назви, що теж пов’язана більше з вугільною частиною Донеччини.
Тепер це провулок імені честь Джона Юза, британського гірничого інженера родом із Південного Уельсу. Саме у такий традиційній формі – Юз, хоча зараз в українській мові це прізвище більш правильно передавати як Г'юз (Hughes).

Він заснував металургійний завод (1869), який належав російсько-британському «Новоросійському (Металургійному) Товариству» кам'яновугільного, залізного й рейкового виробництва. І саме при цьому заводі згодом виникло місто Юзівка, відоме нині як Донецьк.
Хай звучить Моцарт!
Пишуть, що творчість російського композитора Моде́ста Петро́вича Му́соргського є яскраво національно-вираженою, що відбилося в зверненні до російського фольклору та національних сюжетів, а також в гармонічних та мелодійних особливостях його музики. Серед найвідоміших творів композитора – опери «Борис Годунов» та «Хованщина».

Так, у нього є й опера «Сорочинський ярмарок» та романси на вірші Тараса Шевченка. Але нинішнє перейменування міських топонімів в Україні відбувається не лише під гаслом декомунізації, але й деколонізації.
А чи треба нагадувати, яка сусідня країна століттями намагалася колонізувати Україну й нині хоче знищити її, проводячи відкритий геноцид українців уже навіть не за етнічною приналежністю, а просто за громадянством.
І якщо, наприклад, Польща, яка теж неодноразово пробувала загарбати Україну, зараз є дружньою нам країною, навіть союзником у війні, то про «дружню росію» сказати можна буде, мабуть, нескоро.
А тому вітаємо у Краматорську, на Іванівці, вулицю Моцарта. Великого генія, неймовірного композитора, чиї твори досі звучать у концертних залах в усьому світі та щомісяця мають десятки мільйонів прослуховувань на стримінгових платформах.
Просто послухайте, яка чудова музика!
Ще однією гарною назвою вулиці у Краматорську стало більше.
Противнику незалежної України немає місця на мапі Краматорська
Російський революціонер саксонського походження, лідер декабристів в Україні, полковник. Ідеолог декабристського руху, автор програми Південного товариства (1821 рік) під назвою «Русская Правда», прихильник повалення царату, скасування кріпацтва і встановлення республіканського ладу. На перший погляд, звучить непогано.

Але разом з тим Павло Пестель не визнавав права неросійських народів на національне самовизначення і був противником перебудови Російської імперії на федерацію. Ба більше, до діяльності Малоросійського Таємного Товариства він ставився негативно та засуджував пропоновану тим ідею політичної незалежності України.
Як зараз кажуть: російський ліберал закінчується там, де починається українське питання.
Тому провулок Пестеля на Ясній Поляні без найменших вагань мав отримати нову назву.
Тепер це провулок Блеза Паскаля, французького філософа, письменника, фізика та математика, на честь якого названо одиницю вимірювання тиску (Паскаль), а також популярну мову програмування Pascal.

А ось декілька філософських висловлювань видатного француза:
- «Чим людина розумніша i добріша, тим більше помічає добра в інших людях».
- «Справедливість має бути сильною, а сила має бути справедливою».
- «Нехай людині нема жодної вигоди в брехні — це ще не значить, що вона говорить правду: брешуть просто задля брехні».