Важливо :: Життя громади :: 08 серпня 2022 14:23 , Олексій Ладика
obstril-vokzalu-kramatorsk

Вчителька, бібліотекарі, підлітки, діти з мамами: хто загинув під час обстрілу залізничного вокзалу Краматорська

Онлайн-меморіал жертв обстрілу 8 квітня

8 квітня росіяни обстріляли залізничний вокзал Краматорська і в одну мить забрали 38 життів тих, хто там перебував. Ще 20 людей померли потім у лікарнях. Станом на зараз відомо про 59 загиблих, серед них - семеро дітей.

Але це просто статистика. За бездушними числами ховаються справжні люди. Ми хочемо, щоб світ знав жертв обстрілу в обличчя, знав, якими вони були, де жили, чим займались, що любили, про що мріяли.

Тому ми створили онлайн-Меморіал загиблих 8 квітня - місце, де можна згадати жертв обстрілу.

Зараз тут поки що не всі люди, які загинули на вокзалі Краматорська. Офіційні списки загиблих досі не опубліковані - ми збираємо інформацію по крихтах і будемо оновлювати Меморіал, доки не зберемо дані про всіх.

Роман Семенцов (Краматорськ)

test

Під час обстрілу залізничного вокзалу загинув волонтер Роман Семенцов - він допомагав з евакуацією людей від самого початку. Роман віддав своє життя, рятуючи 12-річну дівчинку. Ось, що, за словами дружини волонтера, вона розповіла:

"Дядько волонтер повів нас з мамою в туалет. Почали стріляти, мама впала відразу, а дядько волонтер закрив мене собою і йому відірвало голову". Бабуся дівчинки плакала, дякувала мені, говорила: "Він наш ангел-хранитель, він врятував мою дівчинку".

У Романа залишились дружина та п'ятеро дітей, з них дві дівчини вже дорослі.

Оксана Андріянова і Людмила Ганжа (Краматорськ)

test

Мешканки Краматорська Оксана Андріянова і Людмила Ганжа загинули на пероні вокзалу, чекаючи потяг, що мав прибути о 12.00. Це були донька та мати, які їхали від війни до Києва. З ними була собачка Боня, яка теж загинула пізніше від поранень.

Оксана більше 20 років працювала у Центральній міській Бібліотеці. Завжди життєрадісна та привітна, вона добре була знайома читачам різних поколінь.

Людмила Володимирівна усе життя працювала на меблевій фабриці нашого міста, доки не вийшла на пенсію. З коханим чоловіком Людмила прожила довгі щасливі роки, але у листопаді минулого року Анатолій помер від ковіду. Сенсом її існування були діти та внуки. Ці працьовиті, турботливі і, безумовно, порядні жінки не становили ніякої загрози жорстокому ворогу та не заслужили на таку страшну долю. 

Віта Кузьменко (Краматорськ)

test

Внаслідок обстрілу залізничного вокзалу Краматорська загинула Віта Кузьменко, завідувачка бібліотеки-філії №3 ім. В. Короленка на Наді Курченко.

"Найкраща донечка, найкраща матуся, найкраща подруга, найкраща кума, найкраща хресна. Спочивай з миром. Світла пам'ять".

Олексій Євтушенко (Бахмут)

test

Під час цинічного, ворожого ракетного удару по залізничному вокзалу у Краматорську загинув учень Бахмутського центру професійно-технічної освіти Олексій Євтушенко. Він навчався на другому курсі за спеціальністю "Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів. Електрогазозварник". 

27 квітня Олексію мало би виповнитись 17 років. Він був добрим, щирим та відвертим хлопцем, який завжди допомагав не тільки одногрупникам та викладачам, а й приймав участь у спортивних та культурно-масових заходах навчального закладу. 

Дарина Безбородова (Костянтинівка)

test

Світла, добра та завжди усміхнена дівчинка Дарина була вбита рашистами. Тікаючи від війни та страху, вона загинула від удару російської "Точки У" на залізничному вокзалі Краматорська. Дарина була волонтеркою вільного простору Druzi у Костянтинівці - громадського та культурного центру міста, молодіжний простір, місце проведення заходів на будь-який смак. Дівчині було 16 років.

Олег Іванов (Краматорськ)

test

Внаслідок ракетного удару по залізничному вокзалу Краматорськ загинув головний спеціаліст Управління цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Олег Іванов, який на той момент чергував на евакуаційному пункті. На початку березня він відправив родину з Краматорська у більш безпечні місця, а сам нікуди не збирався евакуюватися, оскільки був співробітником критичної інфраструктури міста. 

Після обстрілу переніс серйозну операцію,  але попри всі зусилля лікарів, врятувати Олега Іванова не вдалося. Він помер через значну втрату крові.

У Олега залишилися батьки, дружина, син-школяр та донька...

"Завжди пам'ятатимемо гарну та життєрадісну людину, дбайливого батька, люблячого чоловіка та сина, доброго товариша, відповідального співробітника…", - кажуть колеги.

Тетяна Міколенко (Краматорськ)

Разом з багатьма іншими в той злощасний день на Привокзальній площі загинула і вчителька 25-ї школи Татяна Міколенко. Тетяна Іванівна не одне десятиліття працювала у школі вчителем трудового навчання. Випустила не одне покоління випускників. Вона була вимогливою вчителькою, вчила пр-справжньому любити працю, прищеплювала охайність, майстерність на кожному уроці. Дівчата згадують її уроки, навіть закінчивши школу. Колеги згадують Тетяну Іванівну як працелюбну жінку і люблячу мати. Тетяна Іванівна була патріотом. 

Олена Синельник (Краматорськ)

test

В результаті обстрілу залізничного вокзалу в м. Краматорськ, загинула помічник вихователя нашого дошкільного закладу №47 "Берізка" Синельник Олена Сергіївна. Добра, світла, завжди усміхнена, кожного дня вона приходила до своїх маленьких вихованців, віддаючи їм все своє тепло. Колектив ДНЗ 47 "Берізка" висловлює щирі слова співчуття і скорботи рідним та близьким Олени Сергіївни.

Анастасія Колодезева і Володимир Бухолда (Верхньоторецьке)

test

Обстріл вокзалу забрав життя 16-річної Насті Колодезевої та її батька Володимира Бухолду. Після закінчення дев'яти класів у Верхньоторецькому НВК Настя пішла навчатися до Краматорського вищого професійного металургійного училища. За фахом - перукар-візажист. Вона була старостою своєї групи. І у школі, і в училищі Настя була дуже яскравою, майже всі знали про неї. Бо не помітити її було просто неможливо.

8 квітня вранці Настя написала подрузі, що вона вже у Краматорську. Вона з татом, мабуть, як і всі в той день, хотіли просто виїхати та втекти від війни, але війна їх наздогнала.

Валерія Шевченко та Катерина Зиба (Бахмут)

test

Під час теракту, який стався на залізничному вокзалі в місті Краматорськ 8 квітня, загинула учениця Бахмутської загальноосвітньої школи №7 Валерія Шепеленко та її матуся Катерина Зиба.

Лєра навчалася в 10 класі, її матуся Катерина була випускницею цієї школи. Лєрочка була дуже сором'язливою та вихованою дівчинкою. Їй було всього 16 років, мріяла стати моделлю, поїхати до Кореї, захоплювалася кей-попом. 

Марія Дубовик (Піски-Радьківські)

test

Її життя обірвалося миттєво. Незамінна учасниця українського народного фольклорного колективу "Українські вечорниці" із села Піски-Радьківські Харківської області. Любляча матуся, добра людина, вправна господиня, неповторний перший голос…

Людмила Жернова (Краматорськ)

test

Вона збиралася поїхати від війни, але не судилося. Чудова життєрадісна жінка, яка любила життя, своїх доньок та онуків. Радувалася весні і вірила, що незабаром настане мир…

Марина і Аліса Ольховик (Ясинуватський район)

test

10-річна Аліса та її мама Марина були на залізничному вокзалі, чекали на евакуацію, коли вибухнула російська ракета. Обидві загинули. Марина була на 4-5 місяці вагітності…

Людмила і Алла Ходакови

test

Обстріл вокзалу Краматорська забрав життя Людмили Ходакової та її доньки Алли.

"Мої нескінченно улюблені дівчата - матуся та сестричка! Ви назавжди в моєму серці та думках! Царство небесне вам, найдорожчі!", - пише донька і сестра загиблих Лілія.

Марина Лялько (Олексієво-Дружківка)

test

8 квітня мешканка Олексієво-Дружківки Марина Лялько з доньками - 13-річною Катею та 8-річною Юлею - відправилися на вокзал у Краматорську. З ними поїхала й сестра Марини Ольга. Жінки домовились розділитися, аби в разі обстрілу не потрапити під вогонь разом.

Як виявилося, їхня пересторога не була марною: російська армія вдарила по вокзалу двома ракетами. Під вогонь потрапила й Катя, яка в ту мить була з мамою. Дівчинку закрив собою незнайомий чоловік. Катя дістала осколкові поранення ніг і спини та зламала коліно, а сам незнайомець загинув.

Після обстрілу на вокзалі здійнялась паніка, й сестра загиблої Марини не змогла знайти ані її, ані Катю. Пізніше дівчинку відшукають у лікарні, а її маму — у морзі.

Тепер дітей доглядає Ольга. 13-річна Катя досі проходить лікування та реабілітацію у лікарні Києва. Родина займається з психологом. Всі троє вчаться жити новим життям: діти без мами, а Ольга — без сестри.

Ніна Кириленко (Бахмут)

test

Мешканка Бахмуту Ніна Кириленко у момент обстрілу перебувала на пероні вокзалу. Рідні довго її шукали, але, на жаль, з'ясувалося, що Ніни Іванівни більше нема…

Олена Кулик (Костянтинівка)

test

Серед загиблих внаслідок обстрілу вокзалу є Олена Кулик. Про неї нам відомо поки що небагато, лише те, що вона з Костянтинівки.

Олена Осадча (Сіверськ)

test

"На залізничному вокзалі Краматорська, тікаючи від війни, загинула моя мама. Вона була найдобрішою людиною з тих, що я знала, і загинула такою страшною смертю. Її тіло зрешетили уламками, один з них - просто у серце… 

Нехай будуть прокляті до десятого покоління, у кого піднялася рука влаштувати цей теракт. Не пробачимо і не забудемо!", - написала її донька Анастасія.

Олені Осадчій було 57 років, вона мріяла вийти на пенсію і жити спокійно, не вистачило всього кілька років. Вона хотіла поїхати у Вінницьку область, її електричка мала бути о 15:30.

"Рівно за годину до трагедії о 9:30 я з нею говорила... Вона щось хотіла важливе сказати... Обіцяла написати в Телеграмі, нібито про таке не можна говорити по телефону, щось таке страшне, що її вразило. Але так і не сказала, я так і не дізналась, що саме.

Три дні пошуків по лікарні і маленький шанс знайти її серед живих... На четвертий день я впізнала її серед загиблих по фото в Твіттері... По фото в Твіттер знайти людину мертвою...", - розповіла Анастасія.

Анастасія Пиженко (Краматорськ)

test

"Пиженко Анастасія Дмитрівна, 23 роки. Моя рідна сестричка. Вона збиралася їхати до мене та загинула. Світла людина, так мало пожила, але стільки всього зробила і хотіла зробити... Вона любила подорожувати, завжди всім допомагала. Царство небесне нашому янголятку. Пам'ятаємо, любимо, сумуємо", - розповідає сестра загиблої Валерія.

Микола Божедомов (Краматорськ)

test

Серед загиблих на залізничному вокзалі Краматорська 8 квітня - волонтер Микола Божедомов, який допомагав з евакуацією.

Ось що про нього розповіла його сестра Ірина:

"Мій брат Микола Божедомов був родом з Узбекистану. Мама у нас українка, а тато - росіянин. Під час революції розкуркулили мого прадіда і відправили на заслання до Середньої Азії. А так мій дідусь родом із Києва. І коли Коля після закінчення школи поїхав до Макіївки навчатися у МІСІ [Макіївський інженерно-будівельний інститут], то казав, що їде на історичну батьківщину. Навчався він чудово і п'ять років його фото висіло на дошці пошани в інституті.

Закінчив його з червоним дипломом і по направленню потрапив до Краматорська. Я пам'ятаю, що він працював у проектному інституті, котрий був біля автобусної станції у Краматорську. Згодом працював головним інженером ювелірного заводу. Коли підприємства припинило працювати, був начальником охорони. 

Коля був дуже доброю і веселою людиною. Навіть коли вдома ховався від обстрілів, намагався жартувати. Першого квітня він із дружиною переїхав до Дніпра. А потім мені сказав, що возить у Краматорськ ліки, а звідти людей. Це було його рішення. Ніхто не просив і не примушував. Він любив людей і жалів старих і дітей. Від мене він спочатку приховував свої поїздки. Я йому казала, що це небезпечно. Він мені у відповідь, що я його не зрозумію, тому що я далеко. Він дуже любив своє місто. І насправді не хотів його покидати. Я його запам'ятаю найдобрішим і найвеселішим. Я його дуже люблю. Ось і того дня він поїхав за людьми і не повернувся. Вічна пам'ять йому та всім загиблим…".

Миланія Д'яченко (Краматорськ)

test

Миланія Д'яченко збиралася евакуюватися з Краматорська, але стала жертвою теракту 8 квітня на залізничному вокзалі нашого міста. Це була друга спроба літньої жінки виїхати до рідних у Харків. На попередній потяг вона не встигла, тому спробувала виїхати наступного дня. Саме тоді ворог обстріляв залізничний вокзал Краматорська. Миланії Михайлівні був 81 рік, повідомляє Благодійний Фонд Едуарда Мкртчана.

Ольга Висицька (Краматорськ)

test

Розповідає син пані Ольги Марк:

"Моїй мамі було лише 56 років. Останні 24 роки працювала на міській станції переливання крові сестрою-господинею. 

Вона була найкращою, найдобрішою, найтурботливішою, найдбайливішою матусею серед усіх, кого знав. Завжди підгодовувала покинутих тваринок. Прикормлені голуби знайшли її навіть вдома. Писала гарні вірші. Мріяла на пенсії навчитись готувати по зібраних рецептах, в'язати та прочитати старі журнали.

До останнього не хотіла покидати рідну домівку і їхати у небуття. У той нещасний день вона поїхала першою на вокзал взнавати, чи є шанси виїхати, а потім подзвонила і сказала, що можна їхати. Рівно за хвилину до вибуху, о 10:27 спілкувався з нею по телефону".

Інші статті на цю тему

obstril-29-veresnya-5

Під вогонь потрапили мікрорайон "Станкобуд" і вулиця Дружби

Linsky1

Розповідаємо про що йдеться і як їх можна підписати

anton-zayec-pohoron-2

Він був одним із тих, хто звільняв Балаклію, Ізюм та Куп'янськ

коментарі