Він одружився за три місяці до своєї загибелі: у Краматорську поховали 22-річного військовослужбовця Руслана Сілохіна

5 січня у Краматорську поховали військовослужбовця 109-ї бригади тероборони Руслана Сілохіна, який загинув у боях з російськими окупантами на Луганщині.

Попрощатися з загиблим військовослужбовцем прийшли його рідні, друзі, сусіди, побратими. Його поховали на кладовищі мікрорайону "Лазурний".

Поховання Руслана Сілохіна. Краматорськ, 5 січня 2023. Фото - Олексій Ладика/Kramatorsk Post

Руслан - випускник 15-ї школи, після звершення якої навчався у Краматорському фаховому коледжі Донецького національного університету економіки та торгівлі. У 2020 році його призвали на строкову службу до армії. Руслан демобілізувався у листопаді 2021 року, а вже за три місяці почалося повномасштабне російське вторгнення, і його призвали знову. 

Так він потрапив у тероборону Краматорського району. Разом з побратимами він брав участь у боях під Святогірськом, Блакитними озерами, Щуровому, у штурмі і звільненні Лиману, а останнім часом воював на Луганському напрямку.

20 грудня Руслан Сілохін загинув, потрапивши під мінометний обстріл в районі села Площанка під Сватовим Луганської області.

Руслан Сілохін служив у теробороні. Фото з родинного архіву

За три місяці до своєї загибелі Руслан одружився.

"Ми познайомились у березні 20-го року, я навчалася з його сестрою двоюрідною, мене запросили в гості попити чай і таким чином ми познайомились. Потім все закрутилося, і у травні, 25 травня, ми почали зустрічатися, а у червні він поїхав на строкову службу, його призвали. Він півтора роки там служив і за весь цей час ми зустрілися 3-4 рази", - розповідає дружина Руслана, 19-річна Катерина.

26 листопада 2021 року Руслан демобілізувався і приїхав додому, закохані три місяці могли бути разом. А потім почалася велика війна - наступого дня після російського вторгнення його призвали до армії. Після того вони спілкувалися переважно телефоном - Руслан був на службі, а Катерина виїхала до Польщі. Але одного дня військовий освідчився своїй дівчині.

"Це було трошки навіть кумедно. Пропозицію руки і серця напевно уявляють, що одне стоїть навпроти одного, з каблучкою, на колінах, - посміхається Катерина крізь сльози. - А він просто по телефону сказав: "Ти вийдеш за мене?". Я така кажу: "Так!!!". А потім не могла в це повірити, ще тиждень перепитувала: "Ти точно мені зробив пропозицію?". 

У вересні Катерина повернулася з Польщі, Руслану дали відпустку на чотири дні - усе співпало і вони одружилися. Це було 14 вересня. 

Руслан і Катерина після одруження. Фото з родинного архіву

З тих пір військовому час від часу давали короткі відпустки і в ці дні перепочинку вони з Катериною могли бачитися. Востаннє вони зустрілися 4 грудня, а 18 грудня востаннє спілкувалися телефоном. 

"Десь опівночі ми завершили розмову, а о 4-й ранку йому потрібно було виходити на позиції на три дні. Ми домовились, що він виходить на три дні, а я до нього маю приїхати, щоб ми 21-22-го числа зустрілися. Я приїжджаю 21-го - з ним немає зв'язку. А наступного дня мені повідомили, що 20-го він загинув", - плаче Катерина.

"О 4-й ранку [18 грудня] він мені також написав і скинув свою останню фотографію, на якій він був… не знаю, він був дуже втомлений, це навіть по очах було видно. І написав, що обов'язково буде себе берегти. Він завжди це писав, коли виходив на позиції, і завжди дотримував свого слова…".

коментарі