
"Він воював завзято і помер як воїн": у Краматорську поховали військовослужбовця тероборони Володимира Линського
24 вересня у Краматорську поховали Володимира Линського, військовослужбовця тероборони, що загинув у боях за Лиман.

Пана Володимира у місті знають як активного громадського діяча - він очолював місцевий осередок "Правого сектору", міську організацію "Державної ініціативу Яроша", а на останніх місцевих виборах балотувався у депутати Краматорської міської ради від "Європейської солідарності". Його добре знали у патріотичних колах міста і області, тому провести Линського в останню путь прийшли понад сто людей: родичі, сусіди, друзі, військові, волонтери, активісти і представники місцевої влади.
"Війна забирає найкращих. Ми повинні завжди пам'ятати, що завдяки таким бійця зберігається наша держава. Ми повинні завжди пам'ятати наших односельчан, наших мешканців, які боронять нашу державу. Хай земля буде пухом", - сказав на похоронах Біленьківський староста Роман Матюнін.

Володимир Линський став на захист України ще у 2014 році, після повернення з фронту активно включився у громадське життя Краматорська і Донеччини. Він був одним з організаторів фестивалю до Дня добровольця на горі Карачун. Крім того, пан Володимир очолював комітет з питань АТО/ООС громадської ради при Донецькій ОДА.
25 лютого, наступного дня після повномасштабного вторгнення росії в Україну, 57-річний Володимир Линський пішов до воєнкомату і служив в теробороні Краматорського району.
"Ми разом пішли до військкомату і всі сім місяців не розлучалися, разом виконували завдання. Я розкажу, як він воював: він воював завзято, як справжній воїн, ніколи не відмовлявся від жодного завдання. Я знаю, які в нього вади були з ногою, з коліном, як у нього боліло. Але друг "Фенікс" постійно йшов будь-куди. Я скажу, що командири питали в нього поради, як у людини, досвідченої у житті. Але він виявився і воїном досвідченим [...] Ми разом форсували Донець [...] Він воював завзято, у нього горіли очі, і помер він як воїн", - розповів Максим, співслужбовець Линського.


20 вересня військовослужбовці тероборони атакували позиції російських окупантів поблизу Лиману і під час цього бою поклав голову Володимир Линський.
"Володя був достойним сином нашої країни, гідним. Він мріяв і доклав усіх зусиль для того, щоб наша країна була кращою, щоб постала та Україна, яку ми усі бажаємо бачити у майбутньому. Як казав Шевченко: "І буде син, і буде мати, і будуть люде на землі", - сказав у своєму прощальному слові депутат міськради від "ЄС" Віктор Рубановський.

Володимира Линського поховали на кладовищі в його рідному селищі Біленьке. На цьому цвинтарі є ще дві могили краматорців, загиблих на великій війні - Артема Водопалова і Юрія Прудкого. Загалом з 24 лютого на війні загинули щонайменше 40 краматорців.