"Хай Україна розквiтне знов, хай буде хлiб та буде любов"

Сьогодні у щомісячній публікації поетичної творчості краматорців вірші про те, як хочеться, щоб війна закінчилася, а Україна розквітла, про любов до Краматорська та просто про любов.

Читайте самі та діліться творчістю земляків з іншими.

Авторські пунктуація та орфографія збережені.

Яна Ладика

Вчителька англійської та китайської, зараз живе у Франції. Для цієї публікації вона теж запропонувала свій вірш.

Я зняла з себе розпач як отруту
Я віддаю тобі біль по краплинах 
Ти тремтиш по ночах чи не спиш я знаю
Ти вважаєш що все тимчасове змарніле

Я викрала крила ще одні задля
Того щоб розпочати забарвлений опір
Я ввідам тобі - коли треба
Бо - мої відростають
Ти бачив ще мало
 - в червоний колір

По стежках блукають вітри терпкі
Тумани з сонцем коктейль для щастя
Я беру з твоїх рук білі серветки
Але сльоз вже не буде -
Їх краще вкрасти

Їми краще втопити цю землю знову
І змити брехні і прокльонів зела
Щоб відродитись і мовою бога
Такого бога - в котрого сила -

Зуміти не впасти.

Ірина Броженко

Постійний авторка фото й коротких та влучних віршів у фейсбук спільноті "Краматорский фотоклуб ВРЕМЯ ПЕРЕМЕН".

КРАМАТОРСК. 26.10.2023. Осень... Размокропогодилось...
И в серых лужах небо октября,
Уже совсем не то, что было раньше,
Два шага до конца календаря,
И в этом нет притворства или фальши.

Iрина Галавiна

"За фахом iнженер-електронщик. Все життя пропрацювала на НКМЗ на телефоннiй станцii. А взагалi вся моя родина працiвники того заводу. Вiршi народились вперше, коли менi вже було майже 50 рочкiв. Отак... Приймала участь у декiлькох альманахах друкованих та електронних".

Хай буде хлiб та буде любов
******
Менi так боляче, що аж гiрчить,
Менi так шкода, що майже плачу,
I серце, наче пташинка, скаче,
Воно у шрамах, воно болить.

Та я тримаюся, я терплю, 
Хоч сил менi вже не вистача,
Так часом хочеться закричать
"Та припинiть же скорiш вiйну!"

Хай буде щастя щоб через край,
Хай мир наповнить простору синь,
Хай дочекається тата син,
Матуся сина побачить хай

Живим, чарiвним, хай сивим...хай...
Хай Україна розквiтне знов,
Хай буде хлiб та буде любов,
Щоб бiль котилась за небокрай,

Щоб не згадалась та гiркота
Багато днiв, мiсяцiв, столiть...
А серце в шрамах, воно болить...
Коли ж закінчиться вже ця війна?..

Галавiна Iрина
Жовтень 2023 року

Елеонора Мілявська

«Все життя працювала викладачем, спочатку 20 років у технікумі, потім 17 років у ДДМА, вже 11 років на пенсії. У Краматорську - все моє життя, тут народилися і виросли мої діти та онуки, а тепер 15 місяців я в евакуації, біженка у Німеччині. Хочу додому!».

Мій любий край! Які в тебе простори,
Ліси і доли, ріки і сади,
Прекрасна степ і надзвичайні гори, 
І терикони вугільні мої .
Люблю тебе від заходу до сходу,
Тебе дорожче годі і шукать, 
Але люблю не тільки за природу, 
Люблю за душу: кращої нема!

***

ОСЕННИЕ РОЗЫ

В моем саду ещё цветы цветут ,
Благоухают трепетно и нежно,
И кажется, что в жизни все как прежде,
А что война- все просто злобно врут.
Зачем стрелять, когда есть райский сад, 
Где места всем хватало изначально?
Но отворил свои ворота ад,
И вздрогнул мир от боли и отчаяннья.
Идёт война, а розы все цветут,
Наперекор всему, как вызов разрушению.
Придёт Победа. Мир стране вернут,
А розы, как Победе той салют,
Вновь расцветут.
И в этом нет сомнения!

Фото обкладинки - Ярослав Хмарський.