Хто винен і що робити: у Краматорську не можуть визначити власника споруди, через яку стався потоп

4 квітня у Краматорську внаслідок прориву дамби затопило 260 будинків на тридцяти вулицях. Рятувальники завершили відкачувати воду з затоплених будинків лише на третій день і загалом відкачали майже 11 тисяч кубометрів води. Постраждалі від затоплення отримають компенсацію від місцевої влади у сумі від 5 до 50 тисяч гривень на оселю.

Потоп стався після того, як на греблі Шевченківського водосховища у селищі Городещине зруйнувався водоскидний шлюз або шахтний водоскид - цю споруду називають і так, і так. Шлюз не витримав напливу опадів після сильного березневого снігопаду. Після того вода пішла у річку Бичок, яка своєю чергою має засмічене русло і низьку здатність пропускати воду, і розлилася по навколишніх селищах.

"Через сніг, який накопичився в останні дні березня, та його активне танення від збільшення температури повітря, сформувався тало-дощовий паводок, що стало причиною значного припливу води до водосховища з його водозбірної площі. Це призвело до руйнації залізобетонних конструкцій шахтного водоскиду, які мали тріщини, і як наслідок, призвело до нерегульованого скидання води з водосховища значними витратами", — розповів ІА "Вчасно" начальник Сіверсько-Донецького басейнового управління водних ресурсів Сергій Трофанчук.

Як виглядає водоскидний шлюз після аварії. Фото - Ілля Андрєєв/Kramatorsk Post

Комунальні служби терміново почали розчищати русло річки, укріпляти берегову лінію, звозити до місця проламу шлюзу мішки з глиною і чорноземом, щоб затампонувати пошкодження і зменшити об'єм скиду води, а також укріпили суміжні греблі. Тепер комунальники готуються до створення нового бетонного загородження у шлюзі.

Споруди на греблі давно були аварійними. За словами Сергія Трофанчука, комісія, яка оглядала ці споруди у 2020−2021 роках, оцінювала їхній технічний стан як незадовільний. У водоскидній шахті були пошкоджені залізобетонні конструкції, вони мали тріщини, з яких просочувалась вода. Зокрема засувка на донному водовипуску була в неробочому стані. 

Ба більше: адвокат Сергій Борозенцев згадує, що комісія оглядала ці споруди ще у 2017 році і висновок був той самий.

Тож тепер виникає логічне питання - чому за всі ці роки ніхто не відремонтував водоскидний шлюз і хто взагалі мав це робити? Хто винен у тому, що сталося, і що робити, щоб таке більше не повторювалося?

Давайте розбиратися.

Наслідки потопу 4 квітня. Фото - Ілля Андрєєв/Kramatorsk Post

Потоп міг статися ще 2020 року

Взимку 2020 року з Шевченківським водосховищем і водоскидним шлюзом була схожа проблема: опади призвели до того, що рівень води піднявся і була загроза, що вона прорветься через дамбу. Тоді на сполох забили місцеві мешканці і громадські активісти.

"До нас у 2020 році звернулися місцеві мешканці, мовляв, орендар дамби хотів спустити ставок. Ми почали розбиратися, виявилося, що це спеціально почали спускати воду. Доки оглядали, чому спускається ставок, з'ясували, що дамба в аварійному стані: було видно, що йдуть великі тріщини по колу [водоскидного шлюзу] і запірна арматура зламана, вона не відкривала повністю злив води", - розповідає Kramatorsk Post голова громадської організації "Клуб рибалок України - Юей Фішинг клуб" Ярослав Бойко.

На запит активістів і мешканців Городещиного була створена комісія, куди увійшли представники Управління з цивільного захисту, Сіверсько-Донецького басейнового управління водних ресурсів, рятувальники, представники колишнього та теперішнього орендарів, депутат міської ради та місцеві мешканці.

Водоскидний шлюз у 2020 році. Фото із соцмереж

Коли члени комісії оглядали шлюз, то з'ясували, що на шахті водоскиду є тріщина довжиною понад три метри, з якої просочувалась вода. Комісія дійшла висновку, що водоскидний шлюз перебуває в аварійному стані, тому треба скинути воду з водосховища до безпечного рівня. щоб зменшити навантаження на споруду. Це відбувалося поступово, протягом двох місяців, і потопу тоді вдалося уникнути. 

"Орендар за всіма законами мав слідкувати за станом дамби і у випадку чого звертатися до міста за допомогою, тому що гідротехнічні споруди є стратегічними об'єктами. Оскільки це не просто ставок, а водосховище, об'єм якого перевищує півмільйона кубометрів, то міська влада була зобов'язана усунути це протікання, зробити ремонт", - вважає Ярослав Бойко. 

Він звертає увагу, що Шевченківське водосховище після прориву дамби перебуває під загрозою зникнення: "Воно за літо заросте повністю, його не буде".

Рівень води у Шевченківському водосховищі значно знизився. Фото - Ілля Андрєєв/Kramatorsk Post

Також активіст звертає увагу, що у такому ж поганому стані перебувають дамби й на інших водосховищах у місті, зокрема на Василівській Пустоші. 

"Там дамба у такому ж плачевному стані і там теж поламана водозаборна арматура. Якщо там рване - у нас буде плавати все Біленьке", - попереджає Бойко.

Придбав споруду, а потім виявилось, що вона не його

Адвокат Сергій Борозенцев розповідає, що водоскидний шлюз на Шевченківському водосховищі був на балансі радгоспу "Орджонікідзе", потім все його майно перейшло у власність агрофірми "Шахтар", яка у свою чергу входить до складу публічного акціонерного товариства "Шахта ім. Засядька" - це відбувалося у 90-і, коли Радянський Союз розвалювався, а разом із ним розвалювались і породжені ним колективні господарства. 

У 2016 році філія "Орджонікідзе" агрофірми "Шахтар" продала гідротехнічну споруду ТОВ "Евротрейд". Останнє було створене трохи більше, ніж за рік до купівлі споруди, основний вид діяльності компанії - прісноводне рибальство. Директор фірми - Роман Онацький, рибовод за освітою. 

За словами Борозенцева, пан Роман вирішив придбати споруду з розрахунком, що зможе орендувати сусіднє водосховище і розводити там рибу, а на зароблені від цього гроші хотів відремонтувати дамбу.

"Він звернувся до міської ради з пропозицією: ви здаєте водосховище в оренду, а я з доходу від риборозводної діяльності відремонтую шлюз. На той момент в ремонт потрібно було вкласти приблизно 100-150 тисяч гривень - таких коштів у нього не було", - каже Сергій Борозенцев, який у ті часи був консультантом директора "Евротрейду" і допомагав складати листи і звернення до міської та обласної влади.

В шахті виявлена вертикальна тріщина довжиною більше 3 м, також в трьох місцях порушена цілісність бетонного моноліту і спостерігаються водяні струмені

У квітні 2017 року директор "Евротрейду" звернувся до відповідних органів з проханням обстежити дамбу. Комісія виявила, що водоскидний шлюз вже тоді перебував в аварійному стані.

"В шахті виявлена вертикальна тріщина довжиною більше 3 м, також в трьох місцях порушена цілісність бетонного моноліту і спостерігаються водяні струмені, прогин верхової частини моноліту в середину шахти", - йшлося в акті обстеження Шевченківського водосховища.  

Паралельно "Евротрейд" намагався взяти водосховище в оренду. У Краматорській міській раді підприємству офіційно повідомили, що для того, щоб орендувати водосховище, потрібно взяти участь в земельних торгах. Сергій Борозенцев каже: його клієнт був не проти, і навіть якби він програв на аукціоні, то зміг би домовитися з переможцем торгів - або продав би йому споруди, або взяв би водойму в суборенду тощо. 

У жовтні 2017 року Краматорська міська рада внесла землю під Шевченківським водосховищем у перелік об'єктів, які можна віддати в оренду. Але жодного аукціону щодо цього водосховища до теперішнього часу так і не відбулося.

"Скільки разів він [Онацький] ходив [до міської ради], я особисто спілкувався з представниками міськради. Двічі ми писали листа до обласної адміністрації, коли її очолював Павло Жебрівський, приблизно п'ять звернень було до міської ради, у мене цілий стос листів до різних інстанцій. Але фактично з 16-го року ми ходили по колу", - каже Сергій Борозенцев.

Історичний фоторепортаж: як у 1985 році у Краматорську прорвало дамбу і затопило Старе місто

Майже 40 років тому річка вийшла з берегів після прориву дамби

 А у 2020-му році Роману Онацькому повідомили, що він взагалі не власник водоскидного шлюзу.

"Виявилося, що ця споруда ніяким чином не зареєстрована. Вони [у міськраді] вважають її нерухомим майном, хоча я впевнений, що це не нерухоме майно, це - споруда і вона не підлягає реєстрації в єдиному державному реєстрі нерухомого майна. Виникла така юридична колізія. Йому почали доказувати, що він не власник", - каже Борозенцев.

З 2020 року інтереси Романа Онацького представляє адвокат Ігор Копичко. Він стверджує, що договір купівлі-продажу між "Шахтою ім. Засядька" і ТОВ "Евротрейд" - це було шахрайство. 

"Я робив запити: у "Шахти ім. Засядька" ніколи не було права власності на цю споруду. На якій підставі вони нею користувалися - незрозуміло. І 2021 року ми звернулися до краматорського відділу поліції з заявою про кримінальне правопорушення - шахрайство", - розповів Ігор Копичко журналісту Kramatorsk Post. 

Згодом поліція закрила кримінальне провадження через "відсутність складу злочину", адвокат оскаржив це рішення у суді, але потім почалася велика війна і що з цією справою зараз - невідомо. 

"Кошти отримали, обманули людину. Запитами ми дізнались, що земельна ділянка [під водосховищем] належить державі та передана в оренду парку [адвокат не повідомив, якому саме парку, посилаючись на розслідування цієї справи - Ред.]. [У влади] були можливості надати [водосховище в оренду], щоб якась людина за цим всім дивилася, щоб було, з кого спитати про це. А тепер питання, чому цього не зробили", - каже Ігор Копичко.

Олександр Гончаренко: міська влада не має стосунку до споруди і не могла її ремонтувати

Начальник Краматорської міської військової адміністрації Олександр Гончаренко каже, що водоскидний шлюз - це недооформлена власність ТОВ "Евротрейд". Але і місто до цієї споруди не має ніякого стосунку, тому і не могло її ремонтувати.

"Ми не можемо витрачати жодної копійки на об'єкт, який нам не належить. Ця гідроспоруда – колишня власність агрофірми "Шахтар", а у 2016 – недооформлена власність покупця ТОВ "Евротрейд". Місто як не мало 30 років відношення до споруди, так і не має", - написав Гончаренко на своїй сторінці у Фейсбук.

За його словами, влітку 2021 року місцева влада розпочала процедуру оформлення шлюзу як "безгосп" - за часом, ця процедура триває рік-півтора. 

"Не встигли, на жаль, почалася війна. Хотіли зробити те, що з 1991 року ніхто не робив. І тоді - наша відповідальність і наше утримання", - зазначив очільник міста.

Таким чином, відповідь на питання "Що робити?", очевидна - відремонтувати споруду, а для цього треба визначити, хто все ж є її власником. Втім, наслідки потопу вже ліквідуються за кошти місцевого бюджету - про це Олександр Гончаренко повідомив у коментарях до вищезгаданого допису у Фейсбуці. Очільник Донецької області Павло Кириленко заявляв про підготовку до ремонту водоскидного шлюзу - отже, споруду таки будуть ремонтувати і без огляду на те, хто її власник. Але, виявилося, що для цього мав статися потоп.

А на питання "Хто винен?" відповідь дадуть правоохоронці. За нашою інформацією, після прориву дамби прокуратура відкрила кримінальне провадження за статтею "Службова недбалість". Kramatorsk Post надіслав до прокуратури запит з проханням розповісти про деталі цього розслідування. 

 * * *

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоби важливі статті самі вас знаходили і ви нічого не пропустили. Також на нас можна підписатись у Viber

Ви можете слідкувати за оновленнями нашого сайту на сторінці у Facebook та у Instagram

Англомовні повідомлення ми публікуємо в своєму Twitter, а щоб дивитись найцікавіше у відеоформаті, підпишіться на наш ТікТок

коментарі