«Я бачила в сні Перемогу у вишиванці, у вінку…»

Продовжуємо публікувати вірші воєнного часу від читачів Краматорськ Пост

Максим Ходушко

Приємно зазначити, що наше видання читають не лише у Краматорську і не тільки краматорці. Наприклад, у сьогоднішній серії із циклу віршів воєнного часу перші два написані зовсім не краматорцями.

Війна болить у серці всім українцям. Деякі з них уміють виплеснути цей біль у творчості. А ми ділимося цією творчістю із вами. Як завжди, у віршах збережені авторські пунктуація, орфографія та лексика. Додамо, що троє з сьогоднішніх авторів публікуються на Краматорськ Пост вперше.

Олена Бойко

Корінна киянка, запропонувала нам кілька своїх віршів, з яких ми обрали вірш про Перемогу.

test

Я бачила в сні
Перемогу...

Я бачила в сні
Перемогу
У вишиванці, у вінку.
Ішла вона сумна і
строга,
Несучи звістку цю
п'янку.

Ішла по випалених
селах
І по зруйнованих
містах...
Й від краєвидів
невеселих
Бриніли сльози на
очах.

Та стрепенулась
Перемога,
Змахнула із очей
сльозу,
І підняла лице до
Бога,
І пісню почала
дзвінку.

І полетіла солов'їна
Понад ліси, понад
поля...
І з Божого
благословіння
Знов квітнуть почала
земля.

І знов будуються
оселі...
Зачувши пісню ту
дзвінку,
Усі щасливі і веселі
Виходять знов на
толоку...

То був лиш сон, та
щиро вірю,
Що він здійсниться
наяву.
І зовсім скоро злого
звіра
Ми проженем в
Московію.

Бо неможливо
подолати
Народ, що так цінує
волю,
Що вміє вірити й
кохати,
І будувати свою
долю.

Ганна Павлюк

Філолог з Покровська.

test

МАТЕРЯМ РОССИИ

Мы много читали и многое знали
(О фашистах и варварах в том числе),
Но никоим образом не полагали,
Что родится фашизм на русской земле.
Цинично мозги промывала власть.
Всем, кому только было не лень,
Оболваниванием наслаждаясь всласть,
Выворачивая мозги набекрень.
Получилось...зазомбировала...
Собственный раздувая рашизм,
Постепенно вам навязала
Мысль про украинский нацизм.
И направила, матери, ваших детей
Громить украинские города.
Совсем юных ваших парней
Не увидеть вам никогда.
Отказалась от них Родина-мать,
,,Наших там нет," - циничный ответ.
Отказалась павших тела забрать.
Вам об этом сказали?.. Нет!..
Посмотрели бы вы, матери,
Что нам сделали ваши дети.
Ваш режим воспитал карателей,
И за все это он ответит.
Но какую цену вы заплатите
За разбой на чужой земле?
Поднимитесь против карателей!
Пусть сгорают в адском огне!
Украинцы - не варвары, не нацисты.
Мы - рабочий мирный народ.
Но когда унижают и бьют нас,
Мы достойно ответим: нас враг не возьмёт!

Олександр Нестеров, 31 рік

Краматорець, режисер, поет, ведучий, волонтер. Дуже хоче додому і старається цей процес пришвидшити.

Ми обрали три коротенькі, але потужні, вірші Олександра для цієї публікації.

test

Заходьте. Вас приймуть не люди, вас прийме земля.
Вас зустрічатимуть. Від старого до немовля.
Зустріне кришталева лють і невимовний спокій.
Можливо, ви ще живі, але це ще поки.

***

Після ракетних ударів загоєні нації рани
Говорять про неможливість начепити на неї кайдани
Раб ніколи не зрозуміє, про що свобода
Бо там війна - це мир, потворність - це врода.

***

Нафта - кров війни
А танки - її тіло
Винні в ній не ми
Але кому до того є діло?

Кров війни - нафта
А її тіло - танки
Хто з москалів побачить це завтра?
Якщо згорять у ній сьогодні зранку

Ася Лютая

Викладачка ДДМА, поетеса, співачка. Один із її нових віршів ми публікуємо сьогодні. В ньому – туга за домом та любов до рідного Краматорська.

test

Сумна мелодія

Осінь співає на струнах гітари вітром.
Наче дитина, тікає від мене у сни...
Кольором жовтим фарбує весь простір. Так світло...
Вітер уносить із листям мої думки...
Бачу на фото моє рідне місто. Сумую.
Як там без мене улюблені мої місця?..
Тут так самотньо... Я, начебто, просто існую...
І ще не можу збагнути це все до кінця...
Всюди говорять, що "тут і тепер треба жити".
Я намагаюсь: працюю, співаю, пишу...
Але не можу змиритися і не тужити.
Але я є. Я існую, живу. Я дишу...
Осінь співає на струнах гітари вітром...
Вітер ганяє по колу мої думки...
Я зачекаю. Я вмію. Я зможу. Я сильна.
Тільки б відкрити скоріше ці рідні замки...

Цю публікацію було створено за фінансової підтримки Європейського Союзу в партнерстві з DW Akademie. Вміст публікації є одноосібною відповідальністю Краматорськ Пост та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.