Важливо :: Життя громади :: 07 грудня 2023 19:01 , Олексій Ладика
gazovyky5

Як повертався газ: у Краматорську відновленням газопостачання на будинки займалися всього 10 слюсарів. Ось їхні спогади

Вони відмовились від евакуації і продовжували роботу попри небезпеку обстрілів

Я сьогодні вранці поставив чайник на газову плиту у себе вдома, у Краматорську, щоб заварити кави, і вперше подумав, що багато хто з нас вже і не згадує, що буквально рік тому блакитне паливо для більшості краматорців було недоступною розкішшю. Ми готували їжу на електроплитах, якщо було світло (памʼятаєте минулорічні блекаути?), ба навіть на вогнищах у дворі

Зараз ми користуємось газом як звичною річчю, але мало хто знає, що рік тому для того, щоб забезпечити краматорців блакитним паливом, працювали всього десять газовиків на все місто! Вони працювали без вихідних, у будь-яку погоду, навіть потрапляли під обстріли, і ця команда не виїжджала з Краматорська, навіть коли всі підприємства навколо евакуйовувались і надій на повернення газу не було навіть у керівництва міста. 

Журналіст Kramatorsk Post зустрівся з цими людьми, щоб відтворити картину того, як до Краматорська повертався газ.

"Це - наша бойова мапа"

Оксана Санжаревська з колегами розгорнули над столом величезну пошарпану мапу Краматорська, розмальовану зеленим і жовтим кольорами. На цій мапі схематично зображені багатоповерхові будинки у Соцмісті - така собі гугл-карта, але не в телефоні, а на папері. 

"По ходу запуску ми на цій мапі відмічали, зеленим зафарбовували, що ось, у цей будинок подали газ. Це - наша "бойова" карта, ми її бережемо", - розповідає Оксана Санжаревська, начальниця служби внутрішньобудинкового газового обладнання Краматорського управління з газопостачання і газифікації. 

test Ця мапа допомагала газовикам розуміти картину з підключенням газу у Краматорську. Фото - Олексій Ладика/Kramatorsk Post

Газ у Краматорську і на всій вільній території Донеччини зник наприкінці травня 2022 року - це пояснювалося тим, що після захоплення Сєвєродонецька і Лисичанська російські окупанти перекрили магістральний газопровід, що йшов через Луганщину, а газопровід з Харківщини був пошкоджений обстрілами і полагодити його не могли, оскільки він був дуже близько до лінії фронту.

"Я бачила фото, які показували магістральники - розбиті пункти, розбиті газопроводи - як сито. Я бачила ці фотографії. Йшли бойові дії, були прильоти, газопровід на багато десятків кілометрів був пошкоджений, а в деяких місцях взагалі відсутній", - згадує Санжаревська.

Влітку минулого року лінія фронту наближалася і до Краматорська - в якийсь момент росіяни стояли вже під Райгородком, в двадцяти кілометрах від нас. З міста евакуйовувались комунальні підприємства, але частина працівників служби внутрішньобудинкового газового обладнання вирішила залишитися. До великої війни у цій службі було 40 працівників, двоє зараз воюють у складі Збройних сил України, багато людей виїхало, залишилось десять людей.

"Була евакуація всіх підприємств у нашому місті, у тому числі нашого. Майже все наше підприємство було евакуйоване, але ми прийняли для себе таке рішення залишитись тут малою кількістю. Ми сподівалися, що газ буде, хоча ніхто не вірив, що до опалювального сезону з'явиться газ. Але ми в це вірили", - згадує Оксана Санжаревська.

test Оксана Санжаревська з вихованцями, яких прихистили працівники міськгазу. Фото - Олексій Ладика/Kramatorsk Post

"Я - працівник міськгазу і розумів, що якщо нас не буде, то хто буде запускати газ? Звичайно, я вирішив залишитись. Нас було близько десяти людей. Ми чекали, що все буде нормально, ми сподівалися на найкраще", - додає Юрій Волошин, слюсар міськгазу (у розмові з журналістом він обовʼязково додає - "слюсар четвертого розряду").

"Уламок пробиває скло, залітає на рівні виска"

Чим займаються газовики, коли у місті немає газу? Грають у доміно і пʼють чай? Ні, насправді роботи було багато. Для майбутнього запуску газопостачання вони перекривали стояки на всіх будинках у Краматорську, щоб згодом поступово і безпечно заново підключати їх до газу. Все місто обходили всі ті самі десять людей.

"Коли газу не стало, ми ходили, перекривали крани по місту. Спочатку перекривали девʼятиповерхівки, ми ходили по дві людини, з драбиною, тому що крани високо, інакше до них не дістанешся. Все закривали і помічали собі, які адреси вже обійшли. А в приватний сектор вже по одному ходили", - згадує слюсар Іван Чернявський.

test Іван Чернявський - один з газовиків, що вирішив не евакуйовуватись. Фото - Олексій Ладика/Kramatorsk Post

"Об'єм роботи був великий, цю задачу виконували наші слюсарі, абонентський відділ допомагав трохи. Завдяки цьому, коли була можливість відновити подачу газу, ми з цим впорались досить таки швидко", - додає Санжаревська.

Слюсар Сергій згадує, що ця робота, як і взагалі тодішнє життя у Краматорську (ви памʼятаєте російські обстріли міста в липні-серпні 22-го?), супроводжувалася небезпекою.

"Минулого року, коли вже газу не було, ходили по приватному сектору, закривали крани, щоб потім безпечно пустити газ, десь у небі пролітає літак - незрозуміло чий - сильний хлопок, я стою біля будинку під парканом. До мене і люди не виходять, щоб я міг з ними у підвал спуститися, і немає поруч нічого, де я міг би укритися", - каже він. 

Потім Сергій з колегами таки потрапив під обстріл - це було біля будинку побуту на вулиці Дружби, коли газовики вже підключали місто до блакитного палива. Лише дивом тоді ніхто з газовиків не постраждав.

"Ми запустили людям стояк, їхали на наступну адресу, їхали біля багатоповерхових будинків і буквально в метрах вісімдесят-сто від нас прилітають дві ракети: одна, а потім друга. Ми повертаємо голови, бачимо стовп диму висотою ледь не в девʼятиповерхівку, і за дві-три секунди після вибуху в заднє скло машини залітає уламок ракети розміром більше долоні. Уламок пробиває скло, залітає на рівні виска, вдаряється в драбину і падає. Запах диму. Спочатку нічого незрозуміло, що відбувається. Повз нас пролітає машина поліції і ми за ними", - згадує Сергій.

test Сергій з колегами потрапив під обстріл. Фото - Олексій Ладика/Kramatorsk Post

Старший майстер Олександр Васильєв також має схожий досвід:

"Ніколи не забуду випадок, коли сиджу на драбині майже на четвертому поверсі, приїхали підключати газ, раптом бачу спалах, а потім хлопок. Це було десь у грудні минулого року. Відкрили кран, все перевірили, все добре, і тут спалах і хлопок за кілька секунд".

На питання, чи не страшно в таких умовах працювати, слюсар Сергій відповідає спокійно і по-філософськи:

"Як призначено - так і буде. Ти ніколи не вгадаєш, куди прилетить ракета і нічого з цим не зробиш".

"Запустити газ такій кількості людей було фізично важко, але ми впорались"

 У вересні-листопаді 2022-го року українські військові здійснили подвиг, який в медіа отримав назву Харківський контрнаступ - за короткий проміжок часу Сили оборони звільнили від росіян майже всі окуповані території Харківщини і півночі Донецької області. Магістральні газовики одразу взялися латати газопроводи.

"Ми знали, що працівники трангазу працюють, латають дірки, значить і ми будемо. В день, коли сказали, що у місті буде газ, була радість на душі", - згадує слюсар Юрій Волошин. 

"Це було не одразу, нам сказали, що у магістральні газопроводи будуть пускати газ, був пробний запуск, але там виявили пориви. Увесь цей час ми були напоготові. Потім був другий пуск, третій, і коли врешті пустили, ми вже були готові. Ми знали, що магістральники вже майже все зробили, їм залишився один кілометр, будуть пробувати запускати. Вони теж герої, вони працювали і під обстрілами, і територія там була замінована", - додає його начальниця Оксана Санжаревська.

Запускати газ у Краматорську почали 20 жовтня 2022 року. Спочатку підключали приватний сектор. Газовики пояснюють це тим, що мешканці приватних будинків в основному мають газове опалення, тож блакитне паливо їм потрібно було у першу чергу для того, щоб не змерзнути. У першу чергу підключали ті селища і вулиці, де електричні мережі вже не витримували через навантаження - у цьому газовики співпрацювали з виконкомом і енергетиками.

Керівництво визначало, які селища спочатку підключати, туди йшли газовики, починали від газо-розподільчих пунктів і підключали навколишні вулиці, каже старший майстер Олександр Васильєв.

"В селищах складнощі були в тому, що там багато диких собак, і коли якісь вибухи, то в селищі важче знайти укриття. Позарастало у людей - троянди, шипшина, дряпаєшся, доки дотягнешся до крану. А коли багатоповерхівки підключали, то вже була холодна погода - швидко все покривалося кригою", - згадує він.

test Старший майстер Олександр Васильєв разом з підлеглими підключав газ краматорцям. Фото - Олексій Ладика/Kramatorsk Post

Типовий день слюсаря-газовика проходив так: вони приходили на роботу, починався інструктаж, надавався допуск на вибухонебезпечні та газонебезпечні роботи, працівники ділилися на кілька бригад, виїжджали на місця і працювали. 

Не все йшло гладко.

"Пресуємо стояк, у нас йде падіння тиску скажене. Ми вже люди досвідчені і за поведінкою стрілки манометра розуміємо, що десь великий витік газу, десь просто відкритий кран. Починаємо розбиратися, шукати людей по стояку, зрештою зʼясовується, що в одній з квартир - додуматись до такого ж треба! - людина зняла газову плиту, хоча цього не можна робити категорично, забрала її кудись, кран взагалі відкритий. Ну це нормально? Звичайно, ми не могли відпресувати той стояк", - згадує Юрій Волошин. 

Нагадаємо, що відновленням газопочтачання на місто займалися десять слюсарів.

"Це було дуже важко [запустити таку велику кількість будинків], фізично було важко, великий обʼєм роботи, потім ще погода почалася - дощ, сльота. Працювали без вихідних, на Новий рік, ходиш пішки, під дощем, брудний. В такому напруженні можна тиждень пропрацювати, а ми працювали кілька місяців. Тим не менш ми працювали, тож я вважаю, що нас треба нагородити якоюсь медаллю", - посміхається слюсар четвертого розряду.

test Юрій Волошин жартома каже, що йому і колегам потрібно дати медаль. Фото - Олексій Ладика/Kramatorsk Post

Оксана Санжаревська пояснює: газ підключається по стояку. Тобто, якщо це дев'ятиповерхівка, то газ подається у дев'ять квартир з першого по останній поверхи. Якщо бодай в одній з них є витік газу, запустити стояк не вийде - допоки газовки не знайдуть джерело пошкодження і на усунуть його. 

"Люди, які сиділи без газу, їм здавалося, що це було дуже довго. Вони не розуміють специфіки: газ - не вода, він вибухає. Через пів року після відсутності газу що ми тільки не побачили - демонтовані газові прилади повністю, відкриті газові крани. Доводилося все це лагодити і тільки після того ми могли вмикати газ. Тож якби ми не залишились, не перекрили всі крани, це загрожувало аварійними ситуаціями, вибухами газу", - додає вона. 

Основний етап підключення Краматорська до газопостачання тривав з жовтня 2022 по січень 2023 років, але він триває і дотепер.

"Зараз люди повертаються [з евакуації] і щодня у нас порядка 12-15 заявок на пуски стояків: "Ми приїхали, нас не було". На той момент, коли запускали газ, ті стояки, де не було людей, ми просто пломбували. Також і ті стояки, де під час опресування було падіння тиску [що свідчить про несправність газового обладнання], а по стояку лише один мешканець - ми не могли там запускати. Тож це процес тривалий і ще буде тривати довго, тому що ще далеко не всі мешканці повернулись".

Інші статті на цю тему

gazosnabzhenie

Процес буде йти поступово

Gasweekcover

Обстеження та ремонти відбувалися у Краматорську, Костянтинівці, Дружківці та Богородичному

Gascover

Розповідаємо, чим ще займався Донецькоблгаз у Краматорську та районі минулого тижня

коментарі