Корисно :: Пояснюємо :: 14 липня 2022 11:40 , Краматорск Пост
feik-fakt

Як самому розпізнати фейк?

Будь-яку підозрілу новину можно швидко перевірити самостійно або за допомогою фахівців

ЗМІ, ТБ, популярні блоги та онлайн-майданчики відіграють величезну роль у веденні війни. Це — сила, яка може змусити мільйони людей ненавидіти жителів іншої країни, виправдовувати насилля та вірити в те, чого не було. Окрім того, маніпуляції та фейкові новини нерідко змушують людей приймати невірні, не зважені рішення, які можуть коштувати їм життя. 

Кожен фейк, що ми, не перевіривши, розповсюджуємо серед своїх друзів та родичів, грає на руку ворогові. Адже сіяти зневіру, сумнів чи паніку серед громадян України — це одна із задач пропагандистів рф.

У безкоштовний фактчек-бот «Перевірка» з початку повномасштабної війни надійшло на верифікацію понад 40 000 новин, з яких майже 8 000 виявилися фейком. Тож команда бота поділиться кількома основними правилами, які допоможуть власноруч розпізнати маніпуляцію або фейк.

Перевірте, хто написав оригінальну новину 

Публікуючи заяву, факт чи цитату медіа мають вказувати джерела інформації. Якщо канал, чат чи сайт, який ви читаєте, посилається на «анонімних експертів» або взагалі не каже, звідки дані — це привід не довіряти сказаному. 

Якщо ж у повідомленні просто вказано «говорив такий-то» — варто самостійно перевірити, чи дійсно та чи інша особа озвучувала твердження. 

У березні росіяни зламали ефір телеканалу Україна24 і пустили повідомлення про капітуляцію України. Це повідомлення було нібито від президента Зеленського. 

Що варто зробити в такому випадку? Зайти на сайт Офісу Президента і перевірити, чи дійсно президент це озвучував. Перевірити інші офіційні канали української влади. Якщо там нічого немає — ймовірно, це вигадка. 

фейкове повідомлення про капітуляцію України Повідомлення про складення повноважень та заклик до капітуляції України показувалося в стрічці новин телеканалу «Україна 24»

 

Подивіться, скільки медіа про це написали

В журналістиці є правило трьох джерел: якщо мінімум три офіційні канали уповноважених осіб чи інституцій підтверджують інформацію — вочевидь, їй можна довіряти. Зверніть увагу: це мають бути саме офіційні канали, а не численні анонімні пабліки.

телеграм-канал президента України Підтверджені акаунти осіб чи структур у соцмережах мають галочку.

Визначте, як подана інформація в новини

Основна задача фейків і маніпуляцій — максимально поширити неправдиву інформацію для вигідного «авторам» розуміння подій. Для цього рівень емоційного залучення читача має бути дуже високий. Часто у таких випадках використовують гучні, шокові заголовки («Уряд здав Україну», «ВСЯ ПРАВДА про війну») та емоційні звернення («ТЕРМІНОВО!!», «ЧИТАТИ ВСІМ!»). Журналісти мають подавати інформацію збалансовано і спокійно, розділяти факти та думки. Тож будьте особливо прискіпливими до «клікбейтних» новин.

клікбейтні новини Є й приємні фейки, але вони не менш небезпечні. Так, до нашого боту «Перевірка» постійно надсилають схожі повідомлення про тяжкий стан або смерть путіна

Дізнайтеся про репутацію видання

Чи є видання у списку «білих медіа»? Інститут масової інформації в Україні регулярно складає та оновлює списки так званих «білих медіа». Це — редакції, які мають високий рівень дотримання журналістських стандартів. Ви можете перевірити, чи є медіа, з якого звикли споживати інформацію, у цьому списку. Також можна звернутись до Комісії з журналістської етики, аби вони дослідили матеріал, який вас турбує, і дали публічну відповідь.

яким медіа можна довіряти До «білого списку» в цьому році потрапило 10 онлайн-медіа

 

Знайдіть, де вперше опублікували фото з новини

Часто фейк створюють за допомогою підроблених фото, документів та відео начебто «з місця подій».Тож корисною є функція пошуку за фото у Google. Завантаживши фото, ви побачите: чи з‘являлось зображення вже раніше в мережі, хто першим його опублікував і коли. Таким чином можна легко перевірити: дату фото (чи, принаймні, дату першої публікації), географію (де воно було зроблене), хто поширював його та в якому контексті. 

Наприклад, медіа пише, що російські військові знищили такий-то український пункт — і кріпить фото як «доказ». Інколи, вбивши такий «доказ» в Google, можна побачити, що це фото геть з іншої війни іншого року. 

Приклад: ось це фото у квітні поширили в мережі, стверджуючи, що тут напис, який російські військові залишили після себе в Ірпені («Хто дозволив вам красиво жити?»). Та зворотний пошук у Google за зображенням показав, що фото вперше опублікували на російському форумі у 2016 році. Отже, воно не може стосуватись недавніх подій у Київській області.

фейкове фото про напис російських вояків
 

 розвінчання фейкового фото

пошук по фото в гуглі Якщо пошукати за зображенням, можна знайти оригінальну публікацію з фотографією…

 

test …якій вже мінімум 6 років.

Перевірте, чи змінили зображення у фоторедакторі

Інколи простого пошуку зображення не достатньо. Тоді можна використати безплатну програму Forensically. Завдяки їй ви зможете перевірити, чи змінювали фото у редакторі. Для цього потрібно завантажити фото з вашого пристрою, натиснувши open file, і навести курсор на окремі його елементи. Ті фрагменти фото, які були додані або вставлені поверх зображення, матимуть ось такий чіткий контур: 

test

Також можна побачити окремі елементи, що наклали на існуюче зображення, у вкладці error level analysis.

Ця проста технологія дозволяє швидко розпізнати фейкові документи, якими так люблять оперувати пропагандисти. 

test

Ці поради допоможуть вам самостійно визначити більшу кількість фейків. Та буває й так, що зловмисники використовують більш витончені технології та схеми, аби посіяти неправду. Наприклад, змішують частково правдиву інформацію з власною інтерпретацією подій, змушуючи людей повірити в неї. Або створюють дуже правдоподібний deep fake, імітуючи на відео чи аудіо міміку і голос конкретної особи. 

Якщо хочете швидко перевірити новину — надсилайте її в бот «Перевірка» та отримайте відповідь від команди сертифікованих фактчекерів.

Олена Мигашко, головна редакторка Gwara Media, Матеріал написано Gwara Media спеціально для Kramatorst Post

 * * *

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоби важливі статті самі вас знаходили і ви нічого не пропустили. Також на нас можна підписатись у Viber

Ви можете слідкувати за оновленнями нашого сайту на сторінці у Facebook та у Instagram

Англомовні повідомлення ми публікуємо в своєму Twitter, а щоб дивитись найцікавіше у відеоформаті, підпишіться на наш ТікТок

Інші статті на цю тему

veryu-ne-veryu
feiki-o-kramatorske

Російські медійники поширюють фейки та маніпуляції, щоб змусити українців панікувати, а весь світ — повірити у викривлену картину світу.

коментарі