Загинув у бою з диверсантами: у Краматорську поховали прикордонника Івана Пащенка

Іван Пащенко заступав на зміну на спостережному пункті, коли прикордонників атакувала російська диверсійно-розвідувальна група у кількості 20 осіб. Військовослужбовець відкрив вогонь по противнику і це дало змогу його побратимам зайняти бойові позиції і відбити ворожу атаку. Але сам Іван отримав численні кульові та осколкові поранення, від яких він загинув.

“Мені його побратими розповідали, що [диверсанти] намагалися збоку зайти. Була якраз перезмінка, він мав вийти на пост, і коли він вийшов, все почалося. Мені сказали, що якби він тоді не вийшов, то [росіяни] могли у бліндаж кинути гранату і загинули б взагалі всі, - розповідає Kramatorsk Post дружина прикордонника Лідія. - У підсумку вони відбили цю атаку”.

Це сталося 16 вересня біля прикордонного села Садки на Сумщині, в 500 кілометрах від рідного Краматорська, який Іван Пащенко дуже любив. Коли 24 лютого 2022 року росіяни почали велику війну проти України, він вранці того ж дня отримав повістку і, не вагаючись, пішов до військкомату.

“Він записався у прикордонний загін. Він сказав, що з Краматорська і хотів би захищати саме Краматорськ, своє рідне місто. Він тут народився, він тут жив, для нього це було важливо”, - розповідає Лідія.

Спершу Іван ніс службу на блокпостах у Краматорську та сусідніх містах, потім їхній підрозділ був між Лиманом та Ізюмом під час боїв на цьому напрямку, після того у Чернігівській, Чернівецькій областях, у Чорнобильській зоні на кордоні з Білоруссю, на Сумщині.

“Він намагався мені нічого не розповідати [про війну], просто казав: “Навіщо тобі все це знати, цей жах?”. Може, психіку мою беріг, не знаю, я все це дуже боляче завжди переносила. Може, щоб я зайвий не засмучувалася, він завжди казав: “Все добре”, - говорить Лідія.

Іван Пащенко служив з першого дня великої війни. Фото із сімейного архіву

Іван Пащенко до великої війни працював на “Краматорському водоканалі” - він був зварювальником на дільниці очисних споруд. Закінчив 24 школу, потім здобув спеціальність зварювальника у 123-му училищі, служив строкову службу в армії. Навіть у дорослому віці продовжував навчатися — у 2015-му році закінчив ДІТМ.

Того ж, 2015-го року, коли тривала антитерористична операція на сході України, він був мобілізований на рік і два місяці — працював інструктором артилеристів на Яворівському полігоні на Львівщині.

“Він був хорошим зварювальником, любив свою роботу — вона для нього була і хобі. В нього вдома був зварювальний апарат, маска, все. Він був майстром на всі руки — і ремонт сам зробив вдома, і електрику міг зробити, і плитку сам клав, і штукатурив. Він все вмів робити”, - згадує Лідія.

Іван Пащенко до великої війни працював зварювальником на водоканалі і любив свою роботу. Фото з сімейного архіву

Іван лише нещодавно був вдома у відпустці — відпочинок від бойових дій у нього тривав з 28 серпня по 12 вересня, після чого він повернувся на службу. Востаннє Лідія розмовляла з чоловіком вранці 15 вересня, потім Іван написав їй, що заступає на чергування і зв’язку не буде, тож після зміни він їй зателефонує. Але вже не передзвонить...

Поховали Івана Пащенка 19 вересня на Алеї слави на Іванівському кладовищі у Краматорську. Попрощатися з ним прийшли його близькі, родичі, друзі, колеги, сусіди і побратими. Йому було 46 років.

За мужність, самовіддані дії, виявлені під час виконання службових завдань із забезпечення захисту інтересів України, її територіальної цілісності в районі проведення бойових дій сержант Іван Вікторович Пащенко подається для нагородження державною нагородою України - посмертно.

коментарі