Важливо :: Життя громади :: 15 червня 2020 19:26 , Андрей Евченко
zemlya

Закон про ринок землі в Україні: що він передбачає, скільки коштуватиме чорнозем і де зарита "зрада"

Землю можна буде продавати і купувати з 1 липня 2021 року, але не всім

"Я для себе зробив такий висновок, що це буде справедливо. А якщо справедливо – значить, правильно", – каже Андрій про зняття мораторію на продаж землі. Він щойно виліз з трактору, за кермом якого весь день працював у полі – ми говоримо з ним телефоном.

Андрій – фермер, живе з родиною у Краматорську, але працює на малій батьківщині – в одному із сіл Олександрівського району, де вирощує пшеницю на продаж. Він разом із родичем-партнером по бізнесу вже багато років обробляє власні паї, а також орендує землю у колишніх односельців. Просить не називати його прізвища, бо вважає себе не публічною особою. Але охоче ділиться своєю думкою щодо земельної реформи.

"Продаж землі – це справедливо. Але є одна проблема – за що купляти ту землю? Якщо ціна на землю буде адекватна, то будемо продавати машини, трактори і будемо щось думати. А якщо ні?", – каже Андрій.

Фермер прийнятною для себе ціною вважає тисячу доларів за гектар землі.

"Якщо буде дорожче, то окупність буде становити більше 10 років. А який дурень буде робити інвестиції з такою окупністю? Я таких не знаю", – розмірковує чоловік.

Зараз підприємець за орендовану у селян землю платить їм ціну в еквіваленті 100 доларів за гектар на рік.

"Мені, звичайно, було би зручніше віддавати за землю по 100 доларів впродовж 10 років, а не купувати одразу. Тому з точки зору моєї меркантильності, я проти [зняття мораторію на продаж землі], але якщо по-чесному – то однозначно я за".

Поле, на якому Андрій вирощує пшеницю

Андрій в якості прикладу наводить одну літню жінку, в якої орендує два паї. Їй – понад 80 років, є два онуки. Фермер каже: якби вона продала свою землю, то могла би купити онукам квартиру.

"Земля – твоя. Чому ти не можеш її продати? Чому та бабуся не може її продати?", – питає Андрій.

З ним згоден Сергій, власник земельних паїв у Лиманському районі загальною площею 6 га. Він нікому не здає землю в оренду, а разом із братом займається фермерством – цього року засіяв паї кукурудзою.

"Земля і раніше продавалася [нелегально] і багато паїв вже продано за копійки. А ухвалений закон дозволить продати землю при бажанні за ринковою вартістю. Також під землю можна взяти кредит, інвестиції і так далі", – каже Сергій.

Коли в Україні запрацює ринок землі, він свої паї продавати не буде. Але і купувати землю поки що не планує.

ЩО ПЕРЕДБАЧАЄ ЗАКОН ПРО РИНОК ЗЕМЛІ

31 березня Верховна Рада України ухвалила Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення", а 28 квітня президент Володимир Зеленський його підписав. Ще за пару днів парламентська газета "Голос України" опублікувала цей закон – після цього він набув чинності.

Відповідно до закону, ринок землі в Україні запускається 1 липня 2021 року.

Перші три роки продавати і купувати землю зможуть лише фізичні особи (тобто, звичайні люди), і лише до 100 га в одні руки. З 1 січня 2024 року купувати землю дозволять і юридичним особам (тобто, підприємствам, організаціям та установам), а ліміт підвищиться до 10 тис. га в одні руки.

Купувати землю зможуть лише громадяни України (а з 2024-го року - компанії, власниками яких повинні бути громадяни України).Чи брати іноземцям участь у ринку землі чи ні - це питання має вирішитися на всеукраїнському референдумі.

Купувати землю не зможуть компанії, учасники і власники яких є громадяни країни-агресора або країни-окупанта, компанії, власники яких зареєстровані в офшорах, чинні або колишні учасники терористичних організацій.

Також іноземці не зможуть купувати землю, яка розташована ближче 50 км до державного кордону.

Продаж землі державної і комунальної власності забороняється.

До 1 січня 2030 року мінімальна ціна на землю повинна бути не менше її нормативної грошової оцінки. Розраховуватися за землю можна буде лише у безготівковій формі.

Орендарі, які працюють на землі і почали користуватися нею до 2010 року, мають першочергове право на викуп цих земельних ділянок з розстроченням платежу до 10 років за ціною, що дорівнює її нормативній грошовій оцінці без проведення земельних торгів. У разі купівлі земельної ділянки з розстроченням платежу право власності переходить до покупця після сплати першого платежу.

ЄФІМОВ ГОЛОСУВАВ "ЗА"

Максим Єфімов

Народний депутат України Максим Єфімов, обраний у Верховну Раду по мажоритарному округу у Краматорську, голосував ЗА закон про ринок землі. Він та його родина володіють земельними ділянками на Донеччині та Київщині загальною площею 50 га. Окрім того, депутат частково або повністю є власником щонайменше шістьох сільськогосподарських підприємств, що займаються вирощуванням зернових культур, овочів та фруктів, розведенням худоби та іншим аграрним бізнесом.

На думку Єфімова, закон про ринок землі відкриває для України вікно можливостей, яке "значно масштабніше за супутні ризики, які туди занесе протягом". Депутат вважає, що запобіжники, прописані у законі, виключають ймовірність таких негативних наслідків, як купівля української землі міжнародними латифундистами, "анексії" територій або погашення держборгів за рахунок українських чорноземів.

"По суті, в Україні на першому етапі стартує "демоверсія" ринку землі, захищена від ключових ризиків. Але її інструментів вистачить, аби створити значні нові можливості для держави і громадян. І – наблизити нас до цивілізованої європейської економіки, із можливостями використати в конкурентній боротьбі нашу унікальну національну перевагу. Ринок землі, окрім того, сприятиме відродженню на території сільських громад шкіл, ФАП, дитячих садків та іншої соціальної інфраструктури…", – написав Максим Єфімов у блогу на Liga.net.

Народний депутат вважає, що земельна реформа посилює дрібних та середніх виробників і надає перевагу власникам паїв – якщо раніше вони могли лише здавати свою землю в оренду, то тепер отримають варіативність у використанні свого стратегічного активу.

Окрім того, відкриття ринку землі "при розумному супроводі" забезпечить національному агросектору, а значить – і державі, канал доступу до інвестицій, нових технологій та інфраструктури. Натомість стратегічні інвестиції здатні якісно змінити ситуацію у країні, а відкриття ринку землі дасть "колосальний стимул у розвитку індивідуальних і фермерських господарств", вважає нардеп.

"Не кожен фермер наважиться, не маючи закріпленої власності на землю, інвестувати кілька десятків тисяч доларів, приміром, у виробництво лохини чи крафтових сирів. Отримавши натомість таке право, він стане більш мобільним у прийнятті стратегічних для себе і громади бізнес-рішень. Особливо – зіставляючи прибутковість нових і традиційних бізнес-секторів. Наприклад, ціна на готову до експорту з України лохину – 4-8 тисяч євро за тонну. А кукурудзи – близько 150 євро", – написав Максим Єфімов.

РИНОК ЗЕМЛІ: ЗРАДА ЧИ ПЕРЕМОГА

Денис Марчук

Схожої думки дотримується заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Денис Марчук. За його словами, ключові положення ухваленого парламентом закону про ринок землі відповідають вимогам середніх і малих аграріїв, і частково або повністю враховують пропозиції ВАР.

Разом із тим експерт наголошує на певній проблемі, яка існує.

"Лобісти аграрних олігархів не залишать спроб внести зміни до законодавства, або створити "лазівки" для того, щоб, використовуючи дешеве іноземне фінансування, викупити величезні масиви землі, створити в Україні земельні латифундії і видавити середніх і малих аграріїв з оброблюваної ними землі", – сказав Марчук у коментарі Kramatorsk Post.

Експерт зазначив, що ВАР пропонувала, аби заборона іноземцям володіти сільськогосподарськими землями в Україні була прописана у Конституції. Він сподівається, що цю норму підтримають на референдумі.

"Сьогодні перед аграріями України стоять нові виклики – боротьба за проведення Всеукраїнського референдуму, а також протидія впровадженню "ліберального" ринку землі, не дивлячись на пропаганду, яку обов'язково розгорнуть його прихильники", – сказав Денис Марчук.

Серед прибічників "ліберального" ринку землі – колишній міністр економіки України Тимофій Милованов. Того ж дня, коли ухвалили закон, він написав у Facebook, що прописані у законі обмеження роблять його "обрізаним та неефективним".Милованов, зокрема, критикує заборону фірмам та компаніям купувати землю перші три роки.

"Економіка побудована на компаніях. Компанії більш ефективні. Найбільша інновація в економіці за історію людства, після винаходу торгівлі і грошей, - це компанії. Компанії дозволяють людям об’єднувати фінансові, інтелектуальні та технологічні ресурси і разом створювати більше доданої вартості. Виключення компаній з ринку землі - це удар по розвитку галузі", – написав ексміністр.

На думку Тимофія Милованова, від ухваленого закону виграють "люди, які звикли до сірих схем і мають вільну готівку". Він застерігає, що такі люди через підставних осіб скуплять землю і у підсумку в Україні повториться "ваучерна приватизація" 90-х, але вже із землею.

"Цього разу землю можуть скупити через десятки чи сотні підставних осіб, кожна з яких придбає по 100 га. Ці схеми продовжать процес концентрації контролю над землею в Україні. А тому, що такі схеми не будуть використовуватись чесним бізнесом, на ринку буде обмежена конкуренція. Значить, сьогоднішні власники землі не отримають справедливу ціну і будуть знов обмануті. А громади отримають менше податків. Це несправедливо", – вважає Милованов.

Про схожі ризики попереджає кандидат економічних наук, незалежний експерт Олександр Хмелевський. Він взагалі вважає, що відкриття ринку землі буде мати фатальні наслідки для України.

"Земля дуже швидко може бути скуплена через підставних осіб фінансовими корпораціями. Адже саме вони мають необхідні ресурси для купівлі землі, в той час як далеко не всі аграрні підприємства, а тим більше фермери, мають для цього кошти", – сказав Хмелевський Kramatorsk Post.

Експерт вважає, що через високі відсоткові ставки та жорсткі умови кредитування банки аграріям теж не допоможуть. А враховуючи часте шахрайство з боку нотаріусів та реєстраторів, рейдерські захоплення, він побоюється, що у значної кількості селян землю просто відберуть.

Корпорації ж, отримавши землю, будуть її перепродавати або здавати в оренду.

"Їх діяльність призведе до зростання цін на землю та орендної плати. Тому аграрії будуть змушені скоротити інвестиції в сільське господарство заради викупу землі, а якщо вони орендуватимуть землю, то собівартість їх продукції зросте через зростання орендної плати. Все це викличе зростання цін на продукти харчування. В кінцевому підсумку, пересічні громадяни - споживачі – заплатять за ринок землі", – вважає Олександр Хмелевський.

Для того, щоб від ринку землі виграли фермери та споживачі, а не фінансові спекулянти, на думку експерта, необхідно масове створення фермерських господарств та селянських кооперативів при значній фінансовій підтримці з боку держави.

Елліна Юрченко

Про інші ризики попереджає Елліна Юрченко, експерт із земельних питань Асоціації "Український клуб аграрного бізнесу". Вона зазначає, що редакція закону про ринок землі з моменту надходження до Верховної Ради і до його ухвалення змінювалася тричі. Спочатку умови земельної реформи були досить ліберальними і допускали до ринку аграрні та товарні підприємства, але у підсумку депутати ухвалили закон з обмеженнями.

"Сільськогосподарські підприємства, юридичні особи знаходяться під досить ризикованою ситуацією, коли вони до 2024 року не можуть купувати землю. Тому інші особи можуть купити землю, яку зараз аграрні підприємства орендують. Це ставить під ризик подальшу господарську діяльність таких підприємств", – сказала Елліна Юрченко у коментарі Kramatorsk Post.

Експерт зазначила, що є ще низка законопроєктів, які комплексно складають земельну реформу, і, на її думку, у цих законопроєктах потрібно передбачити певні гарантії для орендарів, щоб їхні права на землю не порушувалися і вони могли у подальшому планувати свій бізнес.

Що стосується власників паїв, то, на думку Юрченко, якщо вони хотіли продати свою землю, то вони виграють від закону, адже тепер матимуть можливість вільно розпоряджатися своїм активом.

"Але їм потрібно порахувати, що їм вигідніше – чи продовжувати здавати землю в оренду і отримувати стабільний дохід щороку, чи продати земельну ділянку і отримати певні фінансові ресурси, щоб витратити їх чи вкласти кудись, і чи достатньо буде їм цим коштів", – сказала вона.

СКІЛЬКИ БУДЕ КОШТУВАТИ ЗЕМЛЯ

Як ми вже вище казали, закон передбачає, що до 1 січня 2030 року мінімальна вартість землі повинна бути не менше за її нормативну грошову оцінку. Елліна Юрченко каже, що у середньому по Україні нормативна грошова оцінка землі становить 27,5 тис. грн за один гектар землі (тобто, тисяча доларів) – нижче цієї суми землю продавати не можна.

Експерт зазначила, що у кожному українському регіоні своя нормативна оцінка землі, яка залежить від її якості: де гірша якість, вона може коштувати тисячу доларів, де краща – півтори-дві.

Згідно з даними Держгеокадастру, станом на 1 січня 2020 року, нормативна грошова оцінка ріллі у Донецькій області складала 31 111 грн за гектар.

 - - - - - - - -

реклама

С наступлением холодов стоит подумать о верхней одежде? Вашему вниманию представлены куртки Reima в разнообразном ассортименте. Более детально ознакомиться с каталогом можно на сайте moovik.com.ua. Заходите и выбирайте.

Інші статті на цю тему

коментарі