Цікаво :: Review :: 19 липня 2022 13:47 , Краматорск Пост
frontline-art

"Західної артилерії поки ще недостатньо, щоб переломити хід подій"

У виснажливій битві за Донецьку область на сході України росія посилила атаки на найближчі міста, які перебувають під її прицілом, — Слов'янськ, Краматорськ, Бахмут та інші.

Провідні американські видання не полишають поза увагою війну, що триває зараз у нашій країні. Одне з них – the New York Times. Пропонуємо переклад статті, яка вийшла буквально кілька годин тому. Зазначимо, що саме ця стаття містить переважно не дуже оптимістичний погляд на події, що залежить від автора та людей, з якими кореспондент спілкувався. 

Оригінал тут

Бої у цьому районі йдуть за села на підступах до головних міст. Там росія просунулася мало, захопивши лише одне село на південь від Бахмута за два тижні боїв по всій лінії фронту, яка тягнеться на сотні миль.

Сергій Гайдай, голова української військово-цивільної адміністрації сусідньої Луганської області, яка зараз перебуває у руках росії, підтвердив, що росіяни зазнали кількох поразок на полі бою за останні два тижні, але сказав, що ці бої не є переламним моментом на користь України.

 «Не думаю, що цей момент уже настав», – сказав він. «У нас є західна артилерія, і ми дякуємо вам за це, але її поки ще недостатньо, щоб переломити хід подій».

У приватних розмовах українські офіцери, які служать на сході України, сказали, що на їхню думку Захід навмисно надає допомогу та матеріальні засоби достатні лише для того, щоб уповільнити наступ Росії, а не перемогти її.

А втім, незважаючи на страшні бої та значні втрати під час оборони останніх міст Луганської області протягом травня та червня, українські війська заявили, що вони утримують нові позиції та здаватися не готові.

Підрозділ, який 18 днів воював у Сєвєродонецьку, що впав перед росіянами наприкінці червня, відпочивав у таборі в лісі за кілька миль від лінії фронту, відновлюючи сили після того, як їм наказали вийти з міста.

Прес-офіцер підрозділу каже, що вони були у жахливому стані, коли вийшли. «Вони не хотіли виходити, та бої також були жорсткими», – сказав він. «Зараз вони почуваються краще».

Здавалося, самі чоловіки прийняли свою долю.

«Ми були готові воювати до кінця», – сказав їхній командир, 52-річний Сергій, який, як і більшість українських військових, попросив, щоб його називали лише кодовим ім’ям згідно з військовим протоколом. «Але я не почував, що це погано, коли ми пішли. Краще було врятувати життя».

Кум, 47-річний заступник командира підрозділу Національної гвардії, який уже кілька місяців воює на сході України, сказав, що його батальйон зазнав втрат, але не бачив дезертирства.

«Ми військові», — сказав він. «Якщо нам скажуть щось тримати, ми це тримаємо». Але він скривився, коли його запитали, чи зможе Україна утримати решту Донецької області в умовах повномасштабного російського наступу. Його обличчя ніби говорило «ні».

На пагорбах на півночі області пшеничні поля вигоріли широкими ділянками, а дим тягнувся над лісом, коли минулого тижня вранці по ним вдарили російські бомби.

Майже усі у добровольчому підрозділі, який охороняв територію, за останні тижні отримали контузію, розповіла одна із військових, 27-річна Оксана.

Підрозділ успішно заблокував атаку росіян наприкінці червня, за словами її чоловіка, 35-річного Станіслава, який командував передовою оборонною позицією.

«Рано вранці у мене було 33 людини. Ближче до вечора я втратив 19», – сказав він. «Було дуже важко — вони безперервно обстрілювали наші позиції протягом шести годин».

Станіслав розповів, що у тому бою вони втратили доброго друга. А деякі їхні добровольці звільнилися, або просто не повернулися з відпочинку, додає Оксана. Для цього у них був п’ятитижневий випробувальний період, і це добре, сказала вона. «Вони приходять сюди, щоб перевірити себе».

Є ознаки того, що українські сили виснажені і все більше змиряються з нерівною боротьбою.

Самсон, командир, сидів навпочіпки біля пшеничних полів, що палали, він новобранець. У цивільному житті Самсон був учителем німецької, його призвали у квітні.

«Вони стріляють частіше за нас, тому що у них більше боєприпасів», – каже Самсон про росіян. «У них великі запаси ще з Радянського Союзу. Вони більше приготувалися до війни, ніж ми».

Переклад та редагуванняМаксим Ходушко

Інші статті на цю тему

zagibli-vijskovi-z-kramatorska
Davyd

Восьмирічний Давид ледь не загинув унаслідок ракетного обстрілу Краматорського залізничного вокзалу.

polog-01

Постраждав пологовий будинок

коментарі